Земельні інвестиції ( Індустріальні парки)

Чи може по закону України бути ініціатором створення індустріального парку на території України нерезидент?
Які етапи повинні пройти , щоб нерезидент мав можливість стати ініціатором створення індустріального парку і почав свою діяльність . Посилання на норми законодавства

22.06.2023 15:31 610

Консультация исполнителя

Андрей Карпенко
Адвокат Київ
На портале: 3 года
166 отзывов (165 +) (1 -)
Консультации: 903

Вітаю!

Згідно зі ст. 5 Закону України «Про індустріальні парки", право на створення індустріальних парків на землях державної і комунальної власності мають органи державної влади, органи місцевого самоврядування, які згідно з Конституцією України здійснюють право власника на землю від імені Українського народу і відповідно до закону наділені повноваженнями розпорядження земельними ділянками, а також орендарі земельних ділянок, які згідно з цим Законом відповідають вимогам щодо використання їх для індустріального парку.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про індустріальні парки» право на створення індустріальних парків на землях приватної власності мають власники чи орендарі земельних ділянок, які згідно з цим Законом відповідають вимогам щодо використання їх для індустріального парку.

Статею 7 Закону України «Про індустріальні парки» передбачено, що на земельних ділянках, які передані в оренду, індустріальні парки можуть створюватися з ініціативи орендарів після внесення відповідних змін до договору оренди земельної ділянки та прийняття орендодавцем рішення про погодження концепції індустріального парку.

Вимоги до земельної ділянки у межах індустріального парку:

Cт. 8 Закону України «Про індустріальні парки», земельна ділянка, використання якої планується для створення та функціонування індустріального парку, може розташовуватися у межах або за межами населених пунктів і повинна відповідати таким вимогам:

1) належати до земель промисловості;

2) бути придатною для промислового використання з урахуванням умов та обмежень, встановлених відповідною містобудівною документацією;

Використання земельних ділянок у межах індустріального парку на землях державної чи комунальної власності здійснюється з додержанням таких умов, що передбачено ст. 9 Закону України «Про індустріальні парки»:

  1. строк використання земельної ділянки у межах індустріального парку повинен бути не менше 30 років з дня прийняття рішення про створення індустріального парку;
  2. використання земельних ділянок у межах індустріальних парків повинно відповідати санітарно-епідеміологічним та екологічним вимогам.

Стаття 10:

Вибір території для індустріального парку на землях державної чи комунальної власності здійснюється органами державної влади та органами місцевого самоврядування з урахуванням вимог цього Закону.

Вибір території для створення індустріальних парків на землях державної чи комунальної власності здійснюється за рахунок коштів державного чи місцевих бюджетів, а також за рахунок залучених інвестицій, коштів приватних інвесторів та з інших джерел, не заборонених законодавством.

Відповідно до ст. 7-1 Закону України «Про індустріальні парки» існує ряд обмеження щодо їх створення.

Ініціатор створення, керуюча компанія не можуть бути створені/засновані фізичними особами - громадянами держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом, або юридичними чи пов’язаними з ними особами, зареєстрованими у державі, визнаній Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом, або щодо яких застосовано санкції відповідно до законодавства України або міжнародного права, або юридичними особами - власниками 10 відсотків і більше акцій (часток) та/або кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є резидент держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом, чи держава, визнана Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом.

Учасниками або іншими суб’єктами індустріального парку не можуть бути суб’єкти господарювання будь-якої форми власності, створені фізичними особами - громадянами держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом, або юридичними чи пов’язаними з ними особами, зареєстрованими у державі, визнаній Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом, або щодо яких застосовано санкції відповідно до законодавства України або міжнародного права, є юридичними особами - власниками 10 відсотків і більше акцій (часток) та/або кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є резидент держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом, чи держава, визнана Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом.

Стаття  15:

Для прийняття рішення про включення індустріального парку до Реєстру індустріальних парків ініціатор створення подає до уповноваженого державного органу такі документи:

1) заява про включення індустріального парку до Реєстру індустріальних парків;

2) рішення ініціатора про створення індустріального парку;

3) концепція індустріального парку;

4) витяг з Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки та правовстановлюючі документи на розташовані на ній об'єкти нерухомого майна;

5) найменування керуючої компанії та учасників (за наявності).

1. Включення індустріального парку до Реєстру індустріальних парків відбувається протягом 45 робочих днів з моменту надходження до уповноваженого державного органу заяви від ініціатора створення.

Уповноважений державний орган у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, розглядає документи протягом 21 робочого дня з дня надходження документів від ініціатора створення.

Уповноважений державний орган подає до Кабінету Міністрів України проект рішення про включення індустріального парку до Реєстру індустріальних парків або про відмову у включенні індустріального парку до Реєстру індустріальних парків.

2. При прийнятті рішення про включення індустріального парку до Реєстру індустріальних парків враховуються такі критерії:

1) доступність трудових ресурсів, необхідних для розвитку індустріального парку згідно з концепцією;

2) наявність та/або можливість залучення ініціатором створення фінансових та матеріально-технічних ресурсів, необхідних для розвитку індустріального парку згідно з концепцією;

3) підтримка індустріального парку з боку органів місцевого самоврядування та місцевих органів виконавчої влади;

4) очікувані результати функціонування індустріального парку згідно з концепцією передбачають залучення інвестицій, створення нових робочих місць, експорт продукції, залучення суб'єктів малого та середнього підприємництва.

3. Рішення про відмову у включенні індустріального парку до Реєстру індустріальних парків приймається у разі:

1) якщо земельна ділянка, використання якої планується для створення та функціонування індустріального парку, не відповідає вимогам, встановленим статтею 8 цього Закону;

2) відсутності підтримки індустріального парку з боку органів місцевого самоврядування та місцевих органів виконавчої влади;

3) наявності на території індустріального парку об'єктів виробничого призначення, визначених частиною п'ятою статті 14 цього Закону.

САМЕ ГОЛОВНЕ: РІШЕННЯ ПРО СТВОРЕННЯ ІНДУСТРІАЛЬНОГО ПАРКУ ПОВИННО БУТИ ПІДТРИМАНО ОРГАНАМИ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ. 

НЕРЕЗИДЕНТ МАЄ ПРАВО НА СТВОРЕННЯ ЇНДУСТРІАЛЬНОГО ПАРКУ, ЯКЩО У НЬОГО Є ЗЕМЕЛЬНА ДІЛЯНКА, КОТРА ВІДПОВІДАЄ ВИМОГАМ ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ ТА ЦЕ ПОГОДЖЕНО

Якщо подобається, тисни кнопку
Не нашли ответа на свой вопрос? Тогда задайте платный или бесплатный вопрос
Підписуйтесь на B2BConsult.ua в соціальних мережах!
І будьте в курсі правових, податкових, фінансових новин України, а також нашого сервісу!

Підписатися в Facebook

Підписатися в Instagram

Підписатися в Telegram