Добрий день!
Суть мого питання проста. Яка відповідальність за неповеренення або несвоєчасне повернення із закордону у випадку коли дозвіл на виїзд був виданий Міністереством культури або Державною агенцією України з питань кіно?
Чи можуть висунути звинувачення по 409 статті ККУ? Чи є інші статті ККУ пов`язанні з данними порушеннями?
Про мене: 26 років, призовник, в армії не служив та військову кафедру не проходив. Маю штраф за неявку 4 рази у війскомат.
Також хочу зазначити що президент підписав два укази про сказування призову призивників весною та восени 2022 року.
Доброго вечора.
Відповідно до пункту 22 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються: засади цивільно-правової відповідальності; діяння, які є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них.
Це означає, що тільки Законом може бути передбачено, що те чи інше діяння є адміністративно чи кримінально караним, а також відповідна відповідальність за порушення.
На мою думку, станом на зараз прямої відповідальності за подібні дії (не повернення чи несвоєчасне повернення із-за кордону) не передбачено.
Тобто, ні Кодекс України про адміністративні правопорушення, ні Кримінальний кодекс України не містять прямих норм, які б передбачали відповідальність саме за таке порушення.
Чи спробують притягнути до якоїсь відповідальності – однозначно сказати складно, все може бути, але прямої відповідальності за порушення терміну перебування немає.
Можливо, що можуть бути якісь теоретичні спроби натягнути це на ухилення від мобілізації (стаття 336 Кримінального кодексу України), але, я думаю – це малоймовірно.
Відповідно до статті 409 «Ухилення від військової служби шляхом самокалічення або іншим способом» Кримінального кодексу України передбачено відповідальність за:
карається триманням у дисциплінарному батальйоні на строк до двох років або позбавленням волі на той самий строк.
карається позбавленням волі на строк від двох до п’яти років.
караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років.
караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.
Дія цієї статті поширюється на осіб, які є військовослужбовцями, тобто, проходять військову службу, а значить не поширюється на тих, хто не є військовослужбовцем.
Також, якщо потім у майбутньому і приймуть якийсь Закон щодо відповідальності, то Закон не має зворотної сили.
Тобто, протиправність діяння (адміністративна чи кримінальна караність) повинна бути встановлена Законом саме на момент вчинення такої дії.
Не можна майбутнім Законом визначити, що протиправними є якісь певні дії, які були вчинені у минулому.
Якщо Вас було заброньовано і Ви виїхали за кордон, то знову ж таки - ні Кодекс України про адміністративні правопорушення, ні Кримінальний кодекс України не містять прямих норм, які б передбачали відповідальність у випадку не своєчасного повернення із-за кордону у такій ситуації.
За наявності додаткових питань або уточнень пишіть у телеграм +380932049512.
Буду вдячний за залишений відгук.
Бажаю Вам всього найкращого!