Добрий день!
1. Щодо нерухомого майна в Україні, яке чоловік ще мав оформити в спадщину від власної матері
Для прийняття спадщини статтею 1270 Цивільного кодексу України встановлено строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (тобто, з дня смерті спадкодавця). Протягом цього строку спадкоємець має звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Якщо цього не зроблено, спадкоємець вважається таким, що не прийняв спадщину.
У статті 1276 Цивільного кодексу України визначено, що якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов’язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія). Право на прийняття спадщини у цьому випадку здійснюється на загальних підставах протягом строку, що залишився. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він подовжується до трьох місяців.
Отже, якщо з дня смерті матері чоловіка пройшло 6 місяців, то чоловік вважається таким, що не прийняв спадщину і оформити її замість нього Ви, на жаль, вже не зможете. Якщо ж 6 місяців ще не пройшло, то до Вас від чоловіка перейшло право на прийняття спадщини його покійної матері. Реалізувати це право, тобто подати заяву про прийняття спадщини, Вам потрібно протягом строку, що залишився (тобто, 6-місячного строку з дня смерті матері чоловіка). Якщо цей строк менший як три місяці, то він подовжується до 3-х місяців.
Для оформлення спадкової трансмісії потрібні свідоцтва про смерть чоловіка та його матері (якщо на матір чоловіка свідоцтва немає, то нотаріус може самостійно перевірити факт її смерті і відповідно час відкриття спадщини шляхом безпосереднього доступу до реєстру актів цивільного стану); документи, що підтверджують родинні зв'язки між матір'ю та чоловіком, а також між чоловіком і Вами (свідоцтво про народження чоловіка, свідоцтво про шлюб); а також документи на майно спадкодавця/матері чоловіка (наприклад, свідоцтво про право власності, договір купівлі-продажу, договір дарування тощо), ваш паспорт та РНОКПП. Документи, видані в рф, мають бути перекладені на українську мову з нотаріальним засвідченням підпису перекладача.
У випадку, якщо чоловік подав заяву про прийняття спадщини, однак внаслідок раптової смерті не встиг оформити спадщину та одержати свідоцтво про право на спадщину, то правило спадкової трансмісії не застосовується, оскільки чоловік прийняв спадщину і з цього часу набув право на майно спадкодавця/своєї матері. Тому за вашим зверненням нотаріус повинен видати Вам свідоцтво про право на спадщину за законом за спеціальною формою свідоцтва – СВІДОЦТВОпро право на спадщину за законом на нерухоме майно померлого спадкоємця, який прийняв спадщину, але не оформив своїх спадкових прав-1.
2. Щодо нерухомості, яка належить покійному чоловіку
Оскільки чоловік залишив заповіт, то спадкування його майна буде відбуватися за заповітом. Вам потрібно протягом 6 місяців з моменту відкриття спадщини (смерті чоловіка) звернутися до нотаріуса і подати заяву про прийняття спадщини, а після закінчення 6-місячного строку - заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину.
Перелік документів:
- Свідоцтво про смерть спадкодавця.
- Заповіт
- Правовстановлюючі документи на нерухоме майно (договір купівлі-продажу, дарування, свідоцтво про право власності, рішення суду тощо).
- Паспорт та реєстраційний номер облікової картки платника податків спадкоємця.
У випадку, якщо правовстановлюючі документи відсутні:
- Якщо документ видано після 1 січня 2013 року, його відновлення не вимагає додаткових дій. Згідно з Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права власності реєструються у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Тому в разі втрати правовстановлюючого документа достатньо звернутися до державного реєстратора/нотаріуса та отримати інформаційну довідку щодо відповідного об'єкта нерухомого майна, власником якого буде зазначений померлий спадкодавець.
- Якщо документ було видано до цієї дати, то потрібно звернутися за дублікатом в установу, яка його видавала (наприклад, якщо мова йде про свідоцтво на право власності - то в орган приватизації чи БТІ; якщо про нотаріальний документ - до нотаріуса, який його посвідчував).
- Якщо відновити документи неможливо або вони ніколи не були видані, доведеться звертатися до суду.
За оформлення спадщини потрібно буде оплатити державне мито та послуги нотаріуса. Вартість послуг може відрізнятися залежно від складності справи та нотаріуса (приватний чи державний).
Правила оподаткування спадщини в Україні залежать від:
- ступеня споріднення між спадкоємцем та спадкодавцем;
- резидентського статусу обох сторін.
Не сплачується податок, якщо спадкоємець — член родини:
- 1-го ступеня споріднення: батьки, діти (включаючи усиновлених), чоловік або дружина;
- 2-го ступеня споріднення: рідні брати та сестри, баба, дід (з обох сторін), онуки.
Такі спадкоємці звільняються від податку і можуть не подавати декларацію, якщо немає інших джерел доходів, які підлягають декларуванню.
В інших випадках:
- Ставка 5% ПДФО + 5% (ВЗ) — для спадкоємців, які не входять до переліку найближчих родичів.
- Ставка 18% ПДФО + 5% (ВЗ) — у випадках якщо спадкоємець або спадкодавець є нерезидентами України, незалежно від ступеня споріднення.
Спадкоємці, які отримали спадщину, яка оподаткується за ставками 5% та 18% ПДФО, зобов'язані подати податкову декларацію про майновий стан та доходи. До цієї декларації необхідно включити суми такого доходу до загального річного оподатковуваного доходу.
Видача свідоцтв про право на спадщину
1. Відкриття спадщини. Перевірка нотаріусом факту смерті, часу і місця відкриття спадщини
1.1. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
1.2. При зверненні спадкоємця у зв’язку з відкриттям спадщини нотаріус з’ясовує відомості стосовно факту смерті спадкодавця, часу і місця відкриття спадщини, статусу території, яка є місцем відкриття спадщини, кола спадкоємців, наявності заповіту, наявності спадкового майна, його складу та місцезнаходження, необхідність вжиття заходів щодо охорони спадкового майна.
