Стаття 64.
До пункту "а" належать:
Вітаю!
СТУПІНЬ ПРИДАТНОСТІ ДО ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ ВИЗНАЧАЄ ТІЛЬКИ ВЛК. САМОСТІЙНІ МЕДИЧНІ ОБСТЕЖЕННЯ БЕРУТЬСЯ ДО УВАГИ.
За Законом "Про військовий обов'язок і військову службу" військова служба – це діяльність людей, яким стан здоров'я дозволяє виконувати всі свої обов'язки.
Тому якщо хвору людину призивають до лав ЗСУ без проведення медичного огляду або проігнорували якісь довідки про її хвороби, то потрібно оспорювати рішення ВЛК.
1.2. Постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров'я (далі - ТДВ) (додаток 3).
3.2. Кожний військовозобов'язаний оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, окулістом, оториноларингологом, стоматологом, дерматологом, а за медичними показаннями і лікарями інших спеціальностей.
3.4. Перед оглядом військовозобов'язаних їм проводиться рентгенологічне (флюорографічне) обстеження органів грудної клітки, загальний аналіз крові, визначаються група крові та резус-належність (особам, у яких немає відповідної відмітки у військовому квитку), ЕКГ, дослідження сечі. Особам, яким більше 40 років, обов'язково проводиться вимір внутрішньоочного тиску, дослідження крові на цукор.
3.8.
Постанови ВЛК військових комісаріатів оформлюються довідкою ВЛК (додаток 4 до Положення) у двох примірниках, яка не підлягає затвердженню штатною ВЛК і дійсна протягом шести місяців з дня медичного огляду. Копія довідки видається на руки особі, яка пройшла медичний огляд.
Після закінчення медичного обстеження під час мобілізації ВЛК виносить щодо військовозобов’язаного одну із таких постанов:
"Придатний до військової служби";
"Тимчасово непридатний до військової служби (вказати дату повторного огляду)";
"Непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку".
3.11. У разі коли лікарям ВЛК військового комісаріату важко остаточно визначити стан здоров'я військовозобов'язаного, він направляється на амбулаторне або стаціонарне обстеження у лікувально-профілактичний заклад МОЗ України з подальшим оглядом ВЛК військового комісаріату. Якщо обстеження проводилось у військовому лікувальному закладі, то огляд проводиться госпітальною (гарнізонною) ВЛК.
Додаток 1
до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України
а) зі значними порушеннями функцій:
Непридатні до військової служби з виключенням з військового обліку
б) з помірними порушеннями функцій:
Непридатність до військової служби або обмежена придатність визначається індивідуально
в) з незначними порушеннями функцій:
Придатність до військової служби або обмежена придатність визначається індивідуально
Стаття 64.
До пункту "а" належать:
інфекційний спондиліт з частими (два та більше разів на рік) загостреннями, значними порушеннями функцій та стійкою втратою працездатності;
травматична спондилопатія (хвороба Кюммеля);
спондилолізний спондилолістез III - IV ступенів (зміщення більше ніж наполовину поперечного діаметра тіла хребця) з постійно вираженим больовим синдромом;
деформуючий спондильоз та міжхребцевий остеохондроз шийного відділу хребта, що супроводжуються функціональною нестабільністю II - III стадій (зміщення тіл хребців більше 3 мм під час функціональних проб) та вертебробазилярною недостатністю;
деформуючий спондильоз і міжхребцевий остеохондроз грудного та поперекового відділів хребта, що супроводжуються глибокими пара- та тетрапарезами з порушеннями функцій сфінктерів, із синдромом бокового аміотрофічного склерозу, а також поліомієлітичним, каудальним, судинним, компресійним, вираженим больовим синдромом та статокоординаторними порушеннями після тривалого (не менше 3 місяців) стаціонарного лікування без стійкого клінічного ефекту;
фіксовані викривлення хребта (кіфози, сколіози IV ступеня) з різкою деформацією грудної клітки (реберний горб та інше) та значним порушенням функції зовнішнього дихання III ступеня за рестриктивним типом.
До пункту "б" належать:
остеохондропатії хребта (кіфози, структурні та неструктурні сколіози III ступеня) з помірною деформацією грудної клітки та порушенням функції зовнішнього дихання II ступеня за рестриктивним типом;
інфекційний спондиліт з нечастими загостреннями (1 раз на рік та рідше);
поширений (ураження трьох та більше міжхребцевих дисків або тіл хребців у кожному з відділів хребта) деформуючий спондильоз II ступеня та міжхребцевий остеохондроз з множинними масивними клювоподібними розростаннями в ділянці міжхребцевих сполучень та полірадикулярним синдромом без стійкого клінічного ефекту після повторних (два та більше разів на рік) стаціонарних лікувань;
спондилолізний спондилолістез II ступеня (зміщення на половину поперечного діаметра тіла хребця) з больовим синдромом;
стан після вилучення міжхребцевого диска (для обстежуваних за графою I Розкладу хвороб).
