Правомерно ВЛК признала пригодным, а не пригодным с ограничением

Які бувають процедури оскарження постанов військово-лікарських комісій ( ЗГІДНО НАКАЗУ МОУ # 402)

Коли особа вже має постанову (свідоцтво про хворобу, протокол засідання, довідку) військово-лікарської комісії за результатами проведеного медичного огляду, з яким вона з певних причин не погоджується, необхідно визначитися із процедурою можливого оскарження.

Процедура оскарження може бути досудовою та судовою.

Досудова процедура оскарження

Досудова процедура оскарження полягає у зверненні особи із заявою до військово-лікарської комісії (ВЛК) вищого рівня.

Тому перше, що необхідно зробити — звернути увагу на те, якою саме ВЛК було прийнято постанову, яку особа має намір оскаржити.

Далі, глава 2 Положення допоможе зрозуміти, де в системі військово-лікарських комісій знаходиться комісія, яка видала постанову, що буде оскаржуватися, яка комісія є вищою над нею в цій ієрархії та які варіанти оскарження передбачено самим Положенням.

Так, наприклад, пункт 2.4.10. Положення передбачає, що постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку.

Тобто в цьому випадку є вибір, куди можна звернутися для оскарження.

А от постанови Центральної військово-лікарської комісії (ЦВЛК) можуть бути оскаржені лише в судовому порядку (пункт 2.3.5. Положення).

У заяві до ВЛК вищого рівня або ЦВЛК необхідно описати ситуацію, що склалася, вказати, з чим саме ви не погоджуєтесь та якими документами це підтверджується (у випадку їх наявності). Відповідно до такої заяви необхідно буде долучити постанову, що оскаржується та за можливості інші медичні документи.

Обираючи відразу судову процедуру важливо пам’ятати, що суди звертають увагу на те, чи застосовувалася позивачем досудова процедура оскарження.

У своїх рішеннях вони часто наголошують на тому, що у разі наявності сумніву щодо правильності висновку ВЛК про придатність до військової служби, у позивача є право звернутись до ЦВЛК для перегляду відповідного висновку.

Тому варто все ж таки використовувати способи досудового врегулювання спору, якщо вони передбачені.

Стосовно повноважень ЦВЛК та інших військово-лікарських комісій

Для розуміння того, які права та обов’язки мають комісії, а також про що можна просити, звертаючись безпосередньо до тієї чи іншої ВЛК із заявою, я б рекомендувала ознайомитися з їх повноваженнями.

Нижче зупинюся детальніше на ЦВЛК та її повноваженнях, але за аналогією в Положенні можна ознайомитися і з повноваженнями інших ВКЛ, до яких планується звернення.

Центральна військово-лікарська комісія є органом військового управління, який здійснює керівництво ВЛК регіонів у Збройних Силах України та є керівним органом з військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України.

На ЦВЛК покладається організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України, а також:

• перевірка якості лікувально-профілактичної роботи у цілях військово-лікарської експертизи серед військовослужбовців у військових частинах і лікувальних закладах Міністерства оборони України;
• контроль за лікувально-оздоровчою роботою серед допризовників, організація медичного огляду призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, військовослужбовців, громадян, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов’язаних та резервістів (кандидатів у резервісти);
• розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи;
• проведення спільно з головними (провідними) медичними спеціалістами та іншими лікарями-спеціалістами аналізу й оцінки результатів медичного огляду військовослужбовців та інших контингентів, розробка пропозицій для покращення військово-лікарської експертизи;
• прийняття та перегляд постанов ВЛК про ступінь придатності колишніх військовослужбовців на період їх фактичного звільнення зі Збройних Сил України та ін.

Також ЦВЛК має право:

• оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення;
• перевіряти роботу підпорядкованих ВЛК з питань військово-лікарської експертизи;
• перевіряти організацію медичного огляду військовослужбовців та інших осіб у військових, цивільних лікувальних закладах, військових частинах;
• перевіряти організацію та стан лікувально-діагностичної роботи у військових, цивільних лікувальних закладах, медичних підрозділах військових частин та ВВНЗ у цілях військово-лікарської експертизи;
• витребовувати документи в частині, що характеризують обставини отримання захворювання, поранення, травми, каліцтва, необхідні для прийняття постанови про їх причинний зв’язок;
• залучати головних медичних фахівців Міністерства оборони України, лікарів-спеціалістів Національного військово-медичного клінічного центру та інших військових лікувальних закладів, спеціалістів інших спеціальностей, начальників медичної служби та представників командування (керівництва) військових частин, де проходить службу військовослужбовець, що оглядається, для вирішення питань військово-лікарської, лікарсько-льотної експертизи;
• перевіряти у військових комісаріатах і закладах охорони здоров’я України організацію, стан та результати лікувально-оздоровчої роботи серед допризовників та призовників, медичного огляду призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, осіб, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов’язаних, резервістів;
• направляти у військові лікувальні заклади на контрольне обстеження та медичний огляд військовослужбовців, членів їх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби), військовозобов’язаних, резервістів, працівників;
• запитувати від військових, цивільних лікувальних закладів, військових частин, військових комісаріатів і ВВНЗ додаткові дані для аналізу, узагальнення та оцінки результатів військово-лікарської експертизи;
• надавати до Генерального штабу Збройних Сил України, командуванням видів, Сил підтримки Збройних Сил України, керівникам органів місцевої адміністрації результати лікувально-оздоровчої роботи, проведеної серед допризовників та призовників, медичного огляду військовослужбовців, членів їх сімей, кандидатів на навчання у ВВНЗ, громадян, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов’язаних, резервістів та іншого контингенту;
• розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі — ЛЛК)) Збройних Сил України;
• надавати роз’яснення щодо формулювання постанов ВЛК (ЛЛК).

Судова процедура оскарження

Судова процедура оскарження полягає у зверненні особою із позовом до адміністративного суду.

Який суд обрати

Позов може бути поданий до суду за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) особи-позивача або до суду за місцеперебуванням відповідача.

Строки для звернення до суду

Позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов’язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб’єкта владних повноважень.

Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб’єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб’єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб’єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб’єкта владних повноважень.

Таким чином, необхідно звертати увагу на вказані вище строки при зверненні до суду, з урахуванням того, чи використовувалася досудова процедура врегулювання спору.

Варто звернути увагу, що:

1. Відповідно до п.9. ч.1 ст.19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, у спорах щодо оскарження рішень медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов’язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб.
Суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин. Таким чином,

                      2. Лише факт подання позову чи судового розгляду не зупиняє дії постанов та не звільняє особу від обов’язків за наслідками винесених постанов.

Законодавство передбачає можливість подання заяви про забезпечення позову при зверненні до суду

ОДНАК,

пункт 5 частини 3 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення суб’єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов’язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення.

Таким чином, рішення ВЛК (у формі постанови) є чинним та підлягає виконанню, поки рішенням суду не буде визнано його незаконність.

Варто пам’ятати про те, що кожна ситуація є унікальною, тому аби отримати дійсно кваліфіковану юридичну допомогу краще звертатися до фахівців, які проаналізують всі обставини конкретної справи, наявні у вас документи, а також допоможуть з підготовкою необхідних документів.