На даний момент я знаходжуся у відпустці по догляду за дитиною до трьох років на основному місці роботи .дитині 2 роки. Тобто ще 1 рік я буду у відпустці по догляду. Чи можу я перебуваючи у декретній відпустці на основному місці роботи оформитись на іншу роботу по сумісництву так, щоб це була офіційна робота по сумісництву, але не йшов запис в трудову і не переривати відпустку на основному місці роботи (тобто не переривати відпустку на основному місці роботи), а також якщо так можна, чи потрібно про це повідомляти на моїй основній роботі?
Відповідь потрібна розгорнута з посиланнями на законодавство, а також відповідь очікую отримати на мою електронну
адресу.
дякую
За бажанням жінки або осіб, які фактично здійснюють догляд за дитиною, у період перебування їх у відпустці для догляду за дитиною вони можуть працювати на умовах неповного робочого часу або вдома (частина 8 статті 179 КЗпП).
Стаття 56 КЗпП: на прохання вагітної жінки, жінки, яка має дитину віком до 14 років, роботодавець зобов’язаний встановлювати їй неповний робочий день або неповний робочий тиждень. При цьому чинним законодавством не встановлено, де саме жінка чи інша зазначена особа має право працювати на умовах неповного робочого дня: на підприємстві, з яким вона перебуває у трудових відносинах, чи на іншому підприємстві.
Отже, жінка має право працювати і на тому самому, і на іншому підприємстві або вдома.
Працівник (за бажанням) у період перебування у відпустці для догляду за дитиною може працювати на умовах неповного робочого часу ( ст. 179 КЗпП). При цьому соцвідпустка фактично не переривається.
Робота за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій регулюється постановою № 245 та Положенням № 43.
На умовах сумісництва працівники можуть працювати в установі, де вони працюють за основним місцем роботи, або у стороннього роботодавця (п. 1 постанови КМУ «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» від 03.04.93 р. № 245).
З працівником, який приймається для роботи на умовах сумісництва, також укладають трудовий договір. Отже, за своїм правовим статусом немає відмінностей між роботою за основним місцем роботи та за сумісництвом, а також немає різниці між внутрішнім та зовнішнім сумісництвом. У загальному випадку сумісники користуються такими ж правами, як і основні працівники.
Сумісництво повинно оформлюватися наказом, в якому зазначається про прийняття (звільнення) працівника на роботу за сумісництвом.
Окрім того, до сумісників також застосовуються загальні положення щодо строків укладення трудових договорів. При цьому строковий трудовий договір (у тому числі і за сумісництвом) укладається лише у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру роботи, умов її виконання, інтересів працівника або ж в інших випадках, передбачених законодавчими актами.
Тривалість роботи за сумісництвом не може перевищувати 4 год на день і повного робочого дня у вихідний день. Загальна тривалість роботи за сумісництвом протягом місяця не повинна перевищувати половини місячної норми робочого часу.
Для роботи за сумісництвом згода адміністрації за місцем основної роботи не потрібна.
Обмеження на сумісництво можуть запроваджуватися керівниками державних підприємств, установ і організацій разом із профспілковими комітетами лише щодо працівників окремих професій та посад, зайнятих на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, додаткова робота яких може призвести до наслідків, що негативно позначаться на стані їхнього здоров’я та безпеці виробництва. Обмеження також поширюються на осіб, які не досягли 18 років, та вагітних жінок (п. 1 постанови № 245).
Згідно з п. 4 цієї постанови окрім працівників, яким заборонено працювати за сумісництвом, не мають права працювати за сумісництвом також керівники державних підприємств, установ і організацій, їхні заступники, керівники структурних підрозділів (цехів, відділів, лабораторій тощо) та їхні заступники (за винятком наукової, викладацької, медичної і творчої діяльності).
Підбиваємо підсумок:
працівниця, яка має основне місце роботи і місце роботи за сумісництвом, у період перебування у соцвідпустці для догляду за дитиною має право приступити до виконання роботи на умовах неповного робочого часу за однією із посад.
Працівнику-суміснику, який перебуває у відпустці для догляду за дитиною, КЗпП гарантує ті самі права, що й для «основних» працівників. Одночасно соцвідпустка для догляду за дитиною не переривається, якщо працівниця під час неї виходить на роботу на умовах неповного робочого часу. Тож виконується умова про одночасне перебування у відпустці за основним місцем роботи та за сумісництвом.
Після виповнення дитині трьох років (закінчення декретної відпустки за посадою за сумісництвом) трудовий договір за сумісництвом може бути розірваний у тому випадку, якщо на посаду, яку Ви будете займати, претендуватиме інша особа, для якої ця робота стане основною.
Але при роботі за сумісництвом обов`язково укладається трудовий договір, з можливістю внесення запису в трудову книжку.
Роботу за сумісництвом, яка оформлена в установленому порядку, в трудовій книжці зазначають окремим рядком. Запис відомостей про роботу за сумісництвом провадиться за бажанням працівника власником або уповноваженим ним органом (п. 2.14 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена наказом Міністерства праці України, Міністерства соціального захисту населення України, Міністерства юстиції України від 29.07.1993 р. № 58).
Отже, ключовими моментами із заповнення трудової книжки працівникам, які працюють за сумісництвом, є:
Тобто, якщо бажаєте – запишуть в трудову про роботу за сумісництвом. Якщо такого бажання немає – не запишуть.
На жаль, я не бачу адресу вашої ел. пошти. Моя пошта ddmitr@ukr.net Напишіть мені, і я продублюю відповідь Вам на пошту.
З повагою, Дмитро Дончак.