Сложилась такая ситуация что мной было написано заявление на ежегодный отпуск с последующем увольнением но я не указал в заявлении хочу ли я уволится по собственному желанию или по соглашению сторон. В отпуск я ушёл и вот буквально за пару дней до конца отпуска мне звонят с отдела кадров и срочно требуют заявление об увольнении. И сетуют на то что в ранее поданном заявлении я не указал то как я хочу уволится. Как быть в таком случае и может ли меня работодатель заставить отрабатывать 14 дней, хотя я его предупредил в заявлении об ежегодном отпуске с последующим увольнием? Спасибо.
У ч. 1 ст. 3 Закону № 504 сказано: «За бажанням працівника у разі його звільнення (крім звільнення за порушення трудової дисципліни) йому має бути надано невикористану відпустку з наступним звільненням. Датою звільнення в цьому разі є останній день відпустки"
При цьому заява від працівника на відпустку та звільнення повинна бути одна, в якій буде зазначено прохання про надання відпустки з подальшим звільненням та зазначено підставу звільнення (за власним бажанням або за згодою сторін). При цьому законодавство містить вимоги до форми заяви про звільнення тому підстава на якій припиняється трудовий договір може бути в заяві і незазначена. Законодавством, також, не визначено в якій формі повинна бути досягнута згода про звільнення між працівником та роботодавцем, вона може бути досягнута навіть усно та відображена в наказі про звільнення працівника шляхом посилання на відповідну ст. КЗпП (п.1 ч.1 ст. 36 КЗпП).
В свою чергу, відповідно до ст. 38 КЗпП працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.
Необхідно звернути увагу, що вимоги щодо повідомлення про дату звільнення у випадку звільнення за заявою працівника з підстав ч.1 ст 38 КЗпП (за власним бажанням) розповсюджуються також на випадки звільнення після використання щорічної відпустки.
В свою чергу звільнення на підставі ч.1 ст 38 КЗпП (за власним бажанням) може бути лише за умови зазначення про це в заяві про звільнення. Законодавство не дає роботодавцю право при звільненні зазначити саме цю підставу на власний розсуд та зобов`язати відпрацювати 2 тижні якщо працівник цього не просив.
Таким чином, якщо ви не зазначили в заяві підставі передбачену ст. 38 КЗпП то і роботодавець в наказі про звільнення не може вказати дану підставу та відповідно зобов’язувати відпрацювати 2 тижні.
Заяву на звільнення ви вже і так написали і повторно вам це робити не потрібно навіть якщо ви не вказали підставу для звільнення. Відділу кадрів нова заява не потрібна, наказ роботодавець повинен видати за результатами розгляду попередньої заяви якою ви просили відпустку з подальшим звільненням попередньо навіть усно поцікавившись про підставу звільнення.
Як додатковий аргумент вам при розмові з відділом кадрів, хочу зазначити, що якщо буде відібрана від вас нова заява про звільнення та звільнення відбудеться за результатами її розгляду, то буде порушення графіку відпусток працівників. Справа в тому, що відправити вас у відпустку з порушенням графіку правомірно роботодавець може лише на підставі ч. 1 ст. 3 Закону № 504 за умови подальшого звільнення, а нова заява про звільнення буде свідчити про тещо ви фактично сходили у звичайну щорічну відпустку з порушенням графіку без достатніх на те підстав. Таке порушення тягне за собою у випадку перевірки накладення штрафу.
Отже, йдіть у кадри, вимагайте видання наказу про звільнення за згодою сторін на підставі заяви яку подавали на відпустку, та вимагайте зазначення в наказі п.1 ч.1 ст. 36 КЗпП. Ви відповідно до КЗпП, за Закону № 504 маєте на це повне право.
Бажаю успіху.