Комерційна таємниця VS конфіденційна інформація

В чому полягає різниця між комерційною таємницею та конфіденційною інформацією та як захистити інформацію ні підприємстві.
Про це та інше поговоримо у цьому дописі.

11.09.2022 00:20 3755

Консультация исполнителя

Олена Сітарчук
Адвокат Львів
На портале: 2 года
0 отзывов (0 +) (0 -)
Консультации: 10

Словосполучення «захист конфіденційної інформації та комерційної таємниці» часто зустрічається в повсякденному житті компаній. Власники бізнесу всіляко намагаються захистити дані від розголошення. Адже напрацьовані роками бази клієнтів, вибудовані на власних помилках бізнес процеси – то є здобуток, в який проінвестовано багато часу та зусиль. А отже кожен підприємець хоче захистити цей «актив» від посягань конкурентів або просто недоброзичливців.

Що є конфіденційною інформацією та комерційної таємницею, та які дієві механізми їх захисту існують, поговоримо про це далі.

 Інформація - це будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді. Саме таке визначення містить Закон України «Про інформацію».

За видом інформація поділяється на інформацію про фізичну особу, про товар (роботу, послугу), про стан довкілля, податкову інформацію; правову інформацію; статистичну інформацію; соціологічну інформацію тощо. За порядком доступу інформація поділяється на відкриту та інформацію з обмеженим доступом.

При цьому діє правило, що будь-яка інформація є відкритою, крім тієї, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом. В свою чергу, інформація з обмеженим доступом поділяється на конфіденційну, таємну та службову.

 Відповідно до ст. 21 Закону України «Про інформацію» конфіденційною є інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб`єктів владних повноважень. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом.

З наведеного визначення доходимо висновку, що законодавчо коло конфіденційної інформації не визначено, а отже юридична особа може поширити режим конфіденційної інформації на будь-яку інформацію, якщо вважатиме це за потрібне.

 Ситуація дещо інша стосовно комерційної таємниці.

Статтею 505 Цивільного кодексу України визначено, що комерційною таємницею є інформація, яка є секретною в тому розумінні, що вона в цілому чи в певній формі та сукупності її складових є невідомою та не є легкодоступною для осіб, які звичайно мають справу з видом інформації, до якого вона належить, у зв`язку з цим має комерційну цінність та була предметом адекватних існуючим обставинам заходів щодо збереження її секретності, вжитих особою, яка законно контролює цю інформацію.

Комерційною таємницею можуть бути відомості технічного, організаційного, комерційного, виробничого та іншого характеру, за винятком тих, які відповідно до закону не можуть бути віднесені до комерційної таємниці.

Постанова КМУ від 09.08.1993 № 611 унормовує, що комерційну таємницю не становлять:

  • установчі документи, документи, що дозволяють займатися підприємницькою діяльністю та її окремими видами;
  • інформація за всіма встановленими формами державної звітності;
  • дані, необхідні для перевірки обчислення і сплати податків та інших обов`язкових платежів;
  • відомості про чисельність і склад працюючих, їхню заробітну плату в цілому та за професіями й посадами, а також наявність вільних робочих місць;
  • документи про сплату податків і обов`язкових платежів;
  • інформація про забруднення навколишнього природного середовища, недотримання безпечних умов праці, реалізацію продукції, що завдає шкоди здоров`ю, а також інші порушення законодавства України та розміри заподіяних при цьому збитків;
  • документи про платоспроможність;
  • відомості про участь посадових осіб підприємства в кооперативах, малих підприємствах, спілках, об`єднаннях та інших організаціях, які займаються підприємницькою діяльністю;
  • відомості, що відповідно до чинного законодавства підлягають оголошенню.

Таким чином бачимо, що комерційна таємниця є об’єктом інтелектуальної власності (про що прямо вказано в ст. 420 Цивільного кодексу України) та має такі ознаки:

  • є невідомою та не є легкодоступною для осіб, які звичайно мають справу з подібним видом інформації;
  • має комерційну цінність;
  • є предметом заходів щодо збереження її секретності, вжитих власником.

Законодавець «радить» нам відносити до комерційної таємниці відомості технічного, організаційного, комерційного, виробничого та іншого характеру, однак й чітко визначає перелік відомостей, які НЕ можуть становити комерційної таємниці (див вище) і мають бути надані державним органам та іншим суб’єктам за їх вмотивованою вимогою.

 Отже з наведеного можемо зробити висновок, що відомості технічного, організаційного, комерційного, виробничого характеру, за умови вжиття заходів щодо їх секретності, можуть становити комерційну таємницю підприємства. Тоді як режим конфіденційної інформації юридична особа може поширити на будь-які відомості, в тому числі і на ті, перелік яких наведено в  постанові КМУ від 09.08.1993 № 611.

Іншими словами, поняття «конфіденційна інформація» та «комерційна таємниця» співвідносяться як загальне та спеціальне, адже будь-яка комерційна таємниця може бути конфіденційною інформацією, проте не будь-яка конфіденційна інформація буде комерційною таємницею.

 

ЗАХИСТ КОМЕРЦІЙНОЇ ТАЄМНИЦІ ТА КОНФІДЕНЦІЙНОЇ ІНФОРМАЦІЇ НА ПІДПРИЄМСТВІ

 Бізнесу варто завчасно дбати про захист комерційної таємниці та конфіденційної інформації.

І щоб це зробити, необхідно запровадити комплекс заходів:

  • розробити відповідне Положення про конфіденційну інформацію та комерційну таємницю, яке затвердити наказом керівника. В Положенні чітко визначити, що є конфіденційної інформацією на підприємстві, що є комерційною таємницею; порядок обліку доступу та захисту конфіденційної інформації та комерційної таємниці; порядок зберігання відомостей, що становлять конфіденційну інформацію та комерційну таємницю; порядок надання таких відомостей на запити державних органів тощо;
  • ознайомити кожного із працівників із положенням під розписку; не зайвим буде також, щоб кожен працівник підписав зобов’язання про нерозголошення;
  • із працівниками топ-менеджменту, керівниками департаментів має сенс укласти договори про нерозголошення (відомі нам під назвою NDA – «non-disclosure agreement»), де визначити відповідальність працівника за несанкціоноване розголошення;
  • максимально обмежити коло осіб на підприємстві, які мають доступ до інформації, визначеної як комерційна таємниця або конфіденційна інформація;
  • пильно слідкувати за поширенням інформації в компанії, збереженням ключів від сейфів / приміщень, паролів доступу до комп’ютерів та баз даних тощо.

 

Пам’ятайте, хто володіє інформацією, той володіє світом!

І нехай ваша інформація буде надійно збережена від сторонніх очей.

Слава Україні!

 
Керуючий Адвокатського бюро "Олени Сітарчук"
Адвокат Олена СІТАРЧУК
+38 067 444 56 64 (viber, watsapp, telegram)

Соцмережі:

FB: https://www.facebook.com/profile.php?id=100011572005574

Instagram: advokat_sitarchuk

Якщо подобається, тисни кнопку