Шлюб з неповнолітньою за дозволом суду

Вітаю!

Шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Згідно зі статтею 23 Сімейного кодексу України (далі - СК України) право на шлюб мають особи, які досягли шлюбного віку. Досягнення шлюбного віку є юридичним фактом, який породжує у особи право на шлюб. За загальним правилом шлюбний вік для чоловіків та жінок встановлюється у вісімнадцять років. Однак це право може бути реалізоване лише при волевиявленні двох осіб - жінки та чоловіка. За заявою особи, яка досягла шістнадцяти років, за рішенням суду їй може бути надано право на шлюб, якщо буде встановлено, що це відповідає її інтересам. Закон не встановлює максимального шлюбного віку. 

Заява про надання права на шлюб розглядається судом за правилами окремого провадження відповідно до вимог Глави 3 Розділу IV Цивільного процесуального кодексу України. Така справа є підсудною за місцем проживання заявника.

Про подання такої заяви суд має повідомити батьків або піклувальника, оскільки вони зобов'язані захищати дитину, а отже, мають володіти інформацією про її життєві наміри. Але заперечення батьків чи опікуна не може бути підставою для відмови у задоволенні заяви.

Перелік підстав на отримання права на шлюб до 18 років:

• вагітність;
• фактичне створення сім'ї;
• народження дитини.

Судом надається право неповнолітній особі на укладення шлюбу з конкретною особою, дані про яку чітко зазначаються в судовому рішенні. Одержавши право на шлюб з однією особою, не можна реєструвати шлюб з іншою. Якщо виникне таке бажання, доведеться знову звернутися до суду. Якщо обидві особи, які мають намір укласти шлюб є неповнолітніми, то кожному з них необхідно подати до суду окрему заяву про надання права на шлюб.

Документи, необхідні для реєстрації шлюбу:

1. Заява про надання права на шлюб. У заяві про надання права на шлюб необхідно зазначати прізвище, ім’я, по-батькові особи, з якою передбачається реєстрація шлюбу, оскільки надання права на шлюб повин­но відповідати інтересам заявника, а встановити це мож­на лише по відношенню до конкретної особи. Крім того, доцільно у заяві зазначати про те, що не існує обставин, які перешкоджають укладенню шлюбу, котрі передбачені статтею 26 СК України (кровна спорідненість, усиновлення); що нареченим відомо про сімейний стан один одного і наявність дітей;
2. Свідоцтво про народження заявника;
3. Копія паспорта заявника;
4. Будь-які документи, які підтверджують підстави надання права на шлюб: свідоцтво про народження дитини, довідка з медичного закладу про вагітність тощо;
5. Квитанція про сплату судового збору або документ, що підтверджує обставини для звільнення від сплати судового збору.

В постанові Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» роз’яснює, що до участі в справі залучаються один або обидва батьків (усиновлювачів) неповнолітнього особи, опікун, особа, з яким передбачається реєстрація шлюбу, а також зацікавлені особи. Заперечення батьків (опікунів) щодо надання права на шлюб не є підставою для відмови в задоволенні такої заяви, так як головним критерієм для задоволення заяви є відповідність такого права інтересам заявника.

1. ДО СУДУ ІЗ ЗАЯВОЮ ЗВЕРТАЄТЬСЯ НЕПОВНОЛІТНЯ ДІВЧИНА ЗА МІСЦЕС СВОЄЇ РЕЄСТРАЦІЇ.

2. СУД ТРЕБА ПЕРЕКОНАТИ, ЩО ШЛЮБ ВІДПОВІДАЄ ІНТЕРЕСАМ НЕПОВНОЛІТНЬОЇ ОСОБИ.

ПІДСТАВА ДЛЯ СУДУ ПОВИТИ БУТИ РЕАЛЬНОЮ.

3. ДОЗВОЛУ МАТЕРІ НА ШЛЮБ БУДЕ ДОСТАТНЬО  - ВОНА БУДЕ ЗАЛУЧЕНА ДО СУДОВОГО РОЗГЛЯДУ.