Добрый вечер.
Будьте добры, дать разъяснение по пункту 2-6 Правил перетинання державного кордону України.
Как пример я оформил отсрочку от призыва по мобилизации (имею соответствующую отметку в военном билете + выписку из протокола заседания комиссии военкомата) согласно абзацу 11, части 1, статьи 23 "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" а именно: "які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи;". В моем случае моя жена имеет инвалидность 2 группы.
Согласно пункту 2-6 Правил пересечения гос. границы я, как военнообязанный, не подлежащий призыву по мобилизации (согласно абзацу 11, часть 1, статья 23) имею право на пересечение границы. На моей практике меня не пропустили и пограничники начали ссылаться на пунгкт 2-1 и сказали, что я должен ехать с Женой. (Ранее мы воспользовались основание и был выезд как сопровождающее лицо,и это основание как известно действует один раз)
Пожалуйста, поясните, как правильно трактовать пункт 2-6 Правил пересечения гос. границы в таком случае (ведь в пункте 2-6 и абзаце 11 статьи 23 нет ни слова про сопровождение инвалида)?
Почему, например, военнообязанный, оформивший отсрочку от мобилизации по причине "жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років" той же 23 статьи часть 1, проехал при мне без детей, а я, оформивший отсрочку по причине "які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи" той же 23 статьи часть 1 должен был проезжать только с женой
Заранее спасибо.
Доброго дня.
Відразу відповім на питання: «Как правильно трактовать пункт 2-6 Правил пересечения гос. границы в таком случае».
- З подібним питанням до мене зверталися вже неодноразово. Я підтримую ту позицію, що особи, які отримали відстрочку від мобілізації з тих підстав, що вони мають дружину, дитину чи батьків своїх чи батьків дружини з інвалідністю, мають право на виїзд за кордон на підставі п. 2-6 Правил перетину кордону.
Поясню чому так.
Згідно п. 2-6 Правил перетинання державного кордону громадянами України, у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану право на перетин державного кордону, крім осіб, зазначених у пунктах 2-1 та 2-2 цих Правил, також мають інші військовозобов’язані особи, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації. Ця норма не поширюється на осіб, визначених в абзацах другому-восьмому частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Відповідно до абз. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», в редакції Закону № 2122-IX від 15 березня 2022 року, не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані, які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи.
Стаття дослівно вказує на те, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані, які мають дружину із числа осіб з інвалідністю.
Отже, прибувши до пункту пропуску, Ви мали право на перетин державного кордону України як особа, яка згідно п. 2-6 Правил перетинання державного кордону не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, а не як особа, яка згідно абз. 3 п. 2-1 Правил здійснює безпосередній супровід дружини-інваліда.
Підстави, що передбачені абз. 3 п. 2-1 та п. 2-6 Правил перетину кордону - абсолютно різні окремі правові підстави для виїзду.
І при цьому, дана позиція врахована ДПСУ у їхніх офіційних роз’ясненнях від 08 серпня 2022 року на їхньому сайті в розділі «Виїзд чоловіків у воєнний час», підрозділ «Виїзд чоловіка, якщо він знятий (виключений) з військового обліку»:
Тут прикордонна служба чітко визначила, що (цитата): «За змістом п. 2-6 Правил категорії осіб, яким дозволяється виїзд за межі України, визначено частиною першою статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»».
Тобто, право на виїзд на підставі п. 2-6 Правил перетину мають всі військовозобов’язані особи, що визначені в ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», в тому числі:
- які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи.
Однак, прикордонники на місцях цього не дотримуються. Та говорять, що якщо відстрочку отримав як чоловік у якого дружина (батько/мати, тесть/теща, дитина) з інвалідністю, то і виїхати можеш лише як особа, що їх супроводжує.
Тому, на практиці їхня позиція саме така, як Вам було озвучено на пункті пропуску.
Що ж до можливості виїхати за кордон не як супроводжуюча особа, а на підставі п. 2-6 Правил (як інша військовозобов’язана особа, яка не підлягають призову на військову службу під час мобілізації), то вважаю, що це можливо. Але тільки відстоявши це право в судовому порядку.
Вам потрібно буде приїхати на пункт пропуску без дружини, але з документами, що підтверджують ваші з нею родинні зв’язки та її інвалідність, і наполягати на тому, що Ви бажаєте виїхати на підставі п. 2-6 Правил.
Вам дадуть відмову і Ви підете в суд її оскаржувати. Відмова звичайно ж має бути офіційна, письмова.
Позитивна судова практика з цього питання вже почала формуватися. Відмова прикордонників в перетині кордону батьку/чоловіку/зятю особи з інвалідністю на підставі п. 2-6 Правил без супроводження особи з інвалідністю та без документів військкомату визнається незаконною.
Тому, якщо Ви вирішите обрати саме такий спосіб захисту ваших прав при перетині кордону, то навіть довідку про відстрочку брати не потрібно. Достатньо лише документів про родинні зв’язки та інвалідність дружини.
Якщо у Вас є додаткові питання, можете написати мені на електронну пошту: ivanchenko.2015av@gmail.com
Якщо Вам була корисна моя консультація, буду вдячна за відгук.
З повагою, адвокат Анастасія ІВАНЧЕНКО
Дуже зрозуміла відповідь на всі моі питання,дуже дякую та рекомендую !