Військовозобов'язані
Доброго дня, питання стосується повісток та відстрочки від призову під час мобілізації. РТЦК та СП відмовився поставити на 2 екземплярі заяви про відстрочку у зв’язку з навчанням на денній формі, відмітку про взяття її на реєстрацію чи опрацювання. До заяви була додана довідка оригінал про навчання на денній формі. Обґрунтовуючи це тим, що спочатку потрібно пройти військово лікарську комісію, а тоді дадуть відстрочку, типу що через те , що особа не пройшла ВЛК то це є підставою про ненадання відстрочки у звязку з навчанням на денній формі, також вони склали акт про відмову від повістки на проходження влк. На одній із заяв написали проходження влк і сказали забирай, але ж відмітка не така мала би бути, про те, що вона взята на опрацювання. Людина відмовилась її забрати таку заяву і від повістки на військово лікарську комісію, тому що, 5 років не пройшло із попередньої військово лікарської комісії, де було затверджено те, що особа придатна. Вийшовши з РТЦК та СП в той самий день надіслали такі ж заяви 2 і копію довідки про навчання, поштою цінним листом з описом вкладення на адресу РТЦК та СП. Що мають зробити відповідні органи, як захистити свої законні права? Що буде із складеним актом про відмову і чи справді спочатку влк, а тоді відстрочка?
Консультация исполнителя
Вітаю!
Після отримання Вашого звернення посадові особи РТЦК та СП, відповідно до Закону України «Про звернення громадян»(далі-Закон) мають розглянути Ваше звернення. Так згідно до статті 20 зазначеного Закону термін становить не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
На обґрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну.
Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.
Статтею 15 Закону передбачено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Статтею 18 Закону у заявника передбачені права, а саме:
Громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право:
особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви;
знайомитися з матеріалами перевірки;
подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу;
бути присутнім при розгляді заяви чи скарги;
користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку;
одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги;
висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду заяви чи скарги;
вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень.
При цьому у посадових осіб РТЦК та СП є обов’язки , які передбачені статтею 19 Закону :
Органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані:
об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги;
у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову;
на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу;
скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням;
забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень;
письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення;
вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об'єднання громадян за місцем проживання громадянина;
у разі визнання заяви чи скарги необгрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення;
не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам;
особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.
У разі необхідності та за наявності можливостей розгляд звернень громадян покладається на посадову особу чи підрозділ службового апарату, спеціально уповноважені здійснювати цю роботу, в межах бюджетних асигнувань. Це положення не скасовує вимоги абзацу дев'ятого частини першої цієї статті.
Якщо Ви будете незгодні з рішенням РТЦК та СП по Вашій заяві, у такому випадку можна відповідь оскаржити до адміністративного суду з метою захисту свого законного права на відстрочку.
Щодо складеного акту про відмову :
Відповідно до статті 210-1 Кодексу про адміністративні правопорушення в разі нез'явлення за викликом територіального центру комплектування та соціальної підтримки для визначення призначення у воєнний час тягне за собою накладення штрафу на громадян від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.(складає 17 грн)
Але тут є нюанси,- мали бути свідки, яких мали залучити для підписання акту та низка інших вимог, яких мали дотримуватись посадові особи РТЦК та СП при складанні акту. Тому, якщо акту «дадуть хід» краще скористатися правовою допомогою фахівця. Це найгірший варіант.
В іншому випадку в загалі нічого не буде, посадові особи могли це робити для психологічного тиску на Вас.
Ніяким нормативним актом не передбачено з початку проходження ВЛК, потім відстрочка.
ВЛК визначає придатність особи до військової служби. У Вашому випадку, при наявності підстав для відстрочки, ВЛК сенсу не має.
Якщо ще залишилися питання, звертайтеся до мене у зручному для Вас форматі, додатково відповім на питання. Тел. 0972426086(Вайбер або Телеграм) та 0930995811 або E-mail: starenkow@ukr.net.
Буду вдячний Вам за відгук.
Успіхів Вам! У разі наявності питань, чикаю зв’язку з Вами.
