Можно ли зарегистрировать судно в Украине, приобретенное предприятием, учрежденным нерезидентом?
АКТУАЛЬНО НА 11.08.2015
Согласно ст.32 КТМ Украины, которая регулирует национальную принадлежность судна и право плавания под Государственным флагом Украины, национальная принадлежность судна определяется его государственной регистрацией в Украине и получением права плавания под Государственным флагом Украины.
Право плавания под Государственным флагом Украины имеет судно, являющееся государственной собственностью или находящееся в собственности физического лица-гражданина Украины, а также юридического лица в Украине, основанного исключительно украинскими владельцами, или судно, которое находится у этих лиц на условиях договора бербоут-чартера.
Следовательно, в случае приобретения в собственность судна юридическим лицом-резидентом, собственником которого является нерезидент, невозможно будет произвести государственную регистрацию этого судна в Государственном судовом реестре Украины и получение права плавания под Государственным флагом Украины.
При изучении судебной практики найдено только три судебных решения по искам предприятий, участниками которых являются нерезиденты, к инспекциям государственного регистратора флота Украины о признании права собственности на судно и эти три иска были вынесены в пользу этих предприятий (решения прилагаются).
В целях рассмотрения вопроса о возможности признания приобретения судна в рассматриваемом случае, инвестицией за границу, проанализировано законодательство по торговому мореплаванию, таможенное законодательство и валютное законодательство. Исходя из норм Таможенного кодекса, если судно будет продолжать оставаться под иностанным флагом, то возможно его оформление только на условиях временного ввоза (ст.103-112 ТКУ).
В целом можно прийти к выводу, что покупка предприятием-резидентом судна за рубежом и его регистрация под иностранным флагом, является «капитальной инвестицией», и такая покупка подпадает под действие Инструкции о порядке выдачи индивидуальных лицензий на осуществление инвестиций за границу, утвержденной постановлением НБУ №122 от 16.03.1999 г. (с последующими изменениями и дополнениями).
___________________________________________________________
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"25" грудня 2006 р. | Справа № 30/426-06-13359 |
За позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю „ ІНТРАМАР”
До відповідача: Інспекція головного державного реєстратора флоту України в особі Одеського регіонального представництва
Про визнання права
Суддя Рога Н.В.
Представники:
Від позивача: Терентьєв А.А..- довіреність від 05.12.2006р.
Від відповідача: не з’явився;
СУТЬ СПОРУ: позивач –Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) „ІНТРАМАР”, звернувся до господарського суду Одеської області із позовом до Інспекції головного державного реєстратора флоту України в особі Одеського регіонального представництва про визнання права позивача на реєстрацію судна у Державному судновому реєстрі України та надання йому права плавання під прапором України.
Представник позивача позовну заяву підтримує, наполягає на її задоволенні.
Відповідач про місце та час судового засідання був повідомлений належним чином. Згідно клопотання, що надійшло до суду 21.12. 2006р. відповідач просив розглядати справу за відсутністю представника відповідача.
За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:
02 червня 2005р. між ТОВ „Бізнес-сфера” (Продавець) та ТОВ „ІНТРАМАР” (Покупець) був укладений Договір купівлі-продажу судна, згідно якого Продавець продає, а Покупець зобов’язується прийняти і оплатити належне Продавцю на праві власності судно „ПМ-583” відповідно до умов цього договору. Право власності на Судно переходить до Покупця з моменту повної оплати його вартості, передача Судна здійснюється протягом 3-х днів від дати повного розрахунку за договором.
15 червня 2005р. сторони за Договором підписали Акт приймання-передачі плав майстерні за договором купівлі-продажу від 02.06.2005р., отже, ТОВ „ІНТРАМАР” набуло права власності на об’єкт купівлі - продажу –судно „ПМ-583”.
