Чи реально розірвати контракт з ЗСУ?

Доброго дня!

По Вашому питанню можу повідомити наступне:

Частина 6 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» встановлює вичерпний перелік підстав для розірвання (припинення) договору, що тягне за собою звільнення військовослужбовця з військової служби. Серед цих підстав можна виділити ті, які в зв'язку з певними діями, поведінкою, певними обставинами викликають припинення контракту. Так, контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби, зокрема:

1) за станом здоров'я;

2) через сімейні обставини або з інших поважних причин;

3) у зв'язку зі службовою невідповідністю;

4) у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем.

Про звільнення за станом здоров'я. Розірвання контракту можливе на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність або обмежену придатність до військової служби.

Звільнення за сімейними обставинами або з інших поважних причин. Це можливо, якщо у Вас є хоча б одна з підстав в установленому Кабінетом Міністрів України Переліку.

Звільнення особи в зв'язку зі службовою невідповідністю є одним з видів дисциплінарних стягнень, які покладаються на військовослужбовців відповідно до положень Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.

Звільнення з військової служби у зв'язку зі службовою невідповідністю здійснюється:

1) у разі застосування до військовослужбовця відповідного дисциплінарного стягнення, передбаченого Дисциплінарним статутом Збройних Сил України;

2) за результатами атестації військовослужбовця.

Про кримінальну відповідальність. Статтею 407 КК України дійсно встановлено покарання у вигляді штрафу до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або службове обмеження на строк до 2 років, або позбавлення волі на строк до 3 років. Таке покарання застосовується за самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем, а також нез'явлення його вчасно на службу без поважних причин тривалістю понад 10 діб, але не більше місяця, або хоч і менше 10 діб, але більше 3 діб, вчинені повторно протягом року. Таким чином, нижньою межею в даному випадку є строк у 3 дні. Тільки при перевищенні цієї межі можна ініціювати притягнення до кримінальної відповідальності за даний злочин. Якщо не перевищено цю межу, до військовослужбовця застосовують дисциплінарні стягнення, встановлені Дисциплінарним статутом ЗСУ.

У той же час слід враховувати, що неналежне виконання своїх обов'язків, зокрема, в даному випадку самовільне залишення місця служби, не є єдиним злочином, який може вчинити військовослужбовець. Тому кваліфікувати вчинене діяння слід з урахуванням наслідків, обстановки тощо.

Слід враховувати, що вчинені особою діяння можуть містити також склад злочину, передбаченого іншою статтею Кримінального кодексу України:

1) стаття 402 - непокора - відкрита відмова виконати наказ начальника;

2) стаття 403 - невиконання наказу, що спричинило тяжкі наслідки;

3) стаття 412 - необережне знищення або пошкодження зброї, боєприпасів, засобів пересування, військової та спеціальної техніки чи іншого військового майна, що заподіяло шкоду у великих розмірах;

4) стаття 418 - порушення статутних правил вартової (вахтової) служби чи патрулювання, що спричинило тяжкі наслідки, для запобігання яким призначено дану варту (вахта) або патрулювання;

5) стаття 421 - порушення особою, яка входить у добовий наряд частини (крім варти і вахти), статутних правил внутрішньої служби, що спричинило тяжкі наслідки, запобігання яким входило в обов'язки даної особи;

6) стаття 425 - недбале ставлення військової службової особи до служби, якщо це нанесло істотну шкоду.

Істотною шкодою, якщо вона полягає у заподіянні матеріальних збитків, вважається така шкода, яка в 250 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а тяжкими наслідками - який в 500 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Таким чином, для того, щоб дії військовослужбовця досягали меж притягнення до кримінальної відповідальності, такі дії повинні викликати тяжкі наслідки, істотну шкоду тощо, а за статтею 407 - відповідний строк, зазначений вище.

Всі інші дії, які хоча і містять склад правопорушення, свідчать про невиконання особою своїх обов'язків, можуть тягнути тільки дисциплінарну відповідальність.

При накладенні дисциплінарного стягнення та обранні його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.

Так, в постанові Верховного Суду України від 07.07.2015 року зазначено наступне про звільнення у зв'язку зі службовою невідповідністю:

1) за незадовільну роботу особі оголошено сувору догану;

2) за порушення військової дисципліни особа попереджено про неповну службову відповідність;

3) за неналежне ставлення до виконання своїх службових обов'язків оголошено сувору догану.

У постанові суду касаційної інстанції від 19 лютого 2013 говориться, що за неналежне ставлення до виконання службових обов'язків особу двічі було притягнуто до дисциплінарної відповідальності - попереджено про неповну службову відповідність і йому оголошено сувору догану, ці стягнення не зняті, а тому касаційний суд прийшов до висновку про те, що наказ про звільнення є правомірним.

У постанові по іншій справі касаційний суд дійшов висновку про правомірність звільнення, оскільки до особи протягом року було застосовано два дисциплінарних стягнення, що свідчить про систематичність невиконання умов контракту військовослужбовцем.

У той же час суд касаційної інстанції в одній із справ зазначив, що за неналежне виконання службових обов'язків трьома рапортами особі оголошено догани, тому подальше його «звільнення спірним наказом за систематичне невиконання умов контракту, з огляду на те, що їм інших порушень допущено не було, суперечить вимогам статті 91 Закону» (ЗУ «Про Дисциплінарний статут ЗСУ »).

Таким чином, описаний Вами варіант можливий, однак з урахуванням того, що особою не будуть вчинятися дії, які тягнуть за собою кримінальну відповідальність (описано вище).

------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Процедура звільнення може мати і інший алгоритм дій, а саме:

Військовослужбовцям, чиї права були порушені і які мають намір звільнитися з лав ЗСУ, необхідно написати рапорт. У двох примірниках. За тримісячний термін, який дається, вам необхідно закрити всі питання, відгуляти всі відпустки, здати майно і обхідний лист. Рапорт потрібно зареєструвати у військовій частині, а коли не приймають, юристи радять писати скаргу вищестоящому командиру і у військову прокуратуру.Якщо ви раніше писали рапорт на звільнення, наприклад, в минулому році, бувалі військовослужбовці радять написати його ще раз. На вашому екземплярі необхідно, щоб вам поставили відмітку про прийняття вашого звернення. Найефективніше робити це в присутності двох свідків (можна взяти товаришів по службі), щоб вони розписалися на вашому екземплярі, що рапорт був зданий в їх присутності.Рапорт пишеться в довільній формі, щоб це було читабельно. Писати треба від себе.

У разі відмови військовослужбовця в задоволенні рапорту необхідно надати вмотивовану письмову відповідь, чому саме його не можуть звільнити. Інакше наступна інстанція - суд.

Зразки рапортів додаються.

Стаття 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" передбачає, що в разі воєнного стану майже всі підстави для звільнення перестають діяти.

(!) Військовослужбовці, які уклали звичайні контракти зможуть звільнитися тільки після закінчення вашогоконтракту.

 З повагою,

Костянтин Гончаренко - Юрист АДВОКАТСЬКЕ БЮРО "БАУЛІН І ПАРТНЕРИ"("B&P" law office )