Надання щорічної відпустки працівнику закладу освіти, що перебуває за кордоном

Розділ 1. Відпустки педагогічних працівників в період воєнного стану

У період дії воєнного стану надання працівнику щорічної основної відпустки за рішенням роботодавця може бути обмежено тривалістю 24 календарні дні за поточний робочий рік. Якщо тривалість щорічної основної відпустки працівника становить більше 24 календарних днів, надання не використаних у період дії воєнного стану днів такої відпустки переноситься на період після припинення або скасування воєнного стану. За рішенням роботодавця невикористані дні такої відпустки можуть надаватися без збереження заробітної плати.

Увага: Положення про надання щорічної відпустки тривалістю понад 24 календарні дні без збереження заробітної плати не застосовується до педагогічних працівників, на підставі абзацу 4 пункту 1 статті 12 Закону України "Про організацію трудових відносин в період воєнного стану".

У період дії воєнного стану надання працівнику будь-якого виду відпустки (крім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустки у зв’язку з усиновленням дитини) понад щорічну основну відпустку, за рішенням роботодавця може здійснюватися без збереження заробітної плати. Надання невикористаних днів такої відпустки переноситься на період після припинення або скасування воєнного стану. За рішенням роботодавця невикористані дні такої відпустки можуть надаватися без збереження заробітної плати.

Увага: Положення про надання додаткових відпусток без збереження заробітної плати не розповсюджується на педагогічних працівників, на підставі абзацу 4 пункту 1 статті 12 Закону України "Про організацію трудових відносин в період воєнного стану".

Відповідно, за педагогічним працівником, який перебуває у відпустці, зберігається заробітна плата.

Розділ 2. Збереження заробітної плати при оголошенні простою

Відповідно до частини першої статті 9 Закону про відпустки до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, зараховуються, зокрема час фактичної роботи (в тому числі на умовах неповного робочого часу) протягом робочого року, за який надається відпустка; а також час, коли працівник фактично не працював, але за ним згідно із законодавством зберігалися місце роботи (посада) та заробітна плата повністю або частково (крім певних винятків).

Статтею 113 КЗпП передбачено при оплаті часу простою не з вини працівника збереження середнього заробітку або оплата з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).

Відповідно до Постанови № 221 керівники державних органів, підприємств, установ та організацій, що фінансуються або дотуються з бюджету, до припинення чи скасування воєнного стану в Україні в межах фонду заробітної плати, передбаченого у кошторисі, можуть самостійно визначати розмір оплати часу простою працівників, але не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові тарифного розряду (посадового окладу).

Отже, у разі відсутності організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, може бути оголошений простій окремих працівникам, у закладі або його структурних підрозділах з відповідною оплатою за час простою. Тобто, при простої працівники фактично не працюють, але за ними згідно із законодавством зберігається місце роботи (посада) та заробітна плата повністю або частково, отож, періоди простою працівників зараховуються до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку.

Розділ 3. Нарахування відпускних

У пункті 7 Порядку №100 - Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати - визначено, що обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток або компенсації за невикористані відпустки проводиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за фактично відпрацьований період (розрахунковий період) на відповідну кількість календарних днів розрахункового періоду. Із розрахунку виключаються святкові та неробочі дні, встановлені законодавством, але відповідно до Закону №2136 святкових неробочих днів у період з 24.03.2022 до дня закінчення воєнного стану немає. Отриманий результат множиться на число календарних днів відпустки.

Для обчислення оплати за час відпустки працівникам, які знаходилися тривалий час у простої, необхідно користуватися нормами абзаців шостого і сьомого пункту 2 Порядку №100. Так, час, протягом якого працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду. З розрахункового періоду також виключається час, за який відсутні дані про нараховану заробітну плату працівника внаслідок проведення бойових дій під час дії воєнного стану.

Тобто, період простою не враховується в розрахунковий період (останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки). Отже, працівникам, які були на простої менше року (до прикладу, 8 місяців), розрахунковий період для обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток буде фактично відпрацьований за ці 12 місяців період - 4 місяці. Розрахунок у цьому випадку здійснюється як зазначено у пункті 7 Порядку №100.