З метою внесення судна в Державний судновий реєстр України, для реєстрації нового власника та надання судну права плавання під українським прапором, позивач звернувся до Одеського регіонального представництва Інспекції Головного державного реєстратора флоту. Листом від 28.11.2006р. за №113069 Інспекція Головного державного реєстратора флоту відмовила у проведенні реєстрації судна у Державному судновому реєстрі України, посилаючись на ст.32 Кодексу торговельного мореплавства України, згідно якої право плавання під Державним прапором України має лише судно, яке є державною власністю або перебуває у власності фізичної особи - громадянина України, а також виключно української юридичної особи або судно, яке знаходиться у цих осіб на умовах договору бербоут-чартеру. Згідно ж наданих ТОВ „ІНТРАМАР” документів у складі його засновників є компанія, зареєстрована в США. Таким чином, на думку Інспекції, ТОВ „ІНТРАМАР” не може вважатися українським власником судна „ПМ-583”.
Позивач по справі вважає відмову відповідача у проведенні реєстрації судна неправомірною та такою що порушує його права та охоронювані законом інтереси посилаючись на таке: ТОВ „ІНТРАМАР” створено на підставі Закону України „Про господарські товариства” та зареєстроване у встановленому законодавством порядку. Товариство внесено к у Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, є платником податків та зборів, передбачених законодавством України. Дійсно, одним із учасників товариства є компанія „Нью порт Інвестмент Інк” (штат Делавар, США), але ст.1 Закону України „Про господарські товариства” та ст.ст.80,91,92 Цивільного кодексу України надають юридичній особі повний об’єм прав та обов’язків, у тому числі і право ведення будь-якої незабороненої законодавством підприємницької діяльності, а також володіння та розпорядження майном, незалежно від складу учасників.
Позивач також звернув увагу на те, що Законом України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців” також не передбачено зміну статусу юридичної особи або обмеження її прав, у випадку, якщо одним із засновників господарського товариства є іноземне підприємство.
На підставі зазначеного позивач просить суд про визнання права позивача на реєстрацію судна „ПМ-583” у Державному судновому реєстрі України та надання йому права плавання під прапором України.
Розглянувши матеріали справи, суд доходить до висновку про задоволення позовних вимог ТОВ „ІНТРАМАР” за таких підстав:
Відповідно до ст.15, ст.16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового та майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач по справі є власником судна „ПМ-583”. Відповідно до ст.26 Кодексу торговельного мореплавства України українські судна підлягають реєстрації у Державному судновому реєстрі України. Реєстрація судна у Державному судновому реєстрі України засвідчується свідоцтвом про право плавання під Державним прапором України (судновий патент) (ст.28 Кодексу).
Дійсно, згідно ст.32 зазначеного Кодексу поняття „українське судно” або „судно України” означає національну належність судна, на яке поширюється юрисдикція України. Право плавання під Державним прапором України має судно, яке є державною власністю або перебуває у власності фізичної особи - громадянина України, а також юридичної особи в Україні, заснованої виключно українськими власниками, або судно, яке знаходиться у цих осіб на умовах договору бербоут –чартеру.
Але, відповідно до 12 Закону України „Про господарські товариства” товариство є власником майна, набутого на підставах, не заборонених законом. Ст.1 зазначеного Закону та ст.ст.80, 91 та 92 Цивільного кодексу України надають юридичній особі повний обсяг цивільної правоздатності та зазначають, що цивільна правоздатність юридичної особи може бути обмежена лише за рішенням суду. При цьому жодний із зазначених законів не передбачає обмеження прав юридичної особи у зв’язку із наявністю у складі учасників товариства іноземного підприємства.
Позивач по справі є українським підприємством, що зареєстроване у встановленому українським законодавством порядку та є платником податків та зборів. У відповідності до ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Отже, у українського підприємства, яке має у своїй власності судно, є повне право зареєструвати це судно у Державному судновому реєстрі України з наданням йому права плавання під Державним прапором України.
За таких обставин, господарський суд доходить до висновку про задоволення вимоги ТОВ „ІНТРАМАР” щодо визнання його права на реєстрацію судна „ПМ-583” у Державному судновому реєстрі України та надання йому права плавання під прапором України.
Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України, судові витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Рішення набирає чинності протягом 10 денного строку з дня його підписання.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення підписане 25 грудня 2006р.
