Співпраця ФОП і компанії в ЄС по договору надания послуг

Фізичні особи – резиденти України мають право засновувати іноземні компанії. Також немає заборони на діяльність ФОП – резидентів України з іноземними компаніями, у тому числі з надання консультаційних послуг при перебуванні на 3 групі єдиного податку. Однак, є деякі нюанси і вимоги, які випливають з податкового законодавства України.

1. Якщо Ви будете і директором іноземної компанії, і будете надавати послуги цієї компанії, виникає юридичне питання підписання документів однією і цією ж особою. Згідно з ч. 3 ст. 238 ЦКУ представник не може вчиняти правочини від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є. Наприклад, в цьому випадку прийдеться підписувати Вам договір на надання послуг двічі, від імені ФОП і від компанії нерезидента, а цього небажано робити. Тому з цих міркувань директором компанії потрібно щоб був хтось інший. Можливо дружина, але краще щоб була якась інша непов’язана особа.

2. Якщо засновником або директором будете Ви чи інша з вами пов’язана особа (дружина), тоді виникає ризик визнання консультаційних послуг по суті дивідендами (податкові органи іноді намагаються таке доказувати у випадках, коли оплата йде по суті самому собі, оскільки податок на дивіденди значно більше 5 % єдиного податку, а саме 9%). Для того, щоб захищатися від таких вимог податківців, потрібно буди готовим документально доказувати, що послуги дійсно надавалися і підтверджувати це не тільки договором, рахунком і актом наданих послуг, а саме показувати, які конкретно консультації надавалися, по яким питанням, що в цих консультаціях вказано. Якщо таких підтверджень у Вас не буде, тоді рекомендуємо, щоб засновником і директором компанії була якась інша непов’язана з вами особа, або повинен бути інший ФОП.

3. Якщо Ви будете управляти іноземною компанією з території України (контролювати її, будучи засновником чи директором) , є ризик, що така іноземна компанія буде повинна встати на облік в податковому органі в Україні, подавати звітність з податку на прибуток та сплачувати податок в Україні, тому що з 2022 року діють норми ПКУ, згідно яких в такому випадку вважається, що для такої компанії місцем ефективного управління є Україна. Такий висновок робиться на підставі наступних норм ПКУ.

Юридичні особи, що утворені відповідно до законодавства інших країн (іноземні компанії) та мають місце ефективного управління на території України є платниками податку на прибуток в Україні (абзац перший пп. 133.1.5 ПКУ).

Згідно з абзацами другим - п'ятнадцятим пп. 133.1.5 ПКУ місцем ефективного управління вважається Україна, якщо дотримується одна або декілька з таких умов щодо іноземної компанії чи її видів діяльності:

а) проведення зборів виконавчого органу іноземної компанії регулярніше в Україні, ніж у будь-якій іншій країні;

б) прийняття управлінських рішень і здійснення іншої поточної (операційної) діяльності іноземної компанії її посадовими особами переважно здійснюється з України;

в) фактичне управління діяльністю іноземної компанії переважно здійснюється з України, незалежно від наявності в осіб, які здійснюють таке управління, формальних (юридичних) повноважень для такого управління.

У разі якщо іноземна компанія може бути визнана такою, що має місце ефективного управління в іншій іноземній державі, місцем управління такої іноземної компанії визначається Україна, якщо в Україні виконується хоча б одна з таких умов:

управління банківськими рахунками іноземної компанії;

ведення бухгалтерського або управлінського обліку іноземної компанії;

управління персоналом іноземної компанії.

Іноземна компанія, що отримала статус платника податку - резидента, не визнається контрольованою іноземною компанією.

Але, звертаємо увагу, що у випадку, якщо з країною в якій буде зареєстрована Ваша компанія, підписано з Україною міжнародний договір України про уникнення подвійного оподаткування, тоді вказані вимоги про місце ефективного управління не діють у відношенні такої компанії (це підтвердити може довідка про податкове резиденство компанії).

Таким чином, якщо Ви (або Ваша дружина) будете управляти іноземною компанією з території України, є ризик, що така іноземна компанія буде повинна встати на облік в податковому органі в Україні, подавати звітність з податку на прибуток та сплачувати податок в Україні.

4. Як вказано у попередньому пункті даної консультації, якщо згідно з нормами міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування така іноземна компанія не буде вважатись платником податку на прибуток в Україні, така компанія буде вважатися контрольованою іноземною компанією (КІК).

КІК визнається будь-яка юридична особа, зареєстрована в іноземній державі, яка визнається такою, що знаходиться під контролем фізичної особи - резидента України .

Наявність у Вас КІК буде вимагати представлення у податковий орган кожного року звіт про КІК разом з декларацією про доходи фізособи (включаючи фінансову звітність КІК). В окремих випадках таке декларування буде вимагати сплачувати податок з КІК. Якщо коротко, то чистий прибуток, який отримає Ваш КІК, потрібно буде вказати у звіті про КІК і сплатити з нього податок 18%. Але податок не потрібно сплачувати, якщо весь прибуток КІК буде Вам перераховано в якості дивідендів, які будуть у свою чергу оподатковані податком на дивіденди. Є деякі виключення, які надають можливість не сплачувати податок з КІК. Подивіться уважно статтю 39-2 ПКУ і п.170.13 ПКУ в яких прописані особливості оподаткування і звітування про КІК. Також зверніть увагу, що про будь-які зміни КІК потрібно надавати у податковий орган Повідомлення по встановленій формі (протягом 60 днів після кожної зміни) – це дуже важливо, оскільки за ненадання Повідомлення санкції можуть доходити до 800 тис.грн.

Також рекомендуємо ознайомитися з нашою статтею на сервісі B2BCOSULT відносно КІК тут https://b2bconsult.ua/consultation/19342

Далі приводимо деякі норми ПКУ, які встановлюють вимоги до контролерів КІК (регулюють звітування, оподаткування і відповідальність).

_______________________________________________________________

Згідно до  статті 39-2.1.2 ПКУ контролюючою особою є фізична особа або юридична особа - резиденти України, що є прямими або опосередкованими власниками (контролерами) контрольованої іноземної компанії.

Зокрема, іноземна компанія визнається контрольованою іноземною компанією, якщо фізична особа - резидент України або юридична особа - резидент України (далі - контролююча особа):

а) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж 50 відсотків, або

б) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж 10 відсотків, за умови що декілька фізичних осіб - резидентів України та/або юридичних осіб - резидентів України володіють частками в іноземній юридичній особі, розмір яких у сукупності становить 50 і більше відсотків, або

в) окремо або разом з іншими резидентами України - пов’язаними особами здійснює фактичний контроль над іноземною юридичною особою.

Також, стаття 39-2 ПКУ передбачає положення про оподаткування прибутку контрольованої іноземної компанії. Так, платником податку щодо прибутку контрольованої іноземної компанії є контролююча особа (ст. 39-2.2.1. ПКУ).

Об’єктом оподаткування (відповідно до ст. 39-2.2.2. ПКУ, для податку на доходи фізичних осіб (податку на прибуток підприємств) контролюючої особи є частина скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, пропорційна частці, якою володіє або яку контролює така фізична (юридична) особа на останній день відповідного звітного періоду, щодо якого розраховується скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії, що обчислюється відповідно до правил, визначених цією статтею.

Зазначена частина прибутку контрольованої іноземної компанії:

включається до складу загального річного оподатковуваного доходу контролюючої особи в порядку, визначеному пунктом 170.13 статті 170 цього Кодексу, або

за результатами звітного податкового року збільшує об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств контролюючої особи в порядку, визначеному розділом III цього Кодексу.

Також, слід зауважити, що підрозділ 10 розділу ХХ Податкового кодексу України було доповнено пунктом 54 згідно із Законом № 466-IX від 16.01.2020; в редакції Закону № 1117-IX від 17.12.2020, зокрема, встановлено такі особливості застосування положень про оподаткування прибутку контрольованої іноземної компанії протягом перехідного періоду:

першим звітним (податковим) роком для звіту про контрольовані іноземні компанії є 2022 рік (якщо звітний рік не відповідає календарному року - звітний період, що розпочинається у 2022 році). Контролюючі особи мають право подати звіт про контрольовані іноземні компанії за 2022 рік до контролюючого органу одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2023 рік із включенням зазначеного у такому звіті скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, що підлягає оподаткуванню в Україні, до показників відповідних декларацій за 2023 рік. При цьому штрафні санкції та/або пеня не застосовуються;

підпункт "б" підпункту 39-2.1.2 пункту 39-2.1 статті 39-2 цього Кодексу для 2022-2023 звітних (податкових) років застосовується в такій редакції:

"б) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі 25 і більше відсотків за умови, що декілька фізичних осіб - резидентів України та/або юридичних осіб - резидентів України володіють частками в іноземній юридичній особі, розмір яких у сукупності становить 50 і більше відсотків, або";

підпункти 39-2.3.2.1-39-2.3.2.4 підпункту 39-2.3.2 пункту 39-2.3 статті 39-2 цього Кодексу застосовуються щодо звітних періодів, що розпочинаються з 1 січня 2023 року;

штрафні санкції та пеня за порушення вимог статті 39-2 цього Кодексу під час визначення та обчислення прибутку контрольованої іноземної компанії не застосовуються за результатами 2022-2023 звітних (податкових) років;

до платника податків, його посадових осіб не застосовується за результатами 2022-2023 звітних (податкових) років адміністративна та кримінальна відповідальність за будь-які порушення, пов’язані із застосуванням норм статті 39-2 цього Кодексу. У зв’язку з цим інформація та/або документи, отримані контролюючим органом відповідно до статті 39-2 цього Кодексу, за результатами 2022-2023 звітних (податкових) років:

а) є інформацією з обмеженим доступом, що не може бути витребувана та/або передана правоохоронним органам на їх запит чи в рамках процедур, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України;

б) не може вважатися доказами у кримінальному провадженні у розумінні статті 84 Кримінального процесуального кодексу України".