Якщо у працівника відсутній розрахунковий період (тобто працівник був на простої 12 і більше місяців), то середня заробітна плата обчислюється відповідно до абзаців третього - п'ятого пункту 4 Порядку №100. Отже, працівникам, які були на простої 12 і більше місяців, у яких відсутній розрахунковий період, для розрахунку беремо місячний заробіток у розмірі посадового окладу (ставки) працівника або в розмірі мінімальної заробітної плати, якщо розмір посадового окладу є меншим від передбаченого законодавством розміру мінімальної заробітної плати.

Розділ 4. Виплата допомоги на оздоровлення

Виплата допомоги на оздоровлення у розмірі місячного посадового окладу (ставки заробітної плати) при наданні щорічної відпустки є гарантованою виплатою педагогічним та науково-педагогічним працівникам відповідно до статті 57 Закону України "Про освіту".

Така виплата здійснюється згідно з Постановою №78 і поширюється на педагогічних і науково-педагогічних працівників, перелік посад яких затверджений Постановою №963:

1. Директор, завідувач, завідувач філією, заступник завідувача філією з навчально-виховної (навчальної, виховної) роботи, начальник вищого навчального закладу I та II рівня акредитації, професійно-технічного навчального закладу, загальноосвітнього навчального закладу, навчального закладу для громадян, які потребують соціальної допомоги та реабілітації, дошкільного навчального закладу, позашкільного навчального закладу (на якого поширюються умови оплати праці працівників установ і закладів освіти), навчально-методичної, методичної, науково-методичної установи, навчального закладу післядипломної освіти, приймальника-розподільника для дітей органу Національної поліції, притулку для дітей, центру соціально-психологічної реабілітації дітей, інклюзивно-ресурсного центру, ресурсного центру підтримки інклюзивної освіти, директор, консультант, психолог центру професійного розвитку педагогічних працівників, навчально-виробничого (міжшкільного) комбінату (центру), школи-дитячого садка, інших навчально-виховних комплексів (об'єднань); їх заступники з навчальної, виховної, навчально-виховної, методичної, виробничої, навчально-методичної, навчально-виробничої роботи; заступник директора з навчально-методичної роботи - керівник навчально-методичного центру державної установи "Школа супергероїв"; заступники директора з навчально-виховної, навчальної, виховної роботи центрів професійної, медичної, фізичної та соціальної реабілітації осіб з інвалідністю; ранньої реабілітації дітей з інвалідністю.
2. Завідувач: логопедичного пункту, інтернату при школі, заочного відділення школи, фільмотеки, навчально-консультаційного пункту, відділення навчального закладу, навчально-методичного кабінету (лабораторії); завідувач, керівник виробничої (навчальної) практики, фізичного виховання, навчально-виробничої (навчальної) майстерні, відділу (лабораторії, кабінету, частини) з основного напряму діяльності, його заступник; завідувач освітнього центру державної установи "Школа супергероїв"; завідувач навчальної (педагогічної) частини закладів охорони здоров'я та соціального забезпечення; завідувач територіальних курсів цивільного захисту та безпеки життєдіяльності, його заступник.
3. Вчителі, викладачі всіх спеціальностей, асистент вчителя, асистент вчителя-реабілітолога, старший викладач вищого навчального закладу I і II рівня акредитації, майстер виробничого навчання, педагог професійного навчання, старший вихователь, вихователь, асистент вихователя, соціальний педагог по роботі з дітьми з інвалідністю, логопед закладу охорони здоров'я та соціального забезпечення, методист, педагог-організатор,
   практичний психолог, соціальний педагог, керівник гуртка, секції, студії, інших форм гурткової роботи; концертмейстер, художній керівник, культорганізатор, акомпаніатор, екскурсовод, інструктор з туризму закладів освіти; старший вожатий, вожатий, вихователь-методист, музичний керівник, інструктор з фізкультури, інструктор з праці, інструктор слухового кабінету, фахівець (консультант) інклюзивно-ресурсного центру, старший керівник та керівник туристських груп (походу, екскурсії, експедиції) у позашкільних закладах; старший майстер у професійно-технічному навчальному закладі, перекладач-дактилолог; помічник директора з режиму, старший черговий з режиму, черговий з режиму у закладах освіти для громадян, які потребують соціальної допомоги і реабілітації.
4. Керівник (ректор, президент тощо), заступник керівника (перший проректор, проректор, перший віце-президент, віце-президент), діяльність якого безпосередньо пов'язана з навчально-виховним або науковим процесом, керівник філіалу, заступники керівника філіалу (діяльність яких безпосередньо пов'язана з навчально-виховним або науковим процесом), керівник закладу післядипломної освіти для осіб з вищою освітою (у тому числі з освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста), обов’язковість підвищення кваліфікації яких передбачена законом, його заступники (діяльність яких безпосередньо пов'язана з навчально-виховним або науковим процесом), завідувач кафедрою -професор, професор, доцент, старший викладач, викладач, асистент, викладач-стажист, провідний концертмейстер, концертмейстер, декан, заступник декана, керівник навчально-наукового інституту у складі вищого навчального закладу IV рівня акредитації, його заступники (діяльність яких безпосередньо пов'язана з навчально-виховним або науковим процесом), вчений секретар, завідувач: докторантурою, аспірантурою, ординатурою, інтернатурою, підготовчим відділенням.

