Якщо під час нелегального перетину кордону людину затримують, які права вона має? Що їй може загрожувати? (Перелік статей, посилань, наявність прав). Також уточнення, якщо скажімо перетин здійснюють електрики (енергетики), які мають документи по броні від компанії і рахуються за критично важливих спеціалістів, чи загрожує їм дана ситуація звільненням? Якщо роботодавець не знав про наміри співробітника, а він спробував нелегально перетнути кордон України.
Вітаю!
Незаконний перетин кордону і військовий час – це або сам факт перетину кордону особою, яка не має права (чоловік віком від 18 до 60 років, який не має підстав для виїзду) або порушення правил перетину кордону.
Незаконний перетин кордону у військовий час тягне за собою відповідальність, яка передбачена законом. Ця відповідальність може бути адміністративною або кримінальною залежно від кожного конкретного випадку.
Залежно від обставин та способів незаконного перетину державного кордону, кримінальна відповідальність може наставати за такими статтями:
Кримінальна відповідальність за цією статтею може наставати, якщо особа для перетину кордону використовує підробленні документи. Для прикладу, підроблений паспорт, де зазначено, що чоловіку 17 років, коли фактично вже виповнилося 18 років, підробленні висновки ВЛК про визнання непридатним тощо. Винним може загрожувати штраф або обмеження волі.
Кримінальна відповідальність за цією статтею настає, якщо особа намагається підкупити прикордонника. При чому, відповідальність настає за саму пропозицію дати хабаря за незаконний пропуск через кордон, незалежно від того чи прикордонник прийняв пропозицію і взяв хабаря та незалежно від того, чи в результаті вдалося перетнути кордон. Такі діяння караються штрафом або позбавленням волі на строк до 4 років.
В усіх випадках незаконного перетину кордону чоловіками віком від 18 до 60 років незалежно від способу, їх дії можуть також кваліфікуватися за статтею 336 КК України, оскільки сьогодні найчастіше незаконний перетин здійснюють саме з метою ухилення від призову.
Звичайно, бувають інші способи перетину кордону, крім перелічених вище. Зокрема, перетин кордону поза пунктами пропуску (через ліс, річку, у багажнику автомобіля тощо), надання чужого документа при перетині кордону (в тому числі паспорта жінки, відповідно переодягнувшись). У таких випадках буде наставати адміністративна відповідальність, передбачена статтею 204-1 КУпАП: незаконне перетинання або спроба незаконного перетинання державного кордону України. За вчинення цього адміністративного правопорушення передбачено штраф у розмірі від 3 400 до 8 500 гривень або адміністративний арешт.
Покарання за незаконний перетин кордону залежить від виду відповідальності та статті, за якою притягають до відповідальності. Це може бути штраф, обмеження волі або навіть позбавлення волі. Конкретний вид та розмір відповідальності за незаконний перетин кордону у військовий час передбачені у санкції відповідних статей КК України або КУпАПу.
ПРИ ЗАТРИМАННІ ОСОБА МАЄ ПРАВО СКОРИСТАТИСЯ ДОПОМОГОЮ АДВОКАТА.
Під час затримання за підозрою у вчиненні кримінального злочину Ви маєте право:
Вам мають роз’яснити Ваші права й скласти про це протокол, а також протокол про Ваше затримання як особи, підозрюваної у вчиненні злочину.
Після затримання може бути здійснено Ваш особистий обшук і вилучення речей та документів.
Такий обшук може здійснюватися лише особою однієї з Вами статі.
Пам’ятайте!
Ви не зобов’язані доводити свою невинуватість.
Знайте!
Про Ваш арешт і місце перебування слідчий зобов’язаний повідомити дружину/чоловіка або іншого родича. Вимагайте, аби таке повідомлення було здійснено негайно!
Якщо Ви заявите, що бажаєте запросити захисника, посадові особи мають надати Вам допомогу, аби ви могли зв’язатися із захисником чи особами, які можуть його запросити.