Контролюючі особи з 01.01.2022 року будуть зобов'язані складати та подавати звіту про контрольовані іноземні компанії та повідомлення про набуття або припинення участі у контрольованих іноземних компаніях.

Для цілей податкового контролю за оподаткуванням прибутку контрольованої іноземної компанії звітним (податковим) періодом є календарний рік або інший звітний період контрольованої іноземної компанії, що закінчується протягом календарного року (стаття 39-2.5.1.Податкового кодексу.

Контролюючі особи зобов’язані подавати звіт про контрольовані іноземні компанії до контролюючого органу одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств за відповідний календарний рік засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та кваліфікованого електронного підпису. До звіту про контрольовані іноземні компанії в обов’язковому порядку додаються завірені належним чином копії фінансової звітності контрольованої іноземної компанії, що підтверджують розмір прибутку контрольованої іноземної компанії за звітний (податковий) рік. Якщо граничні строки підготовки фінансової звітності у відповідній іноземній юрисдикції спливають пізніше граничних строків подання річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств, такі копії фінансової звітності контрольованої іноземної компанії подаються разом із річною декларацією про майновий стан і доходи або податковою декларацією з податку на прибуток підприємств за наступний звітний (податковий) період (стаття 39-2.5.2.Податкового кодексу.

Згідно статті 39-2.5.5 Податкового кодексу, фізична особа - резидент України або юридична особа - резидент України зобов’язана повідомляти контролюючий орган про:

кожне безпосереднє або опосередковане набуття частки в іноземній юридичній особі або початок здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою, що призводить до визнання такої фізичної (юридичної) особи контролюючою особою відповідно до вимог цієї статті;

заснування, створення або набуття майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи;

кожне відчуження частки в іноземній юридичній особі або припинення здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою, що призводить до втрати визнання такої фізичної (юридичної) особи контролюючою особою відповідно до вимог цієї статті;

ліквідацію або відчуження майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи.

Повідомлення надсилається до контролюючого органу протягом 60 днів з дня такого набуття (початку здійснення фактичного контролю) або відчуження (припинення фактичного контролю). Форма і порядок надсилання такого повідомлення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідальність за порушення обов’язку щодо подання звіту про КІК та неповідомлення про набуття частки в іноземній юридичній особі передбачені статтею 120.7 Податкового кодексу України.

Відповідно до статті 120.7 Податкового кодексу України, неподання контролюючою особою звіту про контрольовані іноземні компанії -

тягне за собою накладення штрафу в розмірі 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Несвоєчасне подання контролюючою особою звіту про контрольовані іноземні компанії -

тягне за собою накладення штрафу в розмірі одного розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожен календарний день неподання, але не більше 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Невідображення контролюючою особою у звіті про контрольовані іноземні компанії відомостей щодо наявних контрольованих іноземних компаній та/або невідображення інформації, визначеної підпунктами "г" - "з" підпункту 39-2.5.3 пункту 39-2.5 статті 39-2 цього Кодексу, щодо наявних контрольованих іноземних компаній - тягне за собою накладення штрафу в розмірі 3 відсотків суми доходу контрольованих іноземних компаній або 25 відсотків скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії за відповідний рік, не відображених у звіті про контрольовані іноземні компанії, залежно від того, яке з таких значень є більшим, але не більше 1000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожен факт невідображення контрольованої іноземної компанії та/або за всі невідображені суми.

Неповідомлення контролюючою особою контролюючого органу про набуття частки в іноземній юридичній особі, утворенні без статусу юридичної особи, або про початок здійснення фактичного контролю за іноземною юридичною особою, або про відчуження частки в іноземній юридичній особі, або про припинення здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою у строки, передбачені підпунктом 39-2.5.5 пункту 39-2.5 статті 39-2 цього Кодексу, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний такий факт.

Сплата таких фінансових санкцій (штрафів) не звільняє платника податку від обов’язку подання звіту про контрольовані іноземні компанії та підтверджувальних документів, передбачених статтею 39-2 цього Кодексу.

Неподання звіту про контрольовані іноземні компанії протягом 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати фінансових санкцій (штрафів), передбачених цим пунктом, тягне за собою накладення штрафу в розмірі п’яти розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожен календарний день неподання звіту про контрольовані іноземні компанії, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року.

_____________________________________

ЯКЩО ЩОСЬ БУДЕ ПОТРІБНО ПОЯСНИТИ З ЦІЄЇ КОНСУЛЬТАЦІЇ, ТО НАПИШІТЬ БУДЬ ЛАСКА У КОМЕНТАРЯХ (ВНИЗУ ПІД ЦІЄЮ КОНСУЛЬТАЦІЄЮ) АБО ЗВЕРТАЙТЕСЯ ПРЯМИМ ЗАПИТОМ З НОВИМИ ПИТАННЯМИ.