До пункту "в" належать:
фіксовані викривлення хребта, які супроводжуються ротацією хребців (сколіоз II ступеня, остеохондропатичний кіфоз з клиноподібною деформацією трьох та більше хребців зі зниженням висоти передньої поверхні тіла хребця на 3 мм і більше);
обмежений (ураження трьох та більше міжхребцевих дисків або тіл хребців в одному або двох відділах хребта) деформуючий спондильоз та міжхребцевий остеохондроз з больовим синдромом;
спондилолізний спондилолістез I ступеня (зміщення на 1/4 поперечного діаметра тіла хребця) з больовим синдромом.
Ознаками клінічного прояву остеохондрозу є порушення статичної функції ураженого відділу хребта - випрямлення шийного (поперекового) лордозу або утворення кіфозу, поєднання локальних лордозу та кіфозу замість рівномірного лордозу. Больовий синдром повинен бути підтверджений неодноразовими зверненнями по медичну допомогу та лікуванням. Тільки сукупність клінічних та рентгенологічних ознак обмеженого деформуючого спондильозу або міжхребцевого остеохондрозу в поєднанні з неврологічними розладами дають підставу для застосування пункту "в" цієї статті щодо військовослужбовців за контрактом, які оглядаються за графами II - III Розкладу хвороб.
Для незначного порушення функції хребта характерні рухові та чутливі порушення, які проявляються неповною втратою чутливості в зоні одного невроміра, втратою або зниженням сухожилкового рефлексу, зниженням м'язової сили окремих м'язів кінцівки при загальній компенсації її функції.
ВАШІ ЗАХВОРЮВАННЯ В ПЕРЕЛІКУ Є, АЛЕ СТУПІНЬ ПОРУШЕННЯ ФУНКЦІЙ ВАШОГО ОРГАНІЗМУ ЗМОЖЕ ВИЗНАЧИТИ ТІЛЬКИ ЛІКАР-ФАХІВЕЦЬ. ЮРИСТИ НЕ МАЮТЬ ПРАВА ОЦІНЮВАТИ СТУПІНЬ ВАШОЇ ПРИДАТНОСТІ ДО ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ.
ЯКЩО ВИ БУДЕТЕ НЕ ЗГІДНІ З РІШЕННЯМ ВЛК, ВИ МАЄТЕ ПРАВО НА ОСКАРЖЕННЯ.
Оскаржувати рішення працівників військового комісаріату можна двома способами — через судові органи або адміністративним шляхом (в самому військкоматі).
Порядок оскарження висновку військово-лікарської комісії Збройних Сил України
Нормативна база
Загальна інформація
Військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям (п. 1.1. Положення).
Військово-лікарська експертиза - це:
Коли особа вже має постанову (свідоцтво про хворобу, протокол засідання, довідку) військово-лікарської комісії за результатами проведеного медичного огляду, з яким вона з певних причин не погоджується, необхідно визначитися із процедурою можливого оскарження.
Процедура оскарження може бути досудовою та судовою.
Досудова процедура оскарження
Досудова процедура оскарження полягає у зверненні особи із заявою до військово-лікарської комісії (ВЛК) вищого рівня.
Тому перше, що необхідно зробити — звернути увагу на те, якою саме ВЛК було прийнято постанову, яку особа має намір оскаржити.
Далі, глава 2 Положення допоможе зрозуміти, де в системі військово-лікарських комісій знаходиться комісія, яка видала постанову, що буде оскаржуватися, яка комісія є вищою над нею в цій ієрархії та які варіанти оскарження передбачено самим Положенням.
Так, наприклад, пункт 2.4.10. Положення передбачає, що постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку.
Тобто в цьому випадку є вибір, куди можна звернутися для оскарження.
А от постанови Центральної військово-лікарської комісії (ЦВЛК) можуть бути оскаржені лише в судовому порядку (пункт 2.3.5. Положення).
У заяві до ВЛК вищого рівня або ЦВЛК необхідно описати ситуацію, що склалася, вказати, з чим саме ви не погоджуєтесь та якими документами це підтверджується (у випадку їх наявності). Відповідно до такої заяви необхідно буде долучити постанову, що оскаржується та за можливості інші медичні документи.
Обираючи відразу судову процедуру важливо пам’ятати, що суди звертають увагу на те, чи застосовувалася позивачем досудова процедура оскарження.
У своїх рішеннях вони часто наголошують на тому, що у разі наявності сумніву щодо правильності висновку ВЛК про придатність до військової служби, у позивача є право звернутись до ЦВЛК для перегляду відповідного висновку.
Тому варто все ж таки використовувати способи досудового врегулювання спору, якщо вони передбачені.
Судова процедура оскарження
Судова процедура оскарження полягає у зверненні особою із позовом до адміністративного суду.
Який суд обрати
Позов може бути поданий до суду за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) особи-позивача або до суду за місцеперебуванням відповідача.
Строки для звернення до суду
Позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов’язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб’єкта владних повноважень.
Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб’єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб’єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб’єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб’єкта владних повноважень.
Таким чином, необхідно звертати увагу на вказані вище строки при зверненні до суду, з урахуванням того, чи використовувалася досудова процедура врегулювання спору.
Варто звернути увагу, що:
Законодавство передбачає можливість подання заяви про забезпечення позову при зверненні до суду.
ОДНАК,
пункт 5 частини 3 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення суб’єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов’язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення.
Таким чином, рішення ВЛК (у формі постанови) є чинним та підлягає виконанню, поки рішенням суду не буде визнано його незаконність.