Доброго дня. Чи можуть мобілізованого фермера, на якого є бронь, відправити в зону бойових дій? Дякую.
Доброго дня.
Відповідно до пункту четвертого частини першої статті 24 Закону України «Про військовий обов’язок та військову службу» початком проходження військової служби вважається: день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або день прибуття до Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України - для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу.
Тобто, якщо його призвали по мобілізації, то служба для нього починається з дня відправлення у військову частину.
Відповідно до пункту третього Постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.2022 № 194 Міністерство економіки узагальнює подані органами державної влади, іншими державними органами пропозиції щодо бронювання військовозобов’язаних і протягом одного робочого дня приймає відповідне рішення та надсилає його копію Міністерству оборони, а також зазначеним органам.
Згідно до пункту п’ятого цієї ж Постанови з метою підтвердження надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та на воєнний час орган державної влади, інший державний орган видає військовозобов'язаному витяг з наказу Міністерства економіки.
Відповідно до пункту шостого цієї ж Постанови Міністерство оборони організовує через Генеральний штаб Збройних Сил доведення в одноденний строк до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки витягів з наказів Міністерства економіки.
У такому випадку мобілізацію можна спробувати оскаржити до суду, оскільки його було заброньовано, а бронь є підставою для звільнення від мобілізації.
Можна спробувати звернутись на гарячу лінію до Міноборони йому та представнику компанії, а також письмово йому та компанії, описати існуючу ситуацію та попросити звільнити його зі служби, оскільки його заброньовано за компанією.
На жаль, оскарження бронювання до суду буде досить тривалим процесом і не можна дати гарантію його успішності.
Пункт другий частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» передбачає підстави на яких під час воєнного стану зі служби може бути звільнено військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, а саме:
а) за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;
б) за станом здоров’я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку;
в) у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання;
г) через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу):
у зв’язку з вихованням дитини з інвалідністю віком до 18 років;
у зв’язку з вихованням дитини, хворої на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність;
у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я;
у зв’язку з наявністю дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи;
у зв’язку з необхідністю здійснення опіки над особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною;
у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю I групи;
у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;
військовослужбовці-жінки - у зв’язку з вагітністю;
військовослужбовці-жінки, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку;
один із подружжя, обоє з яких проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років;
військовослужбовці, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років.
Якщо якісь із зазначених підстав, наприклад, через сімейні обставини, йому підходять, то потрібно буде зібрати підтверджуючі документи і звернутись із рапортом на звільнення зі служби.
Граничний вік перебування на військовій службі для військовослужбовців, які проходять військову службу під час особливого періоду: рядового, сержантського і старшинського складу, молодшого та старшого офіцерського складу – до 60 років;, вищого офіцерського складу – до 65 років.
Це питання регулюється Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України та Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Відповідно до пунктів 18, 19 статті 10-1 Закону в особливий період під час дії воєнного стану військовослужбовцям можуть надаватися відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин із збереженням грошового забезпечення тривалістю не більш як 10 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду в межах України до місця проведення відпустки та назад, але не більше двох діб в один кінець.
Надання військовослужбовцям у періоди, передбачені пунктами 17 і 18 цієї статті, інших видів відпусток, крім відпусток військовослужбовцям-жінкам у зв’язку з вагітністю та пологами, для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а в разі якщо дитина потребує домашнього догляду, - тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку, а також відпусток у зв’язку з хворобою або для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії, припиняється.
У пункті 186 Положення зазначено, що в особливий період військовослужбовцям надаються відпустки, визначені пунктами 17, 18 статті 10-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин, у зв’язку з хворобою або для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії військовослужбовцям, відрядженим до військових частин, задіяних до ведення воєнних (бойових) дій, у тому числі в антитерористичних операціях, надаються командирами таких військових частин за місцем тимчасового виконання службових обов’язків. Посадова особа, яка надала такі відпустки, письмово інформує про це командира військової частини, який направив військовослужбовця у відрядження.
В особливий період під час дії воєнного стану військовослужбовцям можуть надаватися відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин із збереженням грошового забезпечення тривалістю не більш як 10 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду в межах України до місця проведення відпустки та назад, але не більше двох діб в один кінець. Порядок надання відпусток військовослужбовцям, звільненим з військової служби у зв'язку з демобілізацією або з вислугою встановлених строків військової служби за призовом, визначається Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Тобто, можна просити відпустку за сімейними обставинами, з інших поважних причин, а також для лікування.
Згідно до пункту 82 Положення одними із підстав можуть бути: за станом здоров’я – на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії;
за сімейними обставинами – на особисте прохання;
у разі проведення заміни у військових частинах (підрозділах), які виконують завдання в районах ведення воєнних (бойових) дій, у тому числі в районах проведення антитерористичних операцій.
Пунктом 113 Положення передбачено, що переміщення військовослужбовця за станом здоров’я або за станом здоров’я членів його сім’ї здійснюється за рапортом військовослужбовця та за наявності відповідного медичного висновку.
Для переміщення в іншу місцевість військовослужбовець до рапорту додає відповідні документи, які підтверджують необхідність зміни місця проживання:
дружини (чоловіка);
його (її) неповнолітніх дітей, повнолітніх дітей - учнів (студентів) навчальних закладів за денною формою навчання, які перебувають на утриманні військовослужбовця, та дітей-інвалідів I або II групи;
непрацездатних батьків військовослужбовця та його (її) дружини (чоловіка);
братів, сестер військовослужбовця та його (її) дружини (чоловіка), які перебувають на його (її) утриманні.
Таким чином, можна спробувати написати рапорт на переведення на службу ближче до дому.
Якщо він проходить службу, то направляти по службі можуть в тому числі і до зони бойових дій.
Буду вдячний за залишений відгук.
Бажаю Вам всього найкращого!
Дякую за швидку та якісну консультацію.
Якщо будуть питання чи ще потрібна допомога пишіть в телеграм +380932049512.