Які податкові наслідки чекають на особу, яка продає товари в Інтернеті без реєстрації підприємницької діяльності?
Загальновідомо, що метою здійснення підприємницької діяльності є отримання прибутку. Втім в погоні за його здобуттям не варто забувати про необхідність дотримання двох основних правил:
Рішення суду та ситуація, яка лягла в основу його прийняття, є яскравим прикладом того, що нехтування вказаними правилами може коштувати дорого.
Фабула: винахідливий громадянин вирішив підзаробити грошей і, за правилом «податки платять лише боягузи», здійснював це без реєстрації підприємницької діяльності та без декларування доходу. Ділок розміщував об’яву про продаж запчастин на сайтах «Avto Rynok» та «OLX» і надсилав товар покупцям Новою Поштою, отримуючи оплату через сервіс Нова Пей.
Розвиток подій: податкова зробила запит до Нової Пошти та з’ясувала, що протягом 2015-2018 років громадянин отримав грошові перекази за відправлені товари в розмірі 4 млн. грн.
Надалі фіскальний орган звернувся до громадянина із письмовим запитом, в якому просив надати письмове пояснення та документальне підтвердження щодо придбання товарів та їх реалізації у зазначеному періоді. Однак громадянин не отримав письмовий запит податківців (або не перевіряв поштову скриньку, або не мешкав за адресою реєстрації, або слідував розповсюдженому міфу, що листи податкової краще не отримувати, мовляв «немає листа, немає проблеми»).
Не отримавши відповіді на свій запит, контролюючий орган на підставі п.п. 78.1.1, 78.1.2 п. 78.1 ст. 78 ПК України наказав провести документальну позапланову виїзну перевірку. Однак за наслідками виїзду за адресою реєстрації громадянина, податківці не знайшли ні самого громадянина, ні його представників. А отже не змогли вручити копію наказу про перевірку і не змогли провести перевірку за місцем реєстрації платника податків. За таких обставин перевірка була проведена у приміщенні фіскального органу за наявними матеріалами (тобто на підставі інформації, отриманої від Нової Пошти).
Не важко здогадатись, що перевіркою були встановлені порушення, а саме:
Додатково до податкових зобов’язань, фіскали виписали громадянину штраф в загальному розмірі 200 тис. грн.
Громадянин звернувся до адвоката та оскаржив в судовому порядку нараховані податкові зобов’язання і штраф.
Судовий розгляд спору тривав з лютого 2019 року по серпень 2022 року. За цей час суди неодноразово змінювали свою точку зору: то скасовували податкові повідомлення-рішення, то сходились на думці, що дії фіскалів правомірні. При цьому, суди «жонглювали» різними доводами: від відсутності посилання на джерело інформації в запиті податківців, і, як наслідок, відсутніст підстав для проведення перевірки, до недоведеності зв’язку між отриманими через Нова Пей коштами і торгівлею товарами.
Висновки суду: крапку в цьому питання поставив Верховний Суд в постанові від 25.08.2022 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/105899629), де зазначив, що ключовим питанням для дослідження судом було: чи прийнятна інформація, надана Новою Поштою про обсяги отриманих грошових переказів, як доказ, що доводить факт отримання платником податків доходу, з якого підлягають сплаті податки?
В результаті вивчення всіх доказів по справі, Верховний Суд дійшов наступних висновків:
Таким чином Верховний Суд фактично висловив позицію, що інформація, отримана фіскалами від Нової Пошти, була правомірно покладена в основу акту податкової перевірки.
І це сигнал, що має спрацювати для всіх «бізнесменів», які продають товари без реєстрації підприємницької діяльності. Адже рано чи пізно такий запит контролюючий орган може надіслати до Нової Пошти щодо кожного.
З приводу посилання громадянина на той факт, що отримання доходу особою має бути підтверджено виключно первинними бухгалтерськими документами (як то видаткові накладні, чеки, квитанції, договори тощо), і за відсутності таких документів податківці не можуть донараховувати податкові зобов’язання, Суд сказав наступне: «не всі операції з отримання фізичною особою доходу, який має відноситись до оподатковуваного, мають характер господарських, для яких існують вимоги щодо оформлення документів бухгалтерського обліку. І навіть ті операції, які за своїм змістом фактично мають ознаки господарських, не завжди здійснюються суб`єктами, які мають статус суб`єктів господарювання, та не завжди супроводжуються складенням первинних бухгалтерських документів. Таким чином, відсутність первинних документів не може бути перешкодою для перевірки та встановлення обставин додержання вимог податкового законодавства у разі наявності інших допустимих джерел щодо таких обставин».
Перекладаючи висновок суду на «побутову» мову, бачимо, що позиція «якщо я не виписав видаткову накладну, то значить і не торгував» не спрацьовує.
Наприкінці зазначу, що «мораль сей басни такова»: