В даному дописі поговоримо про адміністративну відповідальність, а саме: який механізм притягнення до відповідальності та як водію захищати свої права, якщо правопорушення все ж таки мало місце.
«Випив – не сідай за кермо» - так говорить нам соціальна реклама на білбордах.
І дійсно, за статистикою управління авто в нетверезому стані входить до топ-списку причин ДТП.
Відповідно держава, як інститут, покликаний здійснювати управління суспільством та керівництво загальносуспільними процесами, запровадила відповідальність за керування транспортними засобами у нетверезому стані. Така відповідальність поділяється на адміністративну та кримінальну, та має на меті по-перше, запобігти вчиненню правопорушення, по-друге, покарати тих, хто його вже вчинив.
В даному дописі поговоримо про адміністративну відповідальність, а саме: який механізм притягнення до відповідальності та як водію захищати свої права, якщо правопорушення все ж таки мало місце.
Відповідальність за керування авто в нетверезому стані
(«штраф за алкоголь за кермом»)
Водій зобов’язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів (ст. 16 Закону України «Про дорожній рух»).
Відповідно до ст. 130 КУпАП керування транспортним засобом особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік.
Повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, вказаних вище, тягне за собою позбавлення права керування транспортними засобами на строк три роки, а також накладення штрафу на водіїв у розмірі 34 000 грн. або адміністративний арешт на строк десять діб. При цьому, як штраф, так і арешт можуть супроводжуватись оплатним вилученням транспортного засобу.
Якщо правопорушення вчинено особою більше двох раз протягом року, покарання буде ще суворішим – штраф в розмірі 51 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, або адміністративний арешт на строк п`ятнадцять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника.
Зупинка автомобіля поліцейським
Логічно, що починається все із зупинки транспортного засобу співробітником поліції.
Тут слід керуватись нормою ст. 35 Закону України «Про національну поліцію», якою встановлені підстави для зупинки автомобіля, а саме:
1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху;
2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу;
3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення ДТП, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення ДТП, кримінального чи адміністративного правопорушення;
4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку;
5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення ДТП, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути;
6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів ДТП;
7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху;
8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху;
9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв;
10) якщо зупинка транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, здійснюється з метою виявлення його передачі у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту.
Поліцейський зобов`язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки.
За приписами п. 8.9. ПДД вимога про зупинку транспортного засобу подається поліцейським за допомогою:
а) сигнального диска з червоним сигналом чи світлоповертачем або руки, що вказує на відповідний транспортний засіб та подальше місце його зупинки;
б) увімкненого проблискового маячка синього і червоного або лише червоного кольору та (або) спеціального звукового сигналу;
в) гучномовного пристрою;
г) спеціального табло, на якому зазначається вимога про зупинку транспортного засобу.
Водій повинен зупинити транспортний засіб у вказаному місці з дотриманням правил зупинки. При цьому, водій має право знати причину зупинки транспортного засобу, а також прізвище і посаду поліцейського, який транспортний засіб зупинив. Про це прямо вказано в ст. 16 Закону України «Про дорожній рух». Такому праву водія кореспондує обов’язок поліцейського назвати своє прізвище, посаду, спеціальне звання; пред`явити на вимогу водія службове посвідчення, надавши можливість ознайомитися з викладеною в ньому інформацією, не випускаючи його з рук; поінформувати водія про конкретну причину зупинення транспортного засобу (ст. ст. 18, 35 Закону України «Про національну поліцію»).
Порядок освідчення на алкоголь
Цей «етап» спілкування поліцейського із водієм унормований Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/735.
Інструкцію визначені клінічні ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
В свою чергу, підставами для підозри на наркотичне сп`яніння є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Огляд на стан сп`яніння проводиться:
У разі відмови водія від перевірки на алкоголь на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами перевірки, проведеної поліцейським, проводиться медичне освідчення (огляд) на алкоголь. Такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, який входить до відповідного переліку, затвердженого управліннями охорони здоров`я місцевих держадміністрацій.
При скоєнні ДТП, унаслідок якої є особи, що загинули або травмовані, освідчення на алкоголь є обов`язковим у медичному закладі.
Огляд на стан сп’янінні поліцейським
За новими правилами перевірки на алкоголь, поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів, огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення (ст. 266 КУпАП).
Перед проведенням перевірки водія на алкоголь поліцейський інформує водія про порядок застосування спеціального технічного засобу та на вимогу водія надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку.
Не можуть бути залучені як свідки поліцейські або особи, щодо неупередженості яких є сумніви.
Результати огляду на стан сп`яніння водія зазначаються в акті огляду. У випадку встановлення стану сп`яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду.
