Стаття присвячена розгляду прав батьків, які мають дітей з інвалідністю, в трудових відносинах.
Згідно ст. 26 Кодексу законів про працю (далі - Кодекс), при прийнятті на роботу не призначається випробування (з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається) одиноким матерів, які мають дитину з інвалідністю.
Статтею 33 Кодексу забороняється тимчасове переведення на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, жінок, які мають дитину з інвалідністю.
Керуючись ст.38 Кодексу, у разі бажання працівника звільнитися з роботи за власним бажанням через неможливість продовжувати роботу внаслідок догляду за дитиною з інвалідністю, роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник. Відсутнє зобов`язання подавати заяву на звільнення за два тижні.
Для працівників, які мають дитину з інвалідністю може встановлюватися скорочена тривалість робочого часу за рахунок власних коштів підприємств, установ, організацій (ст. 51 Кодексу).
Також на прохання жінки, яка має дитину з інвалідністю, роботодавець зобов`язаний встановлювати їй неповний робочий день або неповний робочий тиждень. Оплата праці в цих випадках провадиться пропорціонально відпрацьованому часу або залежно від виробітку. Робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників (ст. 56 Кодексу).
Що стосується надомної роботи, то ст. 60-1 Кодексу передбачено, що працівники, які мають дитину з інвалідністю, можуть працювати на умовах надомної роботи, якщо це можливо, зважаючи на виконувану роботу, та роботодавець має для цього відповідні ресурси та засоби.
Статтями 63 і 177 Кодексу передбачено, що жінки, які мають дитину з інвалідністю, не можуть залучатись до надурочних робіт або направлятись у відрядження без їх згоди.
Згідно ст. 83 Кодексу, у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.
Також у разі смерті працівника грошова компенсація за невикористані ним дні щорічних відпусток, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, що не була одержана за життя, виплачується членам сім’ї такого працівника, а у разі їх відсутності - входить до складу спадщини.
На підставі ст. 182-1 Кодексу, одному з батьків, який має дитину з інвалідністю, або які усиновили дитину, матері (батькa) особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, одинокій матері, батьку дитини з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, який виховує їх без матері (у тому числі у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів.
За наявності декількох підстав для надання цієї відпустки її загальна тривалість не може перевищувати 17 календарних днів.
Ця відпустка надається понад щорічні відпустки.
Статтею 184 Кодексу, забороняється відмовляти жінкам у прийнятті на роботу і знижувати їм заробітну плату з мотивів, пов`язаних з наявністю у одиноких матерів дитини з інвалідністю. У разі відмови у прийнятті на роботу жінок зазначених категорій роботодавець зобов’язаний повідомити їм причину відмови в письмовій формі. Відмову у прийнятті на роботу може бути оскаржено в судовому порядку.
Звільнення одиноких матерів при наявності дитини з інвалідністю з ініціативи роботодавця не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов`язковим працевлаштуванням. Обов`язкове працевлаштування зазначених жінок здійснюється також у випадках їх звільнення після закінчення строкового трудового договору. На період працевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата, але не більше трьох місяців з дня закінчення строкового трудового договору.
Роботодавець повинен у разі необхідності видавати жінкам, які мають дітей з інвалідністю, путівки до санаторіїв та будинків відпочинку безкоштовно або на пільгових умовах, а також подавати їм матеріальну допомогу (ст. 185 Кодексу).
Якщо у Вас виникли спори з роботодавцем або інші питання юридичного характеру радимо вам звертатися за кваліфікованою юридичною підтримкою.
Ми надамо вам професійну допомогу та вирішимо ваші проблеми.
Знайдіть рішення - звертайтеся до нас.