Відповідальність за надання домедичної допомоги постраждалому

Добрий день! Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про екстрену медичну допомогу», ) домедична допомога - невідкладні дії та організаційні заходи, спрямовані на врятування та збереження життя людини у невідкладному стані та мінімізацію наслідків впливу такого стану на її здоров’я, що здійснюються на місці події особами, які не мають медичної освіти, але за своїми службовими обов’язками повинні володіти основними практичними навичками з рятування та збереження життя людини, яка перебуває у невідкладному стані, та відповідно до закону зобов’язані здійснювати такі дії та заходи;

В Україні відповідальність за негативні наслідки надання домедичної допомоги на сьогодні наступають на загальних підставах, тобто відповідно до положень Кримінального Кодексу України, так як законодавством не передбачений імунітет особи, яка надає домедичну допомогу  (так званий «закон доброго самаритянина»).

Отже, особа, яка надала домедичну допомогу, але її дії призвели до смерті людини чи нанесенню тяжких, середньої тяжкості тілесних ушкоджень, може бути притягнута до кримінальної відповідальності за відповідними статтями Кримінального Кодексу України за необережні злочини (ст. 119, 128 ККУ).

Разом з тим, звертаю увагу, що повинен бути доведений зв’язок між діянням особи та наслідком. Тобто смерть або тілесні ушкодження мають наступити саме в наслідок дій особи, яка надавала домедичну допомогу, а не в наслідок того стану, від якого особа намагалась врятувати постраждалого.

Також звертаю увагу, що відповідно до ч. 1 ст. 39 ККУ, не є кримінальним правопорушенням заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам у стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, що безпосередньо загрожує особі чи охоронюваним законом правам цієї людини або інших осіб, а також суспільним інтересам чи інтересам держави, якщо цю небезпеку в даній обстановці не можна було усунути іншими засобами і якщо при цьому не було допущено перевищення меж крайньої необхідності.

Тому не буде, наприклад.  злочином, нанесення тілесних ушкоджень у вигляді поламаних ребер особі при спробі робити непрямий масаж серця, тощо.

Отже, хоча ймовірність відповідальності особи, яка надала домедичну допомогу, за наслідками своїх дій залишається, реальне притягнення її до відповідальності малоймовірне, за виключенням випадків коли така допомога сама по собі призвела до смерті особи.