Якщо Ви заявите, що бажаєте мати захисника, але за браком коштів або через інші поважні причини не в змозі цього зробити, посадові особи зобов’язані призначити захисника за рахунок держави.
Вимагайте захисника одразу після Вашого затримання!
Пам’ятайте!
Ви маєте право на захисника з моменту затримання!
У разі затримання за підозрою у вчиненні злочину Вас мають якнайшвидше, але в будь-якому випадку не пізніше 72 годин або звільнити, або доставити до суду, де Ви зможете взяти участь у судовому розгляді про Ваше тримання під вартою чи застосування іншого запобіжного заходу (застава, підписка про невиїзд тощо).
Знайте!
Відповідно до статті 29 Конституції України Ви маєте право на свободу та особисту недоторканість.
Посадові особи правоохоронних органів не мають права Вас заарештувати або тримати під вартою без умотивованого рішення суду.
Конституція України лише у виняткових випадках, коли треба нагально запобігти злочинові або його перепинити, дозволяє затримання особи без рішення суду.
Законодавство України передбачає, що уповноважені органи можуть затримати Вас без попереднього рішення суду, коли:
– Ви вчиняєте адміністративне правопорушення:
І щодо Вас вичерпано всі інші заходи впливу, а Ви не припиняєте своїх протиправних дій.
– Ви вчинили адміністративне правопорушення:
і має бути складений протокол, а у Вас немає посвідчення особи й немає свідків, які могли б повідомити про Вас необхідні дані.
Адміністративне затримання не може тривати більше трьох годин. Лише у виняткових випадках, пов’язаних із порушенням прикордонного режиму або порядку обігу наркотичних засобів, Вас можуть затримати на строк до трьох діб. Також, у разі вчинення Вами дрібного хуліганства, злісної непокори правоохоронцю, образи правоохоронця чи публічних закликів до невиконання його вимог, Вас можуть затримати до розгляду справи судом.
В усіх інших випадках негайно після з’ясування особи й складення протоколу, але в будь-якому разі не пізніше ніж через три години, Вас має бути звільнено.
Законодавство України передбачає, що уповноважені органи можуть затримати Вас без попереднього рішення суду у випадку обґрунтованої підозри, що Ви вчинили злочин, але тільки тоді, коли така підозра ґрунтується на зазначених у законі обставинах, а саме:
Якщо таких обставин немає, але в правоохоронців є інші підстави для підозри, Вас можуть затримати без попереднього рішення суду лише якщо Ви:
У будь-яких інших випадках Ваше затримання без попереднього рішення суду є не законним. У випадку затримання за рішенням суду або без рішення суду правоохоронці зобов’язані представитися, повідомити, яке саме правопорушення Ви вчинили або у вчиненні якого злочину Ви підозрюєтеся, роз’яснити Ваші права й обов’язки, визначені законодавством.
При порушенні ваших прав Ви маєте право подати скарги до прокуратури або до суду.
АДМІНІСТРАТИВНЕ ЗАТРИМАННЯ:
Застосування такого заходу як адміністративне затримання, підстави та порядок його застосування, мета, строки затримання та перелік посадових осіб, які уповноважені здійснювати затримання, визначено в Кодексі України про адміністративні правопорушення (далі − КУпАП).
Адміністративне затримання застосовується з метою:
Хто має право затримувати
Ст. 262 КУпАП визначено, що адміністративне затримання особи, яка скоїла адміністративне правопорушення, може провадитися лише певними органами або уповноваженими на те посадовими особами.
Такими органами є:
Про адміністративне затримання в обов’язковому порядку складається адміністративний протокол, в якому зазначаються:
Під час складання протоколу про адміністративне затримання посадова особа, що здійснює адміністративне затримання, роз’яснює особі, яка вчинила адміністративне правопорушення, її права, передбачені ст.ст. 55, 56, 59, 63 Конституції України та ст 268 КУпАП, а саме: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, при розгляді справи користуватися юридичною допомогою, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.
Протокол підписується посадовою особою, яка його склала, і затриманою особою. У разі відмови затриманої особи від підпису протоколу в ньому робиться запис про це.
