Звільнення з лав ЗСУ. Закон 9342.

Доброго дня.

На надісланих вами фото я бачу запис про звільнення зі служби та про надання вам відстрочки.

Тобто, командир вч зробив вам запис про звільнення, а військкомат – про надання відстрочки. Не бачу в цьому нічого неправомірного, навпаки, військкомат зробив запис про відстрочку чим підтвердив її надання вам.

З мобілізацією ситуація виглядає наступним чином.

30.06.2023 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань, пов’язаних із проходженням військової служби під час дії воєнного стану». Зокрема, зміни було внесено до статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме: абзац одинадцятий частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № 16, ст. 255 із наступними змінами) доповнити словами «за умови, що такі особи з інвалідністю не мають інших працездатних осіб, зобов’язаних відповідно до закону їх утримувати».

Станом на сьогодні відповідно до абзацу одинадцятого частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі – Закон), не підлягають мобілізації військовозобов’язані:

«які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи за умови, що такі особи з інвалідністю не мають інших працездатних осіб, зобов’язаних відповідно до закону їх утримувати».

Тобто, для того аби не підлягати мобілізації, потрібно щоб не було інших працездатних осіб, зобов’язаних відповідно до закону утримувати вашого батька.

Такими особами можуть бути:

• дружина батька;
• повнолітні діти батька;
• батьки вашого батька.

1) Дружина батька (ваша мама).

Відповідно до частини другої статті 75 Сімейного кодексу України право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.

Згідно до частини третьої цієї ж статті непрацездатним вважається той із подружжя, який досяг пенсійного віку, встановленого законом, або є особою з інвалідністю I, II чи III групи.

Відповідно до частини четвертої цієї ж статті один із подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом.

2) Повнолітні діти батька.

Повнолітні діти зобов’язані утримувати своїх батьків.

Це передбачено частиною першою статті 202 Сімейного кодексу України:

повнолітні дочка, син зобов'язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.

Однак у змінах до статті 23 Закону передбачено, що нас цікавлять саме інші «працездатні особи».

Відповідно до пункту 16 частини першої статті 1 Закону України «Про зайнятість населення» працездатні особи - особи віком від 16 років, які проживають на території України і за станом здоров'я здатні до активної трудової діяльності.

Виходячи із цього визначення, працездатними вважаються особи, які проживають на території України.

Якщо ваша сестра проживає за кордоном, то вона у розумінні законодавства не вважається працездатною особою.

Знадобляться документи, які підтверджують її перебування/проживання за кордоном та роботу там.

3) Батьки вашого батька.

Відповідно до частини першої статті 198 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.

Тут знову ж таки нюанс, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.

Статті 198 та 202 Сімейного кодексу України не містять опису того, коли особа вважається такою, що потребує матеріальної допомоги.

Я вважаю, що за аналогією варто застосовувати положення статті 75 Сімейного кодексу України, коли особа вважається такою, що потребує мат. допомоги якщо її дохід менше відповідного прожиткового мінімуму.

Я вважаю, що якщо дохід особи більше ніж відповідний прожитковий мінімум, то не можна вести мову про те, що така особа потребує матеріальної допомоги.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» непрацездатні громадяни - особи, які досягли встановленого цим Законом віку, що дає право на призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, та дострокової пенсії, або особи з інвалідністю, у тому числі діти з інвалідністю, а також особи, які мають право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника відповідно до закону.

Тобто, ваш батько вважається непрацездатною особою.

Станом на сьогодні встановлено такі прожиткові мінімуми:

• для працездатних осіб - 2684 гривні;
• для осіб, які втратили працездатність - 2093 гривні.

Виходячи із наданої вами інформації, пенсія вашого батька є більшою за мінімум встановлений для осіб, які втратили працездатність, на мою думку, в такій ситуації, не можна вести мову про те, що він потребує матеріальної допомоги.

Інше питання, як до такої аргументації буде відноситись військкомат. Наразі відповідь на це питання дати дуже складно. Чіткої практики застосування нових норм поки немає.

Ви маєте бути готовим відстоювати свої права, в тому числі, шляхом звернення до суду й оскарження дій військкомату.

Також, станом на сьогодні, офіційних роз’яснень щодо застосування внесених змін – немає.

Питання: хто вповноважений вирішувати чи потребує батько бути на "утриманні" чи ні, наприклад, у тому ж військоматі?

На жаль, однозначної відповіді на це питання немає, як і зазначив, станом на сьогодні немає роз’яснень прийнятих змін. Органу, який мав би право однозначно вирішувати це питання - немає.

Фактично це питання буде вирішувати самостійно військкомат на власний розсуд. Скоріше за все, вони будуть керуватись нормами Сімейного кодексу України, але чи будуть їх вірно тлумачити сказати дуже складно.

Буду вдячний за залишений відгук, він допомагає моєму розвитку на сайті.

Бажаю Вам всього найкращого!