Як роз'яснило Міністерство освіти та науки, ця виплата при наданні щорічної основної відпустки в обов'язковому порядку виплачується педагогічним та науково-педагогічним працівникам лише за основним місцем роботи і в розмірі посадового окладу (із підвищенням) незалежно від навантаження (роз'яснення № 1-9/223, № 02-8/267).

Розділ 5. Роз'яснення щодо умов надання субвенцій

Порядок та умови надання освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 р. № 6 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України
від 5 березня 2024 р. № 245), передбачає:

• Облдержадміністрації здійснюють розподіл обсягу субвенції, що спрямовується на оплату праці педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти, яким (в яких) оголошено простій, між бюджетами адміністративно-територіальних одиниць на підставі даних про фактичну кількість таких педагогічних працівників.
• Облдержадміністрації здійснюють розподіл обсягу субвенції, що спрямовується на оплату праці педагогічних працівників інклюзивно-ресурсних центрів територіальної громади, в яких оголошено простій, між бюджетами територіальних громад на підставі даних про фактичну кількість таких педагогічних працівників, які перебувають на території України.

Відповідно, обмеження щодо виділення субвенцій розповсюджуються виключно на педагогічних працівників інклюзивно-ресурних закладів освіти. Якщо заклад, в якому працевлаштований працівник, що перебуває в іншій країні, не є інклюзивним, то обмеження з надання субвенцій лише на тих працівників, які перебувають в Україні, не розповсюджується на трудові правовідносини між вашим закладом та працівником.

Якщо ж ваш заклад освіти є інклюзивним, і держава не виділяє коштів на оплату праці працівника, який перебуває поза межами України, порядок дій має бути таким:

1. Письмово сповістити працівника про зміну суттєвих умов праці, а саме - неотримання бюджетних коштів на нарахування йому заробітної плати та відсутність коштів на виплату відпускних, лікарняних та інших виплат. Сповіщення направити працівнику електронною поштою або в месенджер.

2. Запропонувати працівнику (також письмово) можливість дистанційного виконання посадових обовязків (наприклад, якщо це вчитель/викладач - проводити навчання віддалено).

3. Якщо працівник відмовиться від дистанційного виконання посадових обовязків, призупинити трудові відносини з працівником. Оформити призупинення трудових відносин наказом.

4. Ознайомити працівника з наказом про призупинення трудових відносин.

5. Якщо працівник в майбутньому повернеться до України та заявиться на робочому місці, діяти залежно від волевиявлення працівника - якщо він виявить бажання продовжити працюівати в закладі, поновити трудові відносини. Якщо працівник подасть заяву про звільнення з роботи - звільнити його з виплатою залишку заробітної плати, компенсації за дні невикористаної відпустки, та інших виплат, на які працівник має право згідно з КЗпП.

Важливо: не можна примушувати працівника до дистанційного виконання посадових обовязків проти його волі, особливо коли працівник посилається на немжливість дистанційної роботи через відсутність неохідних технічних засобів (стаціонарний компютер або ноутбук). Звільнення працівника за прогули в такому випадку не буде законним і може призвести до звернення працівника до суду з позовом про поновлення на роботі з виплатою компенсації за незаконне звільнення.

Звільняти працівника до закінчення воєнного стану та відновлення нормальних трудових відносин - остання міра, якою виправдано скористатись в крайньому випадку. Достатньо обмежитись призупиненням трудових відносин.

Порядок та умови надання освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам не забороняють перерахувати працівнику, який перебуває в іншій країні, відпускні та виплати на оздоровлення. Цей порядок лише визначає, що субвенції на оплату праці надаються відповідно до кількості працівників, які фактично перебувають в Україні та працюють "на місці".