З 28.04.2020 набирає чинності Закон від 06.12.2019 р № 361-IX, який регулює питання фінансового моніторингу.
Три норми важливо знати всім суб`єктам підприємницької діяльності, які розглянемо далі.
ЛІМІТ ОПЕРАЦІЙ З ЯКИХ ПОЧИНАЄТЬСЯ ФІНМОНІТОРИНГ
ЛІМІТ ОПЕРАЦІЙ, ЩО НЕ ПІДЛЯГАЮТЬ ВАЛЮТНОМУ КОНТРОЛЮ
ІНФОРМАЦІЯ ПРО КІНЦЕВИХ БЕНЕФІЦІАРІВ
З 150 тис.грн. до 400 тис.грн. збільшено ліміт транзакцій за якими здійснюється фінансовий моніторинг (для підприємств цей ліміт особливо впливає на здійснення платежів через банк, розрахунки готівкою).
Зовнішньоекономічні операції в розмірі до 400 тис.грн. не підлягають валютному контролю (раніше було 150 тис.грн.). Таким чином, валютного нагляду не буде, і пеня за ненадходження валюти або імпортного товару (послуги) на суму 14000 доларів США (приблизний еквівалент сумі 400 тис.грн. виходячи з курсу НБУ) не буде нараховуватися, навіть якщо валюта або товар (послуга) взагалі не надійдуть від нерезидента.
Звертаємо увагу, що якщо підприємство з метою уникнення пені розділить одну операцію на кілька, то це може бути визнано «дробленням», і в цьому випадку пеня буде все одно нараховуватися. Є два визначення «дроблення»: одне для експортних операцій, а інше взагалі в цілому для фінансових операцій. Згідно з першим визначенням «дроблення», не звільняються від пені експортні операції, які здійснюються з одним і тим же нерезидентом в рамках одного договору, і при цьому сума кожної операції менше 14000 доларів США. Крім того, обов'язковою умовою для незвільнення від пені є перевищення загальної суми експортних операцій за таким договором десятикратної суми 14000 доларів США (140 тис.). При цьому, якщо ці всі умови виконуються одночасно, тільки в цьому випадку, це буде вважатися «дробленням» (пп.5 п.3 постанови Правління НБУ №7 від 02.02.2019г.). Другим різновидом дроблення є поділ суми фінансової операції (може стосуватися будь-якої операції, в тому числі експортної) на незначні суми. Тут мова йде про операції на суму до 14000 доларів США, якщо вони здійснюються занадто часто: не менше, ніж три рази за календарний тиждень або десять разів за місяць (підстава пп.5 п.3 постанови НБУ №7, пп.2 п.2 постанови НБУ № 8).
Юридичним особам знову доведеться регулярно подавати інформацію держреєстратору про кінцевих бенефіціарів власників. Зараз подається така інформація в момент реєстрації підприємства і надалі тільки в разі зміни даних про кінцевих бенефіціарів. Але після 28 квітня доведеться регулярно подавати таку інформацію в установлені строки незалежно від того, були зміни чи ні.
Причому подавати інформацію доведеться в значно розширеному вигляді, включаючи детальну структуру власності. Що мається на увазі під структурою власності? Це документально підтверджена система взаємовідносин між юрособами та фізособами для встановлення кінцевих бенефіціарів (форма цього документу ще не затверджена службою Держфінмоніторингу).
Відомості, які потрібно буде подавати, включають в себе:
Коли подається інформація?
Яким чином подавати?
Подавати можливо одним із способів:
Хто не подає інформацію?
громадські організації;
адвокатські об'єднання;
ТПП;
ОСББ;
релігійні організації;
державні і комунальні підприємства;
державні органи, органи місцевого самоврядування та їх асоціації.
Наслідки неподання (або несвоєчасного подання) інформації тягнуть за собою великі штрафи.
Адміністративні штрафи на керівника юридичної особи від 17000 грн. до 51000 грн.
Крім того є кримінальна відповідальність за свідомо неправдивих відомостей: штраф від 85000 до 136000 грн., або арешт на строк від 3 до 6 місяців, або позбавлення волі на строк до трьох років.
Сподіваємось, що строки повторного надання держреєстратору інформації про свого кінцевого бенефіціара та структуру власності будуть подовжено хоча б на строк карантину, встановленого Кабміном на запобігання поширення COVID-19.