Вітаю!
1.
Стаття 2 Закону України “Про громадянство України” стверджує: “Якщо громадянин України набув громадянство (підданство) іншої держави або держав, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України і навпаки, якщо іноземець набув громадянство України, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України”.
Тобто, навіть якщо громадянин України набув громадянство іншої держави або держав, то не позбавляється при цьому українського громадянства і в правових відносинах з Україною надалі визнається лише громадянином України.
Порядок декларування другого громадянства в Україні відсутній, отже довести факт наявності двох та більше громадянств практично неможливо.
Законом визначено, що неподання або несвоєчасне подання заяви громадянина, який добровільно отримав іноземне громадянство (підданство) іншої країни тягне за собою стягнення штрафу від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 170 до 510 грн.).
Але це лише прописано у законодавстві, на практиці ця адміністративна відповідальність не застосовується. Кримінальної відповідальності за неповідомлення також немає.
Єдине можливе покарання застосоване до громадянина України, який має паспорт іншої держави, — втрата громадянства України. Однак втрата громадянства України досить тривала та важка процедура, і на практиці поки не застосовувалася.
До прикладу, між Україною та державами ЄС немає відповідного договору про обмін інформацією, тож про ваш другий паспорт не так просто довідатися.
В Україні інститут громадянства регулюється, головним чином, Законом України “Про громадянство України” N 2235-III від 18 січня 2001 року (далі – Законом) та Європейською конвенцією про громадянство, що була ратифікована Верховною Радою України 20 вересня 2006 року.
Незважаючи на те, що в цьому документі зафіксовано принцип “єдиного громадянства”, у ньому відсутня норма про недопустимість випадків множинного громадянства. У п. 1 частини першої ст. 2 Закону України “Про громадянство України” зазначено, що “якщо громадянин України набув громадянство (підданство) іншої держави або держав, то у правових відносинах з Україною він визначається лише громадянином України…”.
Отже, закон не забороняє подвійне громадянство, а лише не визнає його: за наявності в громадянина України громадянства іншої держави до нього застосовуються всі закони України, як і до решти громадян. Це порушує ст. 4 Конституції України, породжує факти існування в Україні явища біпатризму й суперечить міжнародним зобов’язанням, взятим Україною на себе, в яких проголошений курс на уникнення випадків подвійного.
У статті 25 Конституції України зазначено: “Громадянин України не може бути позбавлений громадянства і права змінити громадянство.
Громадянин України не може бути вигнаний за межі України або виданий iншiй державi. Україна гарантує піклування та захист своїм громадянам, які перебувають за її межами”.
ГРОМАДЯНСТВО УКРАЇНИ МОЖЕ БУТИ ПРИПИНЕНО:
Вихід з громадянства України здійснюється тільки за клопотанням особи і чинне виключно з дня видачі Указу Президента України про припинення громадянства щодо певної особи.
ОТЖЕ, ВИ МАЄТЕ ПРАВО ПОДАТИ КЛОПОТАННЯ ПРО ВИХІД З ГРОМАДЯНСТВА УКРАЇНИ.
2.
ВИХІД РАЗОМ З ДИТИНОЮ З ГРОМАДЯНСТВА УКРАЇНИ НЕ ОБОВ'ЯЗКОВИЙ.
ВИ МОЖЕТЕ НЕ ВКАЗУВАТИ ДИТИНУ, ЯКЩО НЕ БАЖАЄТЕ, ЩОБ ДИТИНА ПОЗБУЛАСЯ ГРОМАДЯНСТВА УКРАЇНИ.
АЛЕ ДИТИНІ ТРЕБА ПІДТВЕРДИТИ ГРОМАДЯНСТВО УКРАЇНИ:
Для оформлення набуття громадянства України дитиною, яка є іноземцем, один із батьків якої є громадянином України, а другий - іноземцем (частина четверта статті 14 Закону), один із батьків дитини, який є громадянином України, подає :
ВСЕ ЩО СТОСУЄТЬСЯ ВИХОДУ З ГРОМАДЯНСТВА УКРАЇНИ В НІМЕЧЧИНІ:
https://munich.mfa.gov.ua/konsulski-pitannya/diyi-z-pitan-gromadyanstva/4080-vihid-z-gromadyanstva
Полная и информативная консультация