Суддя Рога Н. В.
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
"02" квітня 2007 р. | Справа № 30/69-07-2051А |
м. Одеса 11:25
За позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю „ ІНТРАМАР”
До відповідача: Інспекція головного державного реєстратора флоту України в особі Одеського регіонального представництва
Про визнання права
Суддя Рога Н.В.
Представники:
Від позивача: Цимбал О.П.- довіреність від 26.02.2007р.
Від відповідача: не з’явився;
СУТЬ СПОРУ: позивач –Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) „ІНТРАМАР”, звернувся до господарського суду Одеської області із адміністративним позовом до Інспекції головного державного реєстратора флоту України в особі Одеського регіонального представництва про визнання права позивача на реєстрацію судна „Сборщик-4”, 1981 р .побудови у Державному судновому реєстрі України та надання йому права плавання під прапором України.
Представник позивача позовну заяву підтримує, наполягає на її задоволенні.
Відповідач про місце та час судового засідання був повідомлений належним чином. Згідно клопотання, що надійшло до суду 27.03. 2007р. відповідач просив розглядати справу за відсутністю представника відповідача.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:
10 жовтня 2006р. Одеською філією Спеціалізованого державного підприємства „Укрспецюст” були проведені прилюдні торги з реалізації судна „Сборщик-4” (теплохід-збирач фекальних вод), переможцем яких стало ТОВ „Інтрамар”. Згідно рішення господарського суду Одеської області від 12.01.2007р. по справі №15\484-06-12909 ТОВ „Інтрамар” є власником судна „Сборщик-4”, 1981 р. побудови.
З метою внесення судна в Державний судновий реєстр України, для реєстрації нового власника та надання судну права плавання під українським прапором, позивач звернувся до Одеського регіонального представництва Інспекції Головного державного реєстратора флоту. Листом від 21.02.2007р. за №3\14-0406\313 Інспекція Головного державного реєстратора флоту відмовила у проведенні реєстрації судна у Державному судновому реєстрі України, посилаючись на ст.32 Кодексу торговельного мореплавства України, згідно якої право плавання під Державним прапором України має лише судно , яке є державною власністю або перебуває у власності фізичної особи - громадянина України , а також виключно української юридичної особи або судно, яке знаходиться у цих осіб на умовах договору бербоут - чартеру. Згідно ж наданих ТОВ „ІНТРАМАР” документів у складі його засновників є компанія, зареєстрована в США. Таким чином, на думку Інспекції, ТОВ „ІНТРАМАР” не може вважатися українським власником судна „Сборщик-4”.
Позивач по справі вважає відмову відповідача у проведенні реєстрації судна неправомірною та такою що порушує його права та охоронювані законом інтереси посилаючись на таке: ТОВ „ІНТРАМАР” створено на підставі Закону України „Про господарські товариства” та зареєстроване у встановленому законодавством порядку. Товариство внесено к у Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, є платником податків та зборів , передбачених законодавством України. Дійсно, одним із учасників товариства є компанія „Нью порт Інвестмент Інк” (штат Делавар, США), але ст.1 Закону України „Про господарські товариства” та ст.ст.80,91,92 Цивільного кодексу України надають юридичній особі повний об’єм прав та обов’язків, у тому числі і право ведення будь-якої незабороненої законодавством підприємницької діяльності, а також володіння та розпорядження майном, незалежно від складу учасників.
Позивач також звернув увагу на те, що Законом України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців” також не передбачено зміну статусу юридичної особи або обмеження її прав, у випадку, якщо одним із засновників господарського товариства є іноземне підприємство.
На підставі зазначеного позивач просить суд про визнання права позивача на реєстрацію судна „Сборщик-4” у Державному судновому реєстрі України та надання йому права плавання під прапором України.
Розглянувши матеріали справи, суд доходить до висновку про задоволення позовних вимог ТОВ „ІНТРАМАР” за таких підстав:
Відповідно до ст.15, ст.16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового та майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач по справі є власником судна „Сборщик-4”, 1981 р. побудови. Відповідно до ст.26 Кодексу торговельного мореплавства України українські судна підлягають реєстрації у Державному судновому реєстрі України. Реєстрація судна у Державному судновому реєстрі України засвідчується свідоцтвом про право плавання під Державним прапором України (судновий патент) (ст.28 Кодексу).