1.3. Факт смерті фізичної особи і час відкриття спадщини нотаріус перевіряє шляхом витребовування від спадкоємця свідоцтва про смерть, виданого органом державної реєстрації актів цивільного стану або шляхом безпосереднього доступу до Державного реєстру актів цивільного стану громадян.
1.4. У разі неможливості пред’явлення спадкоємцями свідоцтва про смерть спадкодавця або відсутності інформації в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян нотаріус витребовує від органу державної реєстрації актів цивільного стану копію актового запису про смерть спадкодавця або повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть.
1.5. Якщо смерть фізичної особи була зареєстрована на території іншої держави, нотаріусу подається відповідний документ, виданий компетентними органами іноземної держави, який є дійсним на території України за умови його легалізації, якщо інше не передбачено законом, міжнародними договорами України.
1.7. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою. Рішення суду про оголошення фізичної особи померлою або про встановлення факту смерті особи в певний час не може бути прийнято нотаріусом на підтвердження факту смерті.
1.12. Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини. Якщо об’єктів нерухомого майна декілька місцем відкриття спадщини є місцезнаходження одного із об’єктів цього майна на вибір спадкоємця(ів).
2. Заведення спадкової справи
2.1. Спадкова справа заводиться нотаріусом за місцем відкриття спадщини, або будь-яким нотаріусом незалежно від місця відкриття спадщини у випадках, встановлених абзацами першим, третім, четвертим пункту 21 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, на підставі поданої (або такої, що надійшла засобами поштового зв’язку або технічними засобами електронних комунікацій) першою заяви (вимоги кредиторів), що свідчить про волевиявлення щодо спадкового та/або спільного майна: про прийняття спадщини;
2.2. При заведенні спадкової справи нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту, крім випадків, передбачених підпунктом 2.7 цього пункту.
2.7. Заведена спадкова справа підлягає обов’язковій державній реєстрації у Спадковому реєстрі та реєстрації у відповідних книгах, передбачених Правилами.
3. Прийняття спадщини або відмова від її прийняття
3.1. Право на спадкування здійснюється спадкоємцями шляхом прийняття спадщини або її неприйняття.
3.2. Для того, щоб не допустити пропуску строку для прийняття спадщини, встановленого законодавством, нотаріус роз’яснює спадкоємцям право подачі заяви про прийняття спадщини чи про відмову від її прийняття.
3.3. Заяви про прийняття спадщини або відмову від її прийняття подаються спадкоємцем особисто нотаріусу у письмовій формі.
3.4. Якщо спадкоємець особисто прибув до нотаріуса, нотаріальне засвідчення справжності його підпису на таких заявах не вимагається. У цьому випадку нотаріус встановлює особу заявника, про що на заяві робиться відповідна службова відмітка, яка скріплюється підписом нотаріуса.
3.5. У разі надходження засобами поштового зв’язку заяви, на якій справжність підпису спадкоємця не засвідчена, або заяви, підписаної кваліфікованим електронним підписом або удосконаленим електронним підписом, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису спадкоємця, яка надійшла технічними засобами електронних комунікацій, нотаріус приймає таку заяву, заводить спадкову справу, а спадкоємцю повідомляє про заведення спадкової справи та необхідність надіслати заяву, оформлену належним чином (справжність підпису на таких заявах має бути нотаріально засвідченою), або особисто прибути до нотаріуса.
3.11. Для прийняття спадщини чи відмови від прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини або з дня державної реєстрації смерті у випадках, встановлених пунктом 20 розділу «Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України». 3.12. Прийняття і відмова від прийняття спадщини можуть мати місце щодо всього спадкового майна. Спадкоємець не вправі прийняти одну частину спадщини, а від іншої частини відмовитись. Спадкоємець, який прийняв частину спадщини, вважається таким, що прийняв усю спадщину.
3.13. Якщо спадкоємець протягом шести місяців не подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв спадщину.
4. Видача свідоцтва про право на спадщину за законом
4.1. Свідоцтво про право на спадщину видається за місцем відкриття спадщини, крім випадків, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 21 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, підпунктом 4.17 пункту 4 цієї глави. 4.11. Свідоцтво про право на спадщину видається на підставі заяви спадкоємців, які прийняли спадщину, після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини або з дня державної реєстрації смерті особи у випадках, встановлених пунктом 20 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, або не раніше строків, встановлених у частині другій статті 1270, статті 1276 Цивільного кодексу України. 4.12. Видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, ніяким строком не обмежена.
4.18. Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони, обтяження іпотекою або арешту цього майна. 4.21. Якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз’яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.
5. Видача свідоцтва про право на спадщину за заповітом
5.1. При оформленні спадщини за заповітом нотаріус має надати правову оцінку заповіту, перевірити його реєстрацію у Спадковому реєстрі та чинність на момент смерті заповідача. Якщо наданий спадкоємцем заповіт не відповідає вимогам законодавства, нотаріус відмовляє в його прийомі.
5.16. Якщо в заповіті зазначені родинні відносини спадкоємця зі спадкодавцем, нотаріус перевіряє документи, що підтверджують факт родинних відносин, та за бажанням спадкоємців зазначає про родинні відносини у свідоцтві про право на спадщину за заповітом.
5.17. Після видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом поданий спадкоємцями оригінал або дублікат заповіту (протокол про оголошення секретного заповіту) залишається у спадковій справі.
Якщо виникнуть питання, можете писати на пошту gallina.tokmach.82@gmail.com
Всього найкращого!