Що трапляється із будинком власник по дарчій наразі громадянин РФ?

Мій батько помер і невідомо чи був заповіт, спадщина. Одне відомо, що в його власності був будинок який він оформив на дарчу старшій сестрі. Вона наразі мешкає в РФ і є громадянинкою цієї країни. Як я можу дізнатись, на що маю право претендувати. І чи можу я оскаржити володіння нею нерухомості батька, якщо вона громадянинка РФ?

03.11.2024 23:45 102

Консультация исполнителя

Олексій Тимошенко
Адвокат
На портале: 4 года
9 отзывов (9 +) (0 -)
Консультации: 41

Види спадкування. Спадкування за заповітом

Існує два види спадкування: за заповітом та за законом.

Спадкоємцями за заповітом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини. Спадкоємцями за заповітом можуть також бути юридичні особи та інші учасники цивільних відносин.

Спадкування за заповітом є пріоритетним по відношенню до спадкування за законом. Пріоритетність полягає у тому, що за умови якщо спадкодавець склав заповіт на все своє майно, то спадкування за законом не відбувається, а спадщину можуть набути виключно особи визначені заповітом.

Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин. Також встановлена можливість для заповідача позбавити права на спадкування будь-яку особу з числа спадкоємців за законом, за виключенням осіб, які мають право на обов’язкову частку у спадщині.

Заповідач не може позбавити права на спадкування осіб, які мають право на обов'язкову частку у спадщині. Чинність заповіту щодо осіб, які мюать право на обов'язкову частку у спадщині, встановлюється на час відкриття спадщини.

Малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та працездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка). Розмір обов'язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно, якщо ваш батько залишив заповіт, яким заповів все майно сестрі, ви маєте право на обов'язкову частку спадщини тільки якщо є непрацездатним.

Якщо заповіту батько не залишив, спадкування здійснюється за законом.

Спадкування за законом 

Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними. Спадкоємці за усною угодою між собою, якщо це стосується рухомого майна, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них. Спадкоємці за письмовою угодою між собою, посвідченою нотаріусом, якщо це стосується нерухомого майна або транспортних засобів, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них.

Відповідно, при спадкуванні за законом будинок поділяється навпіл - 1/2 будинку успадковує сестра, 1/2 будинку - ви. 

Укладення договору дарування (дарчою) між батьком та вашою сестрою не є підставою позбавлення вас права на спадщину у вигляді будинку.

Строки прийняття спадщини

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Спадщина відкривається в день смерті спадкодавця.

Якщо ви не подали заяву про вступ в спадщину протягом півроку з дня смерті батька, то пропустили строк на прийняття спадщини в нотаріальному порядку.

Варіанти оформлення спадщини

Тепер є декілька варіантів оформити будинок на вас.

Варіант перший. Звернутись до приватного або державного нотаріуса з заявою про вступ у спадщину. Нотаріус, звісно, відмовить в прийнятті заяви через сплив строків на вступ у спадщину, та надасть відповідну письмову відмову.

Письмова відмова нотаріуса є підставою звернутись до суду з позовом про визнання права на спадщину. Рішення суду буде підставою для визнання за вами права на 1/2 будинку. Таке право вноситься в єдиний державний реєстр речових прав на нерухоме майно на підставі рішення суду.

Варіант другий. Якщо ви живете в будинку більше 10 років (безперервно) та виконуєте всі обов'язки власника будинку (оплачуєте комунальні послуги, доглядаєте за будинком, підтримуєте його в належному стані), то маєте право набути цей будинок у власність за набувальною давністю. Як і в першому варіанті, будинок набувається у власність за рішенням суду, тільки за іншої правової підстави, не пов'язаної з спадкуванням. 

При оформленні будинка у власність за першим варіантом потрібно буде вирішувати питання про оформлення вашого права власності на 1/2 частку сестри(щоб будинок повністю належав вам).

Таке оформлення можна здійснити в два етапи. 

Перший етап. До суду подається позовна заява про встановлення факту відмови власника від права власності на майно. Відмова обгрунтовується фактом виїзду сестри на постійне проживання до РФ і неповернення в Україну з того часу. 

Другий етап. Після розгляду справи судом та встановлення факту відмови сестри від права власності на 1/2 будинку, до суду подається другий позов - про визнання за вами права власності на 1/2 будинку через відсутність інших спадкоємців, які претендують на спадкове майно.

