Отчетность ФОП на общей системе

Добрый день. Ситуация следующая: ФЛП был на ЕН до 3-го квартала 2018 вкл., с 4-го кв. 2018 г. перевели на общую систему (как выяснилось только сейчас). Все это время, до нынешней поры, отчитывались, как единщики. Сейчас хотим все переделать в соответствии с реальностью.


Вопрос: в налоговой сказали подать декларацию об имущественном состоянии за 4-кв. 2018г (она же годовая) и еще за 2019 год, но говорят заполнять только предпринимательские доходы. Во многих источниках пишут, что наряду с предпринимательскими доходами, надо указывать и гражданские - з/п, премии, дивиденды. В налоговой сказали: "не надо, вы же за предпринимателя сдаете, а не за гражданина" (!). Мой ФЛП параллельно работает на предприятии, получает з/п и налоги у него предприятие удерживает, согласно законодательству. Тем не менее, надо ли это все указывать в декларации? И, если да, то конкретно по 2018-му году там указывать з/п за весь год или только за 4-й кв.? Или надо подать две за 2018-й - отдельно за 4-кв. и общую за год?

05.02.2020 12:56 1789

Консультация исполнителя

Алена Музыка
Адвокат
На портале: 5 лет
16 отзывов (15 +) (1 -)
Консультации: 59

Відповідно до норм Податкового кодексу України (далі - ПКУ) громадяни, які зобов’язані задекларувати доходи, отримані у  минулому році, подають декларацію про майновий стан і доходи до 1 травня поточного року.


Обов’язок щодо подання декларації у платників податків виникає при отриманні:


- доходів не від податкових агентів (тобто від інших фізичних осіб, які не зареєстровані як самозайняті особи). До таких доходів відносяться, зокрема, доходи від надання в оренду рухомого або нерухомого майна іншим фізичним особам; успадкування майна не від членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення, при нотаріальному оформленні спадщини за якими не було сплачено податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, тощо;


- доходів від податкових агентів доходів, які не підлягали оподаткуванню при виплаті, але які не звільнені від оподаткування. До таких доходів відноситься, зокрема, дохід у вигляді  основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року, а також інвестиційних доходів;


- іноземного доходу;


- та в інших передбачених ПКУ випадках.


Разом з тим, обов’язок фізичної особи-платника податку на доходи фізичної особи щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи:


- від податкових агентів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;


- виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених ІV розділом ПКУ;


- від операцій продажу (обміну) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів за якими був сплачений податок податок на доходи фізичних осіб (далі – податок) та військовий збір;


- у вигляді об’єктів спадщини, які оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п. 174.3 ст. 174 ПКУ.


 


Так, як Ви вже просрочили час подання декларації за 2018 рік, повідомляю Вам що згідно із п. 5 підрозд. 10 «Інші перехідні положення» розд. XX «Перехідні положення» ПКУ штрафні санкції, які можуть бути накладені на платників податків за порушення нормативних актів Кабінету Міністрів України, центрального контролюючого органу, положень, прямо передбачених ПКУ, починають застосовуватися до таких платників податків за наслідками податкового періоду, наступного за податковим періодом, протягом якого такі акти були введені в дію.


Відповідальність за неподання або несвоєчасне подання податкової звітності передбачено п. 120.1 ПКУ, зокрема, неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до п. 49.2 ПКУ) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.


Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.


Отже, за неподання або несвоєчасне подання платником податків податкової звітності передбачена фінансова відповідальність у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, а саме:



  • в розмірі 170 гривень, за кожне неподання (несвоєчасне подання) декларації (розрахунку);

  • в розмірі 1020 гривень при повторному порушенні за несвоєчасне подання податкової декларації (розрахунку) платником податків незалежно від виду податку, за яке до такого платника протягом року вже було застосовано штраф за неподання (несвоєчасне подання) податкової декларації (розрахунку) та у період до одного року (до 365 або 366 днів – для високосного року) винесено податкове повідомлення-рішення.


 


За звітний 2019 рік підприємці подають податкову декларацію про майновий стан і доходи за формою, затвердженою наказом МФУ №859.


Податкова декларація за звітний календарний рік подається протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем такого звітного (податкового) року.


Сума податкового зобов’язання, зазначена у поданій підприємцем декларації, сплачується протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого для подання декларації.


В декларації поряд з доходами від підприємницької діяльності підприємці мають зазначати інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.


Авансові платежі з ПДФО розраховуються платником податку самостійно згідно з фактичними даними, зазначеними у Книзі обліку доходів і витрат, кожного календарного кварталу та сплачуються до бюджету до 20 числа місяця, наступного за кожним календарним кварталом  (до 20 квітня, до 20 липня і до 20 жовтня). Авансовий платіж за четвертий календарний квартал не розраховується та не сплачується.


Якщо результатом розрахунку авансового платежу за відповідний календарний квартал є від’ємне значення, то авансовий платіж за такий період не сплачується.


Остаточний розрахунок ПДФО за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в податковій декларації, з урахуванням сплаченого ним протягом року ПДФО на підставі документального підтвердження факту його сплати.


Надмірно сплачені суми податку підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку або поверненню платнику податку в порядку, передбаченому ПКУ.


Підприємець, без використання праці найманих працівників, формує та подає звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування сама за себе один раз на рік до 10 лютого року, наступного за звітним періодом. Звітним періодом є календарний рік.


Зверніть увагу, що оскільки підприємці сплачують єдиний внесок за звітний рік до 10 лютого наступного року, то сума сплаченого єдиного внеску за звітний 2019 рік включається до складу витрат 2020 року.


З повагою,


Адвокат Музика А.І.

Якщо подобається, тисни кнопку
  • Яна
    4 года

    Нет, ну копипастить из источников и я умею. Я задала конкретные вопросы по своей ситуации и не считаю, что ответ корректен.

    Показать ответ на отзыв
    • Адвокат
      На портале: : 5 лет
      16 отзывов (15 +) (1 -)
      Оставил коментарий: : 05.02.2020 15:41

      Что конкретно Вам непонятно? Вы указываете все свои доходы в декларации про майновий стан, не только предпринимательские. За просрочку предусмотрен штраф. В чем нет ответа на Ваш вопрос?