С/г підприємство на загальній системі оподаткування бере паї в оренду.
Як правильно звітуватись про сплату оренди людям за паї? Як показувати сплату земельного податку за паї з рахунку підприємства?
Для обліку орендованої земельної ділянки використовується позабалансовий рахунок 01 - "Орендовані необоротні активи".
Сума орендної плати відображається у складі витрат або на рахунку 23 "Виробництво".
До складу витрат сума орендної плати зараховується на підставі договору оренди й акта приймання-передачі.
Розмір орендної плати за оренду земельного паю включається до загального оподатковуваного доходу фізособи-орендодавця (пп. 164.2.5 ПКУ). Податковим агентом у цьому разі є орендар (пп. 170.1.1 ПКУ). Тобто сільськогосподарське підприємство-орендар зобов’язане утримати ПДФО з доходу у вигляді орендної плати за земельний пай за ставкою 18%.
База оподаткування обчислюється з розміру орендної плати, зазначеної у договорі оренди. Податок сплачується у загальні строки, встановлені статтею 168 ПКУ.
Якщо орендна плата:
виплачується на картковий рахунок фізичної особи-орендодавця або отриманою з банку готівкою — сплачуйте податок під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом;
виплачується готівкою із каси — протягом 3 банківських днів із дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання);
нарахована, але не виплачена — не пізніше за 30 календарних днів місяця, що настає за місяцем нарахування доходу.
Орендна плата за земельний пай, а також суми утриманого і перерахованого ПДФО відображаються у додатку 4ДФ до податкового розрахунку з ознакою доходу «106».
Згідно з п.п. 2 п. 4 розд. IV Порядку у розд. І «Персоніфіковані дані про суми нарахованого (виплаченого) на користь фізичних осіб доходу та нарахованих (перерахованих) до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (далі – розд. І) додатка 4 «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (далі – додаток 4ДФ) до Розрахунку, передбачений рядок 06, де, зокрема, відображаються:
- у графі 3а «Сума нарахованого доходу» – дохід (за звітний період місяць), який нарахований фізичній особі відповідно до ознаки доходу, наведеній у розд. 1 «Довідник ознак доходів фізичних осіб» (далі – Довідник ознак доходів) (додаток 2 до Порядку).
У разі нарахування доходу його відображення у графі 3а є обов’язковим незалежно від того, виплачені такі доходи чи ні.
Нарахований дохід відображається повністю, без вирахування податку на доходи фізичних осіб, страхових внесків до Накопичувального фонду, у випадках, передбачених законом, – обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, суми податкової соціальної пільги за її наявності та військового збору (у періоді його справляння);
- у графі 3 «Сума виплаченого доходу» – сума фактично виплаченого доходу платнику податку податковим агентом.
Заробітна плата, що виплачується у встановлені терміни в наступному місяці, має бути відображена в додатку 4ДФ за той період, у який входить попередній місяць, за який заробітну плату було нараховано. Наприклад, у додатку 4ДФ за січень відображається заробітна плата, яка нарахована у січні та виплачена в лютому, за лютий (нарахована у лютому та виплачена в березні), за березень (нарахована в березні та виплачена у квітні);
- у графі 4а «Сума нарахованого податку» – сума податку на доходи фізичних осіб, нарахованого та утриманого з доходу, нарахованого платнику податку згідно із законодавством за звітний період;
- у графі 4 «Сума перерахованого податку» – фактична сума перерахованого податку на доходи фізичних осіб до бюджету у звітному періоді;
- у графі 5а «Сума нарахованого військового збору» відображається сума військового збору, нарахованого та утриманого з доходу, нарахованого платнику податку згідно із законодавством;
- у графі 5 «Сума перерахованого військового збору» – фактична сума перерахованого військового збору до бюджету.
Сума нарахованого доходу у графі 3а, сума виплаченого доходу у графі 3, сума нарахованого податку на доходи фізичних осіб у графі 4а, сума перерахованого до бюджету податку на доходи фізичних осіб у графі 4, сума нарахованого військового збору у графі 5а, сума перерахованого військового збору у графі 5 відображаються у грошовій формі, вираженій у національній валюті (у гривнях з копійками).
Із суми орендної плати за земельну частку утримується військовий збір за правилами, передбаченими для утримання ПДФО (п. 1.7 п. 16-1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). Ставка військового збору — 1,5%. Утриману суму відображається також у розділі І додатку 4ДФ.
База нарахування ЄСВ — суми нарахованої зарплати та суми винагород фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI.).
Договір оренди не передбачає виконання робіт чи надання послуг. Орендна плата — це не винагорода за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами. Тому ЄСВ на орендну плату за земельну частку (пай) не нараховується.