Тепер розглянемо ситуацію, у якій ніхто не прийняв спадщину і будинок залишається безхазяйним.

Відповідно до частини другої статті 335 ЦК України та абзацу четвертого частини третьої статті 3 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”, безхазяйні нерухомі речі беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 10 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”, суб'єктом, до якого необхідно звернутися органу місцевого самоврядування з відповідною заявою, є державний реєстратор речових прав на нерухоме майно (зокрема і до того, який є посадовою особою місцевого самоврядування цієї ж ради) або нотаріус.

Під час формування заяви про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна вносяться відомості, зокрема, про:

1) ідентифікатор об’єкта в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва;

2) реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна (у разі наявності відкритого розділу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно), зокрема, й відмова власника від права власності на таке майно або право власності припинено на підставі рішення суду;

3) адресу об’єкта нерухомого майна;

4) найменування органу місцевого самоврядування та його ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ.

Взяття на облік безхазяйного нерухомого майна відбувається у день прийняття відповідної заяви. Датою та часом взяття на облік безхазяйного нерухомого майна вважаються дата та час реєстрації відповідної заяви.

Відповідно до частини другої статті 335 ЦК України, передбачено обов'язок органу місцевого самоврядування розмістити повідомлення про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік у друкованих медіа. Згідно з пунктом дев’ятим частини першої статті 1 Закону України «Про медіа» друковане медіа - медіа, що здійснює поширення інформації у текстовій чи візуальній формі на друкованих носіях, однотипно оформлене, виходить у світ через певні проміжки часу упродовж року - у міру настання відповідного періоду або накопичення матеріалу.

Метою такого повідомлення є встановлення власника або іншої особи, яка має право вимагати повернення нерухомого майна, або ж заявити про свої права на нього.

В оголошенні про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна рекомендуємо вказати: дату взяття державним реєстратором безхазяйного нерухомого майна на облік та інформацію про намір місцевої ради подати до суду[2] заяву про передачу безхазяйного нерухомого майна у власність територіальної громади у випадку відсутності щодо такого нерухомого майна відомостей про власників, спадкоємців чи правонаступників цього нерухомого майна та підтверджуючих документів про право власності чи правонаступництва щодо нього.

В оголошенні також зазначається:

строк, протягом якого, у разі наявності інформації щодо можливих власників (спадкоємців, правонаступників) чи безпосередніх власників (спадкоємців, правонаступників) безхазяйного нерухомого майна або наявності у власників правовстановлюючих документів на нього, відповідні особи можуть звертатися до відповідних посадових осіб виконавчого органу місцевого самоврядування;
адреса відповідного органу місцевого самоврядування, до якого необхідно звернутися з наявною інформацією щодо власників, спадкоємців чи правонаступників цього нерухомого майна та підтверджуючих документів про право власності чи правонаступництва щодо нього, контактну особу та її номер телефону, електронна адреса.


Організація захисту прав та інтересів територіальної громади у судовому порядку

Категорія судових справ про передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність розглядається у порядку окремого провадження відповідно до пункту 7 частини другої статті 293 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України). Це пояснюється тим, що у цій категорії справ відсутній спір про право, що вирішується у порядку позовного провадження.

Заявником у справах про передачу безхазяйної нерухомої речі у власність територіальної громади відповідно до частини другої статті 355 ЦК України є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади, тобто відповідна сільська, селищна, міська рада.

Заява про передачу безхазяйної нерухомої речі у власність територіальної громади відповідно до статті 329 ЦПК подається до суду за місцезнаходженням цієї речі після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі.

Згідно з рішенням суду безхазяйне нерухоме майно передається у комунальну власність сільської, селищної, міської територіальної громади в особі сільської, селищної, міської ради. Відповідно до пункту 9 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» судове рішення стосовно набуття права власності на нерухоме майно, що набрало законної сили, є підставою для державної реєстрації таких прав.

Отже, якщо будинок тривалий час не мав зареєстрованого живого власника, він може бути визнаний безхазяйним та переданий у власність територіальної громади за рішенням суду. В такому випадку, щоб отримати право власності на будинок, потрібно спершу оспорити його визнання безхазяйним та передання у власність територіальної громади. А вже потім визнавати ваше право власності на цей будинок. Все це здійснюється в судовому порядку.

Якщо вам потрібна подальша правова допомога з оформлення прийняття будинку у спадщину, напишіть мені на електронну пошту advokataitimoshenko@gmail.com.

Якщо подобається, тисни кнопку