Необхідно звернути увагу, що про місце перебування особи, затриманої за вчинення адміністративного правопорушення, негайно повідомляються її родичі, а на її прохання − адміністрація за місцем роботи чи навчання. Цього вимагає також норма ст. 29 Конституції України, згідно з якою про арешт або затримання людини має бути негайно повідомлено родичів заарештованого чи затриманого. Час та дата повідомлення родичів зазначається в протоколі.
Затриманий має право на захисника
Про кожний випадок адміністративного затримання органи або уповноважені особи інформують центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги, за виключенням випадків, якщо особа захищає себе особисто чи запросила захисника. А право на отримання безоплатної вторинної правової допомоги повинно бути роз’яснено затриманій особі, про що остання повинна поставити свій підпис в протоколі.
Так, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» особи, до яких застосовано адміністративне затримання, мають право на правові послуги, що полягають у: здійсненні представництва їх інтересів в судах, інших державних органах (зокрема, органах внутрішніх справ (поліції)), органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; складенні документів процесуального характеру.
На який строк можна затримати людину
Відповідно до ст. 263 КУпАП загальний строк адміністративного затримання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, становить не більш як 3 години.
Але, наприклад, в необхідних випадках для встановлення особи та/або з’ясування обставин правопорушення, строк затримання може становити до трьох діб.
Відповідно ч. 3 ст. 263 КУпАП осіб, які порушили правила обігу наркотичних засобів і психотропних речовин, може бути затримано на строк до трьох годин для складання протоколу, а в необхідних випадках для встановлення особи, проведення медичного огляду, з’ясування обставин придбання вилучених наркотичних засобів і психотропних речовин та їх дослідження − до трьох діб з повідомленням про це письмово прокурора протягом двадцяти чотирьох годин з моменту затримання.
Згідно з ст. 37 Закону України «Про Національну поліцію» відлік часу утримання затриманої фізичної особи в спеціально відведених для цього приміщеннях рахується з моменту її фактичного затримання. Тимчасове обмеження пересування особи негайно припиняється, якщо необхідності здійснювати такий захід немає.
Що треба знати про особистий огляд і огляд речей
Перед поміщенням, наприклад, до кімнати для затриманих чергової частини органу поліції у службовому приміщенні, куди доставлено особу, яка вчинила адміністративне правопорушення, відповідно до статті 264 КУпАП уповноваженою на те посадовою особою однієї статі з особою, яку доставили, в присутності двох свідків (понятих) тієї ж статі проводиться особистий огляд і огляд речей доставленої особи.
Огляд речей, ручної кладі та інших предметів здійснюється у присутності особи, у власності (володінні) якої вони є. У невідкладних випадках зазначені речі, предмети може бути піддано оглядові за участю двох свідків (понятих) за відсутності власника (володільця).
Про проведення особистого огляду та огляду речей складається протокол, який підписують особа, яку було піддано оглядові та у якої оглядали речі, поняті та посадова особа органу поліції, яка його склала.
Також про особистий огляд та огляд речей особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне затримання.
Скарги пишемо у протоколі
Коли затримана особа звільняється з місця її перебування/утримання, у протоколі про адміністративне затримання зазначається, наявність або відсутність зауважень та скарг на дії посадових осіб органів поліції із викладенням їх суті.
Звільнена особа обов’язково повинна засвідчити факт наявності або відсутності зауважень та скарг власним підписом у протоколі, оскільки на практиці може існувати ряд порушень при застосуванні такого заходу, як адміністративне затримання, а саме: зловживання владою і перевищення службових повноважень посадовими особами, недотримання строків затримання, безпідставне застосування адміністративного затримання, неповідомлення родичів про затримання тощо.
хххххххх
ОДНОЗНАЧНО ОСОБА БУДЕ ПОЗБАВЛЕНА БРОНЮВАННЯ.
ПИТАННЯ ЗВІЛЬНЕННЯ З РОБОТИ БУДЕ ВИРІШУВАТИСЯ РОБОТОДАВЦЕМ.