Класифікація тілесних ушкодженнь за ступенем тяжкості

Вітаю!

СТУПІНЬ ТЯЖКОСТІ ТІЛЕСНИХ УШКОДЖЕНЬ ВСТАНОВЛЮЄ ЕКСПЕРТ (Складання так званих попередніх висновків, що містять згадане твердження про ступінь тяжкості тілесних ушкоджень, неприпустиме Наказ МОЗ 6).

Тілесні ушкодження – порушення анатомічної цілісності та фізіологічної функції органів та тканин, що виникає внаслідок дії чинників зовнішнього середовища, у т.ч. внаслідок травми.

Тяжкість тілесних ушкоджень – міра завданої шкоди здоров'ю людини; визначається судово-медичним експертом у відповідності до чинних "Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень” та залежить від виду тілесних ушкоджень – ступеня порушення анатомічної цілісності або фізіологічної функції органів та тканин, що виникли внаслідок травми.

Згідно із КК України тілесні ушкодження бувають; тяжкі; середньої тяжкості; легкі з короткочасним розладом здоров'я або короткочасною втратою працездатності; легкі без короткочасного розладу здоров'я та без втрати працездатності.

Ступінь тяжкості тілесних ушкоджень – порівняльна величина, що характеризує розмір шкоди, яка завдана здоров'ю внаслідок тілесного ушкодження. Для визначення ступеня тяжкості за характером тілесного ушкодження постановою слідчого, прокурора, дізнавача або суду призначається судово-медична експертиза. Визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень виконується відповідно до кримінального та кримінально-процесуального законодавства судово-медичним експертом за "Правилами судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень".

Ознаки тяжких тілесних ушкоджень:

• • небезпека для життя;
• • втрата певного органа або втрата органом його функції;
• • розвиток психічного захворювання;
• • розлад здоров'я зі стійкою втратою працездатності не менше ніж на 30%;
• • переривання вагітності;
• • незгладне спотворення обличчя.

Ознаки ушкоджень середньої тяжкості:

• • відсутність небезпеки для життя;
• • відсутність наслідків, що визначають тілесне ушкодження як тяжке;
• • тривалий розлад здоров 'я (більше 21-го дня);
• • стійка втрата працездатності від 10% до 30%.

Ознаки легких тілесних ушкоджень;

• • короткочасний розлад здоров'я (до 21-го дня);
• • незначна стійка втрата працездатності (до 10%);
• • відсутність ознак, що зазначені вище, за наявності тілесних ушкоджень.

Для визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень досить наявності однієї із кваліфікувальних ознак.

Під час експертизи тілесних ушкоджень у висновках експерт засвідчує: характер тілесних ушкоджень із медичної точки зору (садно, синець, рана, перелом тощо), зазначає локалізацію та характеристику їх; вид знаряддя або засобу, яким могли бути заподіяні ушкодження; механізм утворення ушкодження; давність заподіяння ушкодження; ступінь тяжкості тілесного ушкодження із зазначенням кваліфікувальної ознаки – небезпечність для життя, розлад здоров'я, стійка втрата працездатності тощо. За наявності в однієї особи кількох ушкоджень різних за походженням або за строком утворення кожне з них експерт характеризує окремо за наведеною схемою.

Судово-медичний експерт повинен утриматися від визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень у разі: невиразної клінічної картини або недостатнього клінічного, чи лабораторного обстеження; неясності щодо того, чим закінчиться ушкодження; відмови потерпілого від додаткового обстеження; відсутності оригіналів медичних документів. У разі необхідності експертом призначається дата повторного опосвідчення. Мотивований висновок про неможливість зробити висновок про ступінь тяжкості тілесного ушкодження не звільняє експерта від необхідності відповідати на інші поставлені перед ним питання, що передбачені "Правилами судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень".

Визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень вимагає від експерта враховувати не лише наявність певних ушкоджень, що мають місце, а й скарги на розлад здоров'я, біль, розвиток певних ускладнень, порушення функції органів тощо.

Розлад здоров'я – порушення структури або функції окремих органів, чи систем, одна з ознак легкого та середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень. Поняття “розлад здоров'я” не є аналогічним поняттю “тимчасова непрацездатності”. Розлад здоров'я може супроводжуватися, а може й не супроводжуватися втратою працездатності. Визначаючи ступінь тяжкості тілесних ушкоджень експерт визначає розлад здоров'я за тривалістю часу, необхідного для одужання потерпілого.

---------------

Виділяють 4 ступені опікового ураження очей.

1. Найлегша; спостерігається почервоніння кон’юнктиви та повік, можливий розвиток набряку та ерозії поверхні рогової оболонки.
2. Характеризується пошкодженням верхніх шарів шкіри повіки з опіковими міхурами, ураженням епітелію й основної речовини рогової оболонки.
3. Одна з основних ознак — сильне помутніння рогівки; такий опік може призвести навіть до розвитку катаракти. Відмирають тканини кон’юнктиви, повік, склери, при цьому уражено не більш, ніж половина очного яблука.
4. Найважчий ступінь, коли дійшло до глибокого некрозу або обвуглювання тканин. Нерідко супроводжується увеїтом, глаукомою, перфорацією рогової оболонки.

Травми від опіків очей, особливо третього і четвертого ступенів, можуть спричинити серйозні наслідки. Нерідкі випадки погіршення зору, утворення більма, атрофії очного яблука. Внаслідок опіку рогівки або інших структур очей потерпілий може отримати інвалідність, що позначиться на всіх життєво важливих аспектах.

ОТЖЕ ЕКСПЕРТ ПОВИНЕН НА ПІДСТАВІ ПРАВИЛ (НАКАЗ МОЗ 6) ВСТАНОВИТИ ТЯЖКІСТЬ ТІЛЕСНИХ УШКОДЖЕНЬ. 

ОНЛАЙН ВСТАНОВИТИ ТЯЖКІСТЬ ТІЛЕСНИХ УШКОДЖЕНЬ НЕМОЖЛИВО.

НАКАЗ МОЗ УКРАЇНИ N 6 від 17.01.95

"Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень"

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0255-95#Text

1.2. З медичної точки зору, тілесні ушкодження - це порушення
анатомічної цілості тканин, органів та їх функцій, що виникає як
наслідок дії одного чи кількох зовнішніх ушкоджуючих факторів -
фізичних, хімічних, біологічних, психічних.

2. Визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень.