Викликала поліцію на нетверезого молодика, який кричав затиснув жінку-безхатько в кутку, кричав на неї, та схоже було, що наче почне бити. При спробі втрутитись, він почав грубіянити вже мені, розповідати що він очищає Львів від таких як я. Говорив з матами та дуже грубо і образливо. Я записала з ним відео, на тому відео, коли він називав мене якимось словами, я ті слова повернула "сам ти ...". Коли приїхала поліція та забрали нас у відділок, я показала відео і дільнічий сказав що оформлюватиме протокол на обох, чи згодні. Я погодилась, складалось таке враження, що дільнічий просто хотів мене залякати, щоб я відмовилась від протокола. Протокол я підписала, в ньому написала що заперечую звинувачення. Дільничий попередив, що буде суд, та сказав що прийде сповіщення смс. Я його не отримувала, а нещодавно перевірила в боті OpenDataUA і бачу що відбулись вже два засідання.
Розклад засідань, що відбулися по справі номер 461/4034/22
Галицький районний суд м.Львова
Дата: 21.09.2022 09:28
Судді: Мироненко Л.Д.
Детальніше: /sessions_ee7f1bbf82fd08667fb06fa4e496834c
Галицький районний суд м.Львова
Дата: 07.09.2022 09:45
Судді: Мироненко Л.Д.
Детальніше: /sessions_2a20c48f81ad21e824011d2732d35b5a
Бачу що в другому засіданні справу розглянули без мене, визнали винною та призначили штраф. Термін оскарження був 10 діб, цей термін минув.
Що мені тепер робити? Чи можу якось оскаржити на підставі того що ніякого сповіщення ані через смс, ані в Дії не було.
Добрий день.
Стосовно поновлення строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до ч. 2ст. 294 КУпАП(https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text) постанова судді у справах про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також, якщо у поновленні строку відмовлено.
Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову. Місцевий суд протягом трьох днів надсилає апеляційну скаргу разом із справою у відповідний апеляційний суд.
Апеляційний перегляд здійснюється суддею апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня надходження справи до суду.
Апеляційний суд повідомляє про дату, час і місце судового засідання особу, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не пізніше ніж за три дні до початку судового засідання.
Неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.
Згідно ст 277-2 КУпАП, повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.
З урахуванням вищенаведенного, в порушення норми статті 277-2 КУпАП Вас не було повідомлено про розгляд справи, тому Ви маєте право подати клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження(ч.2 ст.294 КУпАП). Це клопотання Ви подаєте при поданні апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду. Є два варіанти, або можете прописати це клопотання прямо у апеляціній скарзі(у опиовій частині прописати поважну причину пропуску строку а в прохальній написати "Прошу.. 1. Поновити строк на апеляційне оскарження" .. 2...), або викласти оремою заявою - клопотанням та додати до додатків апеляційної скарги.
Для обгрунтування бажано, ознайомитись з матеріалами справи, оскільки у постанові суду написано ".. Особа 1 в судове засідання не з`явилась, хоча була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи. Європейський суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження...". Таким чином, можна посилатись, на те, що повістки повернулись та Ви їх не отримали або взагалі подивитись яким чином та чи дійсно Вас повідомляли про виклик до суду.
Стосовно аргументів для оскарження при поновленні строку
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 245 КУпАП закріплено завдання провадження в справах про адміністративні правопорушення, якими є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі статтею 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Стаття 280 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозиція статті 173 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян. З об`єктивної сторони, хуліганство, незалежно від виду відповідальності (адміністративної чи кримінальної), характеризується порушенням громадського порядку, а з суб`єктивної сторони - умисною виною та мотивом явної неповаги до суспільства.
Об`єктом адміністративного проступку, передбаченого статтею 173 КУпАП є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку.
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських містах в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Найбільш розповсюдженою формою дрібного хуліганства є нецензурна лайка у громадських місцях, непристойні висловлювання.
Іншою формою цього правопорушення є образливе ставлення до громадян, під яким необхідно розуміти докучливу поведінку, пов`язану з образливими діями, що зневажають честь і гідність людини та утискають будь-чию волю, до того ж у грубій розв`язній манері.
Обов`язковою ознакою об`єктивної сторони цього правопорушення є місце його скоєння, а саме - громадське місце.
Громадське місце - вільна в доступі необмеженому колу осіб територія нежитлового та невиробничого призначення, яка використовується для задоволення особистих потреб, у межах якої здійснюється державне регулювання суспільних відносин з охорони громадського порядку. Отже, громадське місце є публічним і знаходиться у вільному доступі для необмеженого кола осіб, незалежно від соціальної, групової чи іншої належності й без будь-яких спеціальних дозволів.
З суб`єктивної сторони правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього. Елементом суб`єктивної сторони дрібного хуліганства є також мотив задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей.
Склад адміністративного правопорушення, передбачений статтею 173 КУпАП є формальним, коли діяння становить склад проступку незалежно від настання шкідливих наслідків, характеризується зухвалою поведінкою громадян, неповагою до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття.
Таким чином, необхідно враховувати, що адміністративне правопорушення має місити склад статті 173 КУпАП та у справі мють бути докази про вчинення Вами адміністративного правопорушення. Якщо у матеріалах справи відсутні докази, то Ви можете посилатись на недоведеність того, що Ви у зазначений в протоколі час та місці, дійсно вчинили хуліганські дії, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян, а встановлена невідповідність даних протоколу про адміністративне правопорушення об`єктивним обставинам справи, вказує на відсутність доказів на підтвердження Вашої винуватості у вчиненому правопорушенні.
Якщо у Вас залишились додаткові питання можете звертитися на пошту lexfirmgp@gmail.com або за допомогою месенджерів(0951856806).
Дякую за звернення, буду вдячний за відгук.