Право військовозобов’язаних осіб, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на перетин державного кордону під час дії воєнного стану
Порядок перетинання громадянами України державного кордону визначають Правила перетинання державного кордону громадянами України, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 р. N 57.
Відповідно до п.2-6 Правил № 57 у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану право на перетин державного кордону, крім осіб, зазначених у пунктах 2-1 та 2-2 цих Правил, також мають інші військовозобов`язані особи, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації. Ця норма не поширюється на осіб, визначених в абзацах другому - восьмому частини третьої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Так, зокрема, згідно частини першої статті 23 Закону №3543-ХІІ не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані:
заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
визнані в установленому порядку особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров`я на термін до шести місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії);
жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років;
жінки та чоловіки, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років;
жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років;
жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину, хвору на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров`я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я, але якій не встановлено інвалідність;
жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;
усиновителі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, на утриманні яких перебувають діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування, віком до 18 років;
зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребують постійного догляду;
які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи;
опікуни особи з інвалідністю, визнаної судом недієздатною; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю I групи; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;
народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим;
працівники органів військового управління (органів управління), військових частин (підрозділів), підприємств, установ та організацій Міністерства оборони України, Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Національної поліції України, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро України, Державного бюро розслідувань, Державної виконавчої служби України, Управління державної охорони України;
інші військовозобов`язані або окремі категорії громадян у передбачених законом випадках.
всі військовозобов`язані особи, зазначені в цьому переліку, мають право на перетин державного кордону. Однак, прикордонники чомусь тлумачать законодавство на власний розсуд та застосовують пункт 2-1 Правил, відмовляючи у виїзді за кордон. Наприклад, вони стверджують, що виїхати можна лише як супроводжуюча особа і не пропускають без дитини з інвалідністю чи без дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи.
В той же час, в своїх рішеннях в якості правової підстави для відмови в перетинанні державного кордону України вони майже завжди зазначають: «Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 (особа підлягає призову під час оголошення мобілізації)». Звичайно це є повним абсурдом.
При цьому, також пишуть, що не було надано всіх документів (без вказівки яких саме), необхідних для підтвердження права на перетин кордону в умовах воєнного стану.
Для прикладу, якщо військовозобов`язаний виховує дитину з інвалідністю віком до 18 років, то для самостійного перетину кордону йому потрібно пред`явити паспорт громадянина України для виїзду за кордон, свідоцтво про народження дитини та документ про її інвалідність.
Взагалі в даному випадку можливі два варіанти виїзду за кордон: як особа, яка згідно пункту 2-6 Правил перетинання державного кордону не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, або як особа, яка згідно абзацу 3 пункту 2-1 Правил здійснює безпосередній супровід дитини-інваліда.
Однак, як я вже зазначав, прикордонники чомусь завжди застосовують пункт 2-1 Правил.
Крім того, досить часто вимагають надати військово-обліковий документ із записом про відстрочку, що також не відповідає законодавству. Адже, для перетину кордону оформлення відстрочки не вимагається, лише документи, які підтверджують приналежність до переліку категорій осіб, які звільнені від призову на військову службу під час мобілізації.
Хоча звичайно, якщо у Вас є такий запис, то це буде додатковим аргументом.
Пам`ятайте, що згідно ст. 19 Конституції України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%...): "Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України".
Якщо Законом чи іншим нормативно-правовим актом закріплено ваше право, то прикордонники чи працівники ТЦКСП (військкомату) не можуть його порушувати, трактуючи законодавство на власний розсуд. Тому все можливо вирішити, головне знати свої права та вміти їх захищати.
Якщо Вам буде потрібна моя допомога, в тому числі з підготовкою документів, можете писати мені на:
е-пошта - mailmessage@ukr.net
вайбер - 0951495127
Також можете ознайомитися з іншими моїми статтями:
1) Інвалідність: ВЛК, мобілізація та відстрочка від неї - https://b2bconsult.ua/consultation/39535
2) Виїзд військовозобов`язаних студентів, які навчаються за кордоном - https://b2bconsult.ua/consultation/36528
3) Cтудент: відстрочка та виїзд за кордон - https://b2bconsult.ua/consultation/38324