Кому достанется в наследство земельный пай
моя бабушка умерла и в наследство остался земельный пай. В наследниках были только моя мама и дядя(ее родной брат). Дядя на словах отказался от пая и мама переоформила его на себя без письменного отказа. Спустя 3 года дядя хочет подать в суд что бы мама отдала часть пая или платила всю жизнь часть денег от аренды (так как пай находится в аренде). Мотивирует он тем что его обманули и незаконно переоформили(хотя раньше он не имел никаких претензий). Сможет ли он чтото отсудить, и по закону ли мама стала владелецей земли если письминного отказа от дяди не было?
Консультация исполнителя
Доброго дня!
На Ваші запитання можу повідомити наступне.
- Так, Ваш дядько зможе відсудити частину спадщини, незважаючи на те що пройшло більше трьох років, і навіть не тому, що письмової відмови від частини спадку не було.
- Так, Ваша мати стала власником землі на законних підставах.
А тепер по суті
У відповідності до статті 257 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV з останніми змінами та доповненнями 20.09.2019 р
Стаття 257. Загальна позовна давність
- Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Але.
Трирічний строк позовної давності може бути поновлений у судовому порядку. Суд піде назустріч заявникові і задовольнить позовні вимоги, якщо визнає позовні вимоги вагомими. Докази значущості пропуску повинні бути документально підтверджені.
Закон визначає загальний граничний термін давності по всіх справах, в тому числі по спадкових - 10 років.
Якщо з моменту, коли правонаступник дізнався, про порушення його прав, пройшло 10 років, позовна заява з питань спадкування розглядатися не буде, незалежно від причин пропуску.
На практиці спадкові справи розглядаються через 10-20 років з дня смерті особи. Кожен випадок індивідуальний та залежить від багатьох нюансів.
Закон не дає чіткого визначення, що може бути поважною причиною. Виходячи із судової практики, суди задовольняють позовні вимоги, якщо строк в результаті:
- хвороби спадкоємця;
- тривалого відрядження;
- відсутність інформації про смерть спадкодавця;
- відсутності даних по спадковій масі.
- інші поважні причини, які суд може вважати вагомими.
За даними наведеними у запиті на консультацію Ваша мати та дядько були спадкоємцями не по заповіту, а по закону. (статті 1258-1267 ЦКУ)
Далі наводяться виписки із Цивільного кодексу України (мовою оригіналу)
Стаття 1225. Спадкування права на земельну ділянку
- Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Стаття 1268. Прийняття спадщини
- Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
- Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.
- Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
- Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Стаття 1269. Подання заяви про прийняття спадщини
- Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
{Частина перша статті 1269 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2435-VI від 06.07.2010, № 1709-VII від 20.10.2014}
- Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
- Особа, яка подала заяву про прийняття спадщини, може відкликати її протягом строку, встановленого для прийняття спадщини.
Стаття 1270. Строки для прийняття спадщини
- Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
- Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.
Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців.
Стаття 1272. Наслідки пропущення строку для прийняття спадщини
- Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
- За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
{Частина друга статті 1272 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2435-VI від 06.07.2010, № 1709-VII від 20.10.2014}
- За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Стаття 1273. Право на відмову від прийняття спадщини
- Спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
{Частина перша статті 1273 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2435-VI від 06.07.2010, № 1709-VII від 20.10.2014}
- Відмова від прийняття спадщини є безумовною і беззастережною.
Зверніть увагу, що стаття 1273 визначає право на відмову, але не обов”язок.
На завершення. Якщо дядько не проживав однією сім’єю з Вашою бабусею (своєю матір’ю) тобто не вів спільного господарства та таке інше, на протязі останніх 5-ти років, то відсудити частину спадщини йому буде проблемно.
З повагою Микола Лях
