Про відстрочку по ч.13 ст.23 Закону України 3633

Шановні юристи!
Раджу уважно всебічно освідомити положення статей зазначеного Закону України #3633, аби бути підготовленими до несподіванок у вигляді заперечень представників ТЦК та СП, тому що де які з них можуть стати справжнім шоком.
Так в ч.13 ст.23 Закону України 3633 прописана таким чином, що переважна більшість військовозобов`язаних, навіть за умови, що вони єдиний син у особи з інвалідністю (у якої більше взагалі нікого з близьких не має), не зможуть скористатися правом на відстрочку відповідно до зазначеної статті.
Навожу приклад: особа з інвалідністю має лише одного сина, який є військовозобов`язаний, а тому тільки на нього відповідно до положення ч.13 ст.23 Закону покладено зобов`язання її утримувати (звертаю увагу ключове слово пункту "УТРИМУВАТИ" тому, що про "догляд" у цьому реченні взагалі не йдеться). Суд дослідивши всі аргументи без належного тлумачення "УТРИМУВАТИ", прийде до висновку, що цей обов`язок, а саме - "УТРИМУВАТИ", регламентується ст.75 СКУ, ч.1 ст.202, ч.1 ст. 203 СКУ. Тому «УТРИМУВАТИ» для суду буде теж саме що і- надавати матеріальну допомогу (сплачувати аліменти). Таким чином виходячи з цього зазначений обов`язок працездатного сина (військовослужбовця) немає ніякого відношення до "догляду" про який у даному реченні не прописаний. Навіть якщо відкинути пряму залежність о особи з інвалідістю від її реальних доходів (прожиткового мінімуму) та реальних витрат на лікування та послуги. Відстрочка від цього ніяк не буде залежити тому що грошову допомогу на УТРИМАНЯ особи з інвалідною військовослужбовець може надавати перераховуючи відповідну суму своєму батьку(матері) перебуваючи в ВСУ, а виходячи з цього відстрочка на підставі положення ч.13 ст.23 на нього не поширюється. Аналіз порівняльної таблиці з відхилиними правками є доказом того, що в цю пастку потрапить багато військовозобов`язаних які в праві розраховати на відстрочку. Так навмисно пропущене у цьому реченні слово "ДОГЛЯД" без належного тлумачення "УТРИМУВАТИ" - його конкретного значення позбавляє інваліда на отримання будь якої сторонньої допомоги, яка може знадобитися протягом дня. Це може стосуватися як допомоги встати з ліжка й дійти до туалету, так і у прийманні ліків, прибиранні та готуванні їжі. Адже навіть найпростіші дії можуть стати найскладнішими для літніх людей. На мій погляд має місце порушення Положення Конституції України , а саме : «Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. Ч. 3 ст. 22 Конституції України підкреслює, що за прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.»
З повагою, Володимир. Vbazel@i.ua