Дійсно, згідно ст.32 зазначеного Кодексу поняття „українське судно” або „судно України” означає національну належність судна, на яке поширюється юрисдикція України. Право плавання під Державним прапором України має судно, яке є державною власністю або перебуває у власності фізичної особи - громадянина України, а також юридичної особи в Україні, заснованої виключно українськими власниками, або судно, яке знаходиться у цих осіб на умовах договору бербоут –чартеру.
Але, відповідно до 12 Закону України „Про господарські товариства” товариство є власником майна, набутого на підставах, не заборонених законом. Ст.1 зазначеного Закону та ст.ст.80, 91 та 92 Цивільного кодексу України надають юридичній особі повний обсяг цивільної правоздатності та зазначають, що цивільна правоздатність юридичної особи може бути обмежена лише за рішенням суду. При цьому жодний із зазначених законів не передбачає обмеження прав юридичної особи у зв’язку із наявністю у складі учасників товариства іноземного підприємства.
Позивач по справі є українським підприємством , що зареєстроване у встановленому українським законодавством порядку та є платником податків та зборів. У відповідності до ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Отже, у українського підприємства, яке має у своїй власності судно, є повне право зареєструвати це судно у Державному судновому реєстрі України з наданням йому права плавання під Державним прапором України.
За таких обставин, господарський суд доходить до висновку про задоволення вимоги ТОВ „ІНТРАМАР” щодо визнання його права на реєстрацію судна „Сборщик-4”, 1981 р. побудови у Державному судновому реєстрі України та надання йому права плавання під прапором України.
Судові витрати стягнути у відповідності до ст.ст.94, 98 КАС України.
Керуючись ст.ст. 94, 98, 158-163 КАС України, суд -
ВИРІШИВ:
Рішення набирає чинності протягом 10 денного строку з дня його підписання.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Постанова підписана 02 квітня 2007 р.
Суддя Рога Н. В.
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
| справа № 5020-4/399-7/098 |
ПОСТАНОВА
і м е н е м У к р а ї н и
"09" лютого 2009 р. 15:30 м. Севастополь
За адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Рибальська компанія “ПРОТЕУС”, м. Севастополь,
до відповідача – Інспекції Головного Державного реєстратора Флоту, м. Київ,
про визнання бездіяльності відповідача протиправною та зобов’язання виконати певні дії,
Суддя С. М. Альошина
при секретарі Гуменному П.О.
П Р Е Д С Т А В Н И К И :
Від позивача – Марічев Д.Ю. –директор, паспорт серії АР № 159674, виданий Гагарінським РВ УМВС України в місті Севастополі, 05.03.1999 р., протокол № 1 установчих зборів від 03.09.2007 р. (к/копія протоколу у справі)
Від відповідача –Бейник А.Г. –представник по довіреності № 1-256 від 06.02.2009 р. (довіреність у справі)
Суть спору:
Товариство з обмеженою відповідальністю “Рибальська компанія “ПРОТЕУС”, м. Севастополь, звернулось до господарського суду міста Севастополя із позовом до Інспекції Головного Державного реєстратора Флоту, м. Київ, про визнання бездіяльності відповідача, вираженої у відмові позивачу у присвоєнні належному йому риболовному судну СИМЕИЗ права плавання під Державним прапором України, протиправною та зобов’язання відповідача належним чином повідомити Севастопольське Регіональне представництво Регістру Судноплавства України про зміну власника риболовного судна СИМЕИЗ і належним чином погодити заяву для суден, що підлягають реєстрації у Державному судновому реєстрі України, встановленої форми на ім’я капітану Севастопольського морського рибного порту на включення риболовного судна СИМЕИЗ до Державного суднового реєстру та надіслати її на адресу позивача у встановленому порядку.
..........................................
Суддя С. М. Альошина