Якщо орендна плата за земельну ділянку (пай) виплачується фізичній особі:
Натуральна форма розрахунку за оренду земельної ділянки - це виплата орендної плати не грошима, а надання замість них певних товарів, продукції, послуг (наприклад, замість грошей власник земельної ділянки отримує частку продукції, виробленої на цій земельній ділянці (зерно, овочі, фрукти тощо).
База оподаткування визначається на основі договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не нижче за (п. 188.1 ПКУ):
Коли землі фізичної особи орендує сільськогосподарське підприємство — платник ЄП 4 групи, то земельна ділянка зараховується до об’єкта оподаткування єдиним податком (пп. 295.9.7 ПКУ).
Фізичні особи, які надають в оренду свої земельні паї платникам єдиного податку четвертої групи, звільнені від сплати земельного податку.
Загальна податкова декларація платника єдиного податку четвертої групи обов’язково повинна містити дві відмітки у типі декларації: «Загальна» та «Звітна».
У разі подання суб’єктом господарювання загальної нової або уточнюючої загальної декларації, у типі декларації проставляються відповідні дві відмітки:
01 - Загальна;
04 - Звітна.
або (при поданні уточнюючою декларації):
03 - Уточнююча загальна;
06 - Уточнююча.
У загальній податковій декларації платника єдиного податку четвертої групи зазначається уся площа земельних ділянок, які перебувають у власності або у користуванні сільськогосподарського підприємства.
Загальна декларація подається до контролюючого органу за основним місцем податкового обліку, який зазначається у рядку 7 загальної частини податкової декларації.
Звітні податкові декларації платника єдиного податку четвертої групи подаються окремо до кожного контролюючого органу, до повноважень якого відноситься територія територіальної громади, на якій розташовані земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні (у тому числі на умовах оренди) сільськогосподарського товаровиробника, та відповідно заповнюється рядок 8 загальної частини податкової декларації.
Важливо! Невід’ємним додатком до загальної та звітної податкових декларацій платника єдиного податку четвертої групи є Відомості про наявність земельних ділянок.
Площа земельних ділянок, зазначена у Відомостях, повинна співпадати з площею, яка задекларована у податковій декларації платника єдиного податку четвертої групи, до якої вона додається.
У Відомостях про наявність земельних ділянок зазначається інформація про кожну земельну ділянку, щодо якої був нарахований податок.
Така інформація повинна містити дані про площу земельних ділянок, місце їх розташування, кадастрові номери, інформацію про документи, які підтверджують право власності або користування земельними ділянки, а також інформацію про державну реєстрацію такого права.
Об’єктом оподаткування єдиним податком четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь, що перебуває у власності сільськогосподарського підприємства або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди.
Статтями 125, 126 Земельного кодексу встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав, які оформлюються відповідно до Закону України 01.07.2004 р. №1952 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі – Закон №1952).
При цьому ст. 125, 126 Земельного кодексу встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав, які оформлюються відповідно до Закону України 01.07.2004 р. №1952 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі – Закон №1952).
Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до Закону №1952 та виникає з моменту державної реєстрації такого права.
Законом України від 06.10.1998 р. №161-XIV «Про оренду землі» визначено, що орендар земельної ділянки зобов'язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, але не раніше державної реєстрації відповідного права оренди.
Відповідно до ст. 211 Земельного кодексу використання земельних ділянок без належного оформлення прав, включаючи право оренди, є порушенням норм земельного законодавства.
Враховуючи зазначене, сільськогосподарські товаровиробники повинні включати до об’єкту оподаткування єдиним податком четвертої групи площі сільськогосподарських угідь, які зареєстровані відповідно до вимог Закону №1952, а до суми доходу сільськогосподарського товаровиробника – дохід, отриманий від реалізації сільськогосподарської продукції вирощеної або виготовленої на сільськогосподарських угіддях, по яких право власності або користування (у тому числі на умовах оренди) зареєстровано відповідно до вимог чинного законодавства.
Крім того, у Відомостях про наявність земельних ділянок обов’язково потрібно заповнювати тип податкової декларації, до якої вони додаються, із зазначенням відповідних відміток.
Четверту групу можуть обрати сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.
Розмір частки необхідно відобразити в Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва, який подається до контролюючого органу разом з податковою звітністю платника єдиного податку четвертої групи у визначений податковим законодавством термін, а саме не пізніше 20 лютого поточного року.
У Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва суб’єкт господарювання повинен заповнити всі необхідні рядки та здійснити достовірний обрахунок відповідно до зазначених формул. Обов’язковими для заповнення є такі рядки, як:
Окрім переліченого, сільськогосподарський товаровиробник зобов’язаний подати до контролюючого органу за основним місцем податкового обліку уточнюючу загальну податкову декларацію платника єдиного податку четвертої групи та відомості про наявність земельних ділянок, як додаток до неї, із зазначенням загальних показників податкових зобов’язань та площі земельних ділянок в цілому по платнику.