Спадщина

Дідусь помер у лютому 2023. Земельний пай заповів сину.
Син в продовж 6 міс не прийняв спадок. Яка доля паю в майбутньому.
В будинку в якому жив дідусь ще живе бабуся - дружина дідуся. Частина будинку за заповітом дідуся належить двом дочкам порівну ( але ще живе бабуся за якою доглядає одна з сестер).
Чи є можливість зараз приватизувати землю на якій знаходиться будинок ( бабуся не мобільна але при свідомості)?
Також бабусі належить інша земельна ділянка, яка процедура передачі її у спадок онуці? Які податки на спадщину належить сплатити онуці при отриманні в майбутньому?

07.10.2023 20:41 540

Консультация исполнителя

Андрей Карпенко
Адвокат Київ
На портале: 3 года
166 отзывов (165 +) (1 -)
Консультации: 903

Вітаю!

Спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) стаття 1216 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Відповідно до статті 1217 Цивільного кодексу України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно з частиною третьою статті 1268 Цивільного кодексу України, спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її на підставі (ст. 1268 Цивільного кодексу України).
Спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку , який починається з часу відкриття спадщини яка відкривається з дня смерті особи або з дня, з якого вона оголошується померлою.
Для цього спадкоємцю необхідно звернутися із заявою про відмову від прийняття спадщини, яка подається нотаріусу або в сільських населених пунктах -  за місцем відкриття спадщини.

24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено режим воєнного стану !

 На час дії воєнного стану відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану" перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття було зупинено  на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці.

 З 18.06.2023 зазначену норму скасовано (постанова Кабінету Міністрів України від 9 травня 2023 року № 469). Тобто діє загальний строк прийняття спадщини - 6 місяців.

ДЛЯ СИНА ДІЄ СТРОК 10 МІСЯЦІВ - В НЬОГО ЩЕ Є ЧАС НА ПРИЙНЯТТЯ СПАДЩИНИ. 

ОКРЕМО ТРЕБА РОЗГЛЯДАТИ СИТУАЦІЮ, ЯКЩО СИН НА "0".

Слід розрізняти неподання заяви про прийняття спадщини протягом встановленого строку й подання заяви про відмову від спадщини. Так, в першому випадку особа не здійснює свого права, внаслідок чого втрачає можливість прийняти спадщину, а в іншому – вчиняє активні дії, тобто реалізує своє право на відмову від прийняття спадщини.

Відмова від прийняття спадщини одного із спадкоємців за заповітом, частка у спадщині, яку він мав право прийняти, переходить до інших спадкоємців за заповітом і розподіляється між ними порівну.

Відмова спадкоємця за заповітом від прийняття спадщини не позбавляє його права на спадкування за законом.

Відповідно до ст. 1223 Цивільного кодексу України, у разі відмови від прийняття спадщини спадкоємцями за заповітом, право на спадкування одержують особи, які є спадкоємцями за законом.

Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Відповідно до ст. 1241 Цивільного кодексу України, малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту,  (обов'язкова частка).

ТОБТО БАБУСЯ МАЄ ПРАВО НА ЧАСТИНУ ЗЕМЕЛЬНОГО ПАЮ. 

Сімейним кодексом України встановлено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить їм на праві спільної сумісної власності. Навіть якщо один з подружжя з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) не мав самостійного заробітку (доходу). Кожна річ, набута за час шлюбу, вважається об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, крім речей індивідуального користування. До спільного майна подружжя входять і їх заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи. Якщо одним з подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, гроші або інше майно, які були одержані за цим договором, також є спільною сумісною власністю. До спільного майна належать також речі для професійних занять (музичні інструменти, оргтехніка, лікарське обладнання тощо), придбані за час шлюбу для одного з подружжя.

Таким чином, законодавець встановлює презумпцію спільності майна, придбаного подружжям під час шлюбу. Однак з кожного правила є виключення.

Тому будинок та земля під ним належать померлому дідусю та бабці в рівних частках.

Те що заповів батько 1/2 будинку - в цій частці бабуся має обов'язкову частку (1/8)

Землю можна приватизувати на трьох - дві доньки та ДРУЖИНА.

Свою земельну ділянку ОСОБА може ЗАПОВІСТИ будь-кому.

Порядок оподаткування податком на доходи фізичних осіб отриманого спадкоємцем доходу в результаті прийняття ним у спадщину майна, майнових чи немайнових прав визначений статтею 174 Податкового кодексу України .

О8б`єкти спадщини, успадковані членами сім`ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення оподатковуються  податку на доходи фізичних осіб.

Вартість будь-якого об'єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями, які не є членами сім`ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення оподатковуються податком на доходи фізичних осіб .

Громадяни - резиденти, які отримують спадщину від громадянина - резидента, але не відносяться до членів сім`ї першого та другого ступенів споріднення, сплачують податок на доходи фізичних осіб  від вартості будь-якої спадщини (подарунку).

Об`єкти спадщини, що успадковуються спадкоємцем від спадкодавця - нерезидента, та об`єкти спадщини, що успадковуються спадкоємцем - нерезидентом від спадкодавця - резидента оподатковуються за ставкою податку на доходи фізичних осіб 18% та військовим збором за ставкою 1,5%.

Так, відповідно до норм пп. 14.1.263 п. 14.1 ст. 14 розділу І Податкового кодексу України (далі - ПКУ), членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення для цілей розділу IV ПКУ вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у т.ч. усиновлені.

Як зазначається, членами сім’ї фізичної особи другого ступеня споріднення для цілей розділу IV ПКУ вважаються її рідні брати та сестри, її баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки.

У ВАС БУДЕ ОПОДАТКУВАННЯ ЗА СТАВКОЮ  - "0".

Якщо подобається, тисни кнопку