наслідки залиття іншої квартири, два співвласника
Вітаю, вперше на цьому сайті, думала, можна обрати не тільки одного фахівця, але і Ваша консультація, як адвоката, мені теж цікава, тому питаю у Вас напряму, так скажемо. Бо ситуація виявилася серйозною.
Питання однакове: є квартира, в цій квартирі після смерті батьків по заповіту тепер є два співвласники (їх вже дорослі діти). Одна людина проживає там, та робить в тій квартирі все, що заманеться, не питаючи іншої сторони. Інша сторона не проживає і нічого в тій квартирі не робила. Сталася ситуація, де відбулося залиття квартири знизу, як саме достеменно не ясно, бо той співвласник, який проживає у квартирі, нічого нормально не пояснює. Сказав тільки, що зірвало рушникосушку, яку міняли сантехніки, ще коли батьки тих двох співвласників були живі, і коли діти (зараз два співвласники) ходили до школи. Питання таке: Якщо власник підтопленої квартири буде вимагати відшкодування, чи має також другий співвласник, який не мешкає в тій квартирі сплачувати відшкодування?
Консультация исполнителя
Вітаю!
Ваше питання: Якщо власник підтопленої квартири буде вимагати відшкодування, чи має також другий співвласник, який не мешкає в тій квартирі сплачувати відшкодування?
Так, другий співвласник, який не мешкає в тій квартирі повинен сплачувати відшкодування і ось чому.
Стаття 322 ЦК України зобов'язує власника утримувати майно, яке йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із статтею 360 Цивільного Кодексу України, співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.
Згідно зі статтею 151 Житлового кодексу Української РСР громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов'язані забезпечувати його схоронність, проводити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку прибудинкову територію.
Згідно з пунктом 4 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» власник зобов'язаний за власний рахунок ремонтувати та міняти санітарно-технічні прилади і пристрої, обладнання, що вийшли з ладу з його вини.
Таким чином, обов'язок по утриманню санітарно-технічних приладів (кранів, труб, що знаходяться у квартирі) у належному стані покладено на власників квартири, незважаючи на їх фактичне проживання у цій квартирі.
Якщо хтось із співвласників відмовляється брати участь у витратах, інші співвласники можуть здійснити їх самостійно і вимагати від цього співвласника відшкодування понесених витрат у судовому порядку або ж безпосередньо звернутись до суду з позовом про примусове стягнення з співвласника, який відмовився нести тягар утримання спільного майна, коштів для цієї мети.
Відповідно до положень статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому чи більшому розмірі.
Згідно з частинами четвертою, п'ятою статті 319 ЦК України власність зобов'язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.
Отже у даній ситуації є два шляхи її вирішення: перший – це досудове врегулювання спору. Ви добровільно сплачуєте сусідам кошти за ремонтні роботи та забуваєте про цей інцидент.
Другий – це судовий. Ви відмовляєтесь добровільно відшкодовувати завдані збитки, тоді сусіди матимуть право на звернення до суду з позовом про відшкодування майнової шкоди. При цьому слід розуміти, що відповідачами у даній справі буде співвласник квартири, що фактично там проживає, а також Ви як співвласник незважаючи, що фактично там не проживаєте.
Також звертаю увагу, що усі витрати понесені сусідами на суд (сплата судового збору за подання позовної заяви, витрати на адвоката, проведення експертиз та ін.), підлягатимуть стягненню з відповідачів, у разі задоволення позову звичайно.
Якщо у Вас виникнуть ще питання, обов’язково звертайтесь! Бажаю успіхів!
