Розписка або договір позики?

З юридичної точки зору розписка є документом, що підтверджує факт укладання договору позики.

Розписка у звичайній письмовій формі, за наявності усіх істотних умов, необхідних для договору позики, може бути представлена, в тому числі в суді, на підтвердження факту укладання договору позики. 

Однак, чи можливо нотаріально засвідчити даний документ?

У разі звернення до нотаріуса, оформити її у вигляді односторонньої заяви боржника із засвідченням справжності його підпису, не вдасться. Єдиним вірним рішенням нотаріально зафіксувати факт виникнення боргових відносин, у разі наявності на це бажання сторін, є укладання договору позики.

Нотаріально посвідчений договір позики має певні переваги:

1. Сторони можуть на власний розсуд встановити важливі для них умови: розмір позики, строки та спосіб виплати, передбачити специфічні штрафні санкції за невиконання.
2. Нотаріально посвідчений документ де-факто не породжує питань щодо його дійсності, адже нотаріуси при вчиненні нотаріальних дій встановлюють особу, перевіряють дієздатність та правоздатність.
3. Можливість обійти судову тяганину стосовно стягнення заборгованості за правочином за допомогою вчинення безпосередньо на договорі позики виконавчого напису нотаріуса, який вже сам по собі є підставою для стягнення коштів у рамках виконавчого провадження. 

До недоліків можна віднести витрати на нотаріальне посвідчення даного договору, які не завжди економічно обгрунтовані при незначній сумі позики.