Акт огляду складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається у поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення у разі встановлення стану сп`яніння.
Водій вважається таким, що керує авто в стані алкогольного сп’яніння, якщо тест показує більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Складення протоколу про адмін правопорушення
Отже якщо внаслідок освідчення на алкоголь виявлено, що водій керував авто в нетверезому стані, поліцейський, крім акту огляду, повинен скласти протокол про адміністративне правопорушення (відомий в народі як «протокол алкогольного сп’яніння»).
В протоколі зазначається: дата і місце його складення, посада, ПІБ особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
У разі відмови особи від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються її права і обов`язки, про що робиться відмітка у протоколі.
Також в протоколі зазначається про вилучення водійського посвідчення.
Надалі матеріали про адміністративне правопорушення направляються до суду, який й здійснює притягнення водія до відповідальності.
Тактика захисту водія
Самий дієвий захист – це не поєднувати алкоголь та керування автівкою. Адже ціною такого «сполучення» може бути життя людей.
Втім, якщо Ви з якихось причин стали тим водієм, якого притягають до відповідальності за нетверезе керування, варто бути озброєним практичними знаннями щодо захисту своїх прав. Тож як не позбутися прав за алкоголь читаємо далі.
По-перше, намагайтесь фіксувати спілкування із поліцейським на власну камеру. Це не заборонено чинним законодавством. Єдиною умовою такого фіксування є те, що воно не повинно заважати поліцейському виконувати посадові обов’язки.
По-друге, попросіть поліцейського пред’явити Вам службове посвідчення. За можливості, перепишіть дані посвідчення.
По-третє, вимагайте пред’явити Вам сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку спеціального технічного засобу, яким здійснюється огляд на стан сп’яніння (мова йде про «алко-тест»).
По-четверте, огляд на стан сп’яніння має проводитись або із здійсненням відеозапису поліцейським, або у присутності двох свідків. Свідками можуть бути лише особи, не зацікавлені у результаті вирішення справи. Якщо у Вас є обґрунтовані сумніви в неупередженості свідків, спокійно, але наполегливо заявляйте про це. Також переконайтесь (бажано під власний відеозапис), що свідки готові будуть прийти на виклик до суду і дати покази щодо обставин події.
По-п’яте, знайте, Ви маєте право не погодитись на проведення тесту на місці зупинки або не погодитись із результатами такого тесту. В цьому випадку огляд проводиться у закладі охорони здоров’я, але не в будь-якому, а лише в тому, який затверджений управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Огляд проводиться не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.
По-шосте, під час складення протоколу про адміністративне правопорушення, уважно ознайомтесь із його змістом. В разі незгоди із складенням протоколу, викладеними в ньому обставинами, потрібно обов’язково зазначити про це в протоколі. Відмовлятись від підписання від протоколу не має практичного сенсу, а от підписати протокол, попередньо виклавши в ньому свої зауваження – це дієвий механізм захисту прав.
По-сьоме, недоліки, допущені працівником поліції при оформленні документів (акту огляду, протоколу про адміністративне правопорушення) можуть бути підставою для відмови судом у притягненні водія до відповідальності.
По-восьме, пам’ятайте, водійське посвідчення має бути повернуто водію, якщо протягом трьох місяців судом не прийнято рішення про позбавлення водія права керування транспортним засобом.
Корисна підбірка судової практики: як не позбутися прав за алкоголь
В постанові у справі № 357/3183/22 від 03.06.2022 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/104645437) суд відмітив, що до протоколу про адміністративне правопорушення не додано відео з бодікамери поліцейського; акт огляду на стан алкогольного сп’яніння не підписаний поліцейським, що свідчить про відсутність складу правопорушення в діях водія.
В постанові у справі № 686/27255/19 від 17.01.2020 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/86980302) суд дійшов висновку, що акт огляду складається та є підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення в разі згоди особи з результатом проведеного огляду та при небажанні водія пройти огляд в медичному закладі. Оскільки водій акт огляду не підписав, це свідчить про його незгоду із таким актом. Огляд в медичному закладі не проводився. Відтак вина водія не доведена.
В постанові у справі №404/4467/16-а від 20.02.2019 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/79997722) суд акцентував, що знаходження за кермом транспортного засобу, яке не є в стані руху (знаходиться в нерухомому стані), особи в нетверезому стані не є доказом вчинення останньою адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП.
Автор консультації:
Керуюча Адвокатського бюро «Олени Сітарчук»
адвокатка Олена СІТАРЧУК
+38 067 444 56 64
FB: https://www.facebook.com/profile.php?id=100011572005574