Проблеми, що виникають при отриманні відстрочки за абз.11 ч.1 ст.23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Незважаючи на чіткість визначених в Законі України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» підстав для відстрочки від мобілізації, більшість з цих підстав залишаються для співробітників військкомату незрозумілими або навмисно ігноруються. Мова в цій статті піде про одну із таких підстав, що передбачена абз.11 ч.1 ст.23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

25.06.2022 10:34 12823

Консультация исполнителя

Анастасія Іванченко
Адвокат Київ
На портале: 2 года
125 отзывов (125 +) (0 -)
Консультации: 260

Відповідно до абз.11 ч.1 ст.23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (посилання на сайт ВРУ: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420) Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані, які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи.

З цією нормою закону ознайомлені вже більшість громадян, яких ця стаття стосується.

І здавалось би тут все чітко зазначено та зрозуміло. Але на практиці, ситуація кардинально відрізняється.

Призовники звертаючись до військкомату з заявою та документами, які підтверджують їх право на відстрочку від мобілізації стикаються із рядом проблем та перешкод, що створюють військкомати.

На моїй практиці були випадки коли військкомат:

  1. Взагалі відмовлялись приймати у призовника заяву з документами, що підтверджують його право на відстрочку (мотивували це тим, що нібито призовник хоче їх «підставити»);
  2. Приймали документи, але відмовлялись ставити відмітку про прийняття документів;
  3. Приймали документи, але відмовлялись видавати довідку (при тому що така довідка була складена, однак на руки відмовлялись видавати);
  4. Вимагали надати інші непотрібні документи (такі як довідка про здійснення догляду за особою, що має інвалідність; довідку про компенсацію грошових коштів чи рішення про встановлення опіки над недієздатною особою). Плутаючи підстави, що передбачені абз. 11 з підставами, передбаченими абз. 10 та абз. 12.

А за часту військкомати просто ігнорують наявність такої підстави, що передбачена абз.11 ч.1 ст.23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», називаючи її «ну така собі підстава, неважлива». І в такому випадку, навіть юридично обізнаний зі своїми правами громадянин, розгублюється. Адже у нього таке право є, однак військкомат поводить себе свавільно. І здавалось би, що через таку поведінку працівників військкомату, право призовника на відстрочку неможливо захистити.

На моїй практиці, дієвими заходами були адвокатські запити і скарги (багато скарг). Ці способи, на практиці виявляються дієвими, в чому я переконалася неодноразово, - в результаті ми відстояли позицію клієнтів а клієнти отримували довідку про відстрочку на підставі абз.11 ч.1 ст.23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

На практиці, коли до військкомату звертається адвокат в інтересах військовозобов’язаного це мотивує співробітників військкомату більш оперативно реагувати на порушення прав військовослужбовців та відповідно реагувати для усунення таких порушень.

Якщо Ви стикнулися із подібною ситуацією не соромтесь звертатися до адвоката за допомогою.

Якщо у Вас є додаткові питання можете написати мені на електронну пошту ivanchenko.2015av@gmail.com

 

 

Якщо подобається, тисни кнопку