Чи є об’єктом оподаткування ПДВ субвенції, що отримані з державного бюджету на погашення різниці в тарифах, встановлених органами виконавчої влади, не сплаченої населенням у зв’язку з отриманням будь-яких пільг та субсидій щодо оплати житлово-комунальних послуг?
Актуально на 8.02.2018
Згідно з п.п. «б» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.
Діючим законодавством встановлено окремі джерела оплати вартості комунальних послуг:
- регульований тариф на оплату таких послуг, який сплачується населенням, і який є меншим за їх собівартість. При цьому оплата вартості житлово-комунальних послуг, наданих населенню, може здійснюватися в межах тарифу як безпосередньо населенням, так і за рахунок бюджетних субсидій, наданих пільговим категоріям громадян;
- виробнича дотація з бюджету, яка є компенсацією на покриття різниці, яка склалася між фактичними витратами на виготовлення (придбання) житлово-комунальних послуг (собівартістю) і регульованими тарифами на їх продаж населенню (різниця між собівартістю і тарифом).
Відповідно до п. 188.1 ст. 188 ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком:
- товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;
- газу, який постачається для потреб населення.
До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг.
Також до бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю – бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.
Таким чином, база оподаткування житлово-комунальних послуг визначається виходячи з їх вартості за винятком суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету.
При цьому, згідно з п.п. 197.1.28 п. 197.1 ст. 197 ПКУ операції з постачання товарів/послуг у частині суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету звільняються від оподаткування ПДВ.
Отже, при наданні житлово-комунальних послуг вартість таких послуг, яка була оплачена населенням чи бюджетами відповідного рівня (в зв’язку з наданням населенню пільг та субсидій) в межах встановленого регульованого тарифу, підлягає оподаткуванню ПДВ за основною ставкою. Різниця між фактичними витратами на виготовлення (придбання) житлово-комунальних послуг (собівартістю) і регульованими тарифами на їх продаж населенню (різниця між собівартістю і тарифом) звільняється від оподаткування ПДВ.
При цьому, згідно з п. 199.6 ст. 199 ПКУ, правила ст. 199 ПКУ щодо пропорційного віднесення сум податку до податкового кредиту не застосовуються та податковий кредит не зменшується в разі проведення операцій, передбачених п.п. 197.1.28 п. 197.1 ст. 197 ПКУ.
Анологічну відповідь розміщено на сайті ДФС (розділ ЗІР 101.04)