Добрий день! Відповідно до ч. 1 ст. 57 Сімейного Кодексу України, Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є:
1) майно, набуте нею, ним до шлюбу;
2) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування;
3) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто;
4) житло, набуте нею, ним за час шлюбу внаслідок його приватизації відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду";
5) земельна ділянка, набута нею, ним за час шлюбу внаслідок приватизації земельної ділянки, що перебувала у її, його користуванні, або одержана внаслідок приватизації земельних ділянок державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, або одержана із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених Земельним кодексом України.
Якщо у придбання майна вкладені крім спільних коштів і кошти, що належали одному з подружжя, то частка у цьому майні, відповідно до розміру внеску, є його особистою приватною власністю.
У даному випадку важливим є проміжок часу між продажем квартири матір’ю та купівлею квартири подружжям. Також важливим є, хто саме є сторонами договору купівлі-продажу нової квартири (виключно син чи і син, і невістка). Також важливим є те, якою саме є ціна продажу квартири матір’ю та ціна купівлі квартири подружжям.
Знайти доказову базу у такій справі, враховуючи, що події відбувались багато років тому і ніяк не були оформлені надзвичайно складно. Тим не менш, я би радив відновити інформацію про рівень доходів подружжя і якщо виявиться, що подружжя не мало іншого джерела доходу, окрім проданої матір’ю квартири, існує шанс на позитивне рішення суду в цій справі.
Дякую за консультацію, все зрозуміло