Порядок доступу працівників комунального підприємства в приватизовану квартиру

Щановні юристи, чи варто з такими аргументами потикатися в суд ? : Норми права (закони), для яких законодавчо не визначені порядок і способ їх реалізації (процедура виконання), - ближчі до декларацій (бажань), ніж до Закону, який підлягає виконанню, і реалізація їх затруднена. Дуже давно, в "додемократичні" часи, квартири мешканців та сантехнічне обладнання в них "належали" державі, підприємствам, громаді та міській раді, як їх представнику. Міська рада передавала все це "майно" на баланс створеного нею комунального підприємства, яке, як представник власника, мало право безперешкодного доступу до будь-якого приміщення, де проходили сантехнічні труби.Після приватизації житла (років з 30 тому) ситуація значно змінилася : порядок доступу до приватного (і не тільки приватного) житла став визначатися Договором на надання відповідних послуг та законодавством. Рідко хто з мешканців (Споживачів послуг) читав той Договір, а тим більше, законодавство, тому комунальники (всі, кому не лінь) продовжували нахабно пертися в приватне вже житло, порушуючи вимоги Договору та законодавства.В трактовці КП «Чигирин», п/п.3 п. 15 Договору на надання послуг з водопостачання та водовідведення надає будь-якому працівникові КП (від водія до директора), коли він захоче (в будь-який час дня і ночі в будні і святкові дні) право безперешкодного доступу до будь-якого приміщення, належного фізичним особам (від студента до президента) або підприємствам будь-якої форми власності (від платної вбиральні до офісу СБУ), в якому є сантехнічні труби та сантехнічне обладнання. Достатньо пред"явити посвідчення працівника КП «Чигирин».Та, як на мене, законодавство не допускає подібного неподобства. Згідно з вимогами статті 17 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги" та других нормативно-правових актів, - право доступу до приміщення жорстко регламентовано : Житлово-комунальне законодавство доступ до приміщення споживача працівниками обслуговуючого будинок підприємства розділяє на 5 видів :1.Усунення аварійних ситуацій.2.Повторна перевірка при незгоді споживача.3.Планове (міжсезонне) обстеження будинку.4. Повірка лічильників.5.Перевірка технічного стану внутрішньо будинкових мереж, зняття контрольних показників приладів обліку та інше (неаварійні роботи).Процедура (умови) доступу для перших чотирьох видів детально визначається Постановою КМУ № 630, Наказом ДКУ з питань ЖКГ № 76, Постановою КМУ №474 та другими законодавчими актами. Доступ здійснюється комісією з чітко визначеними правами та обов’язками її членів.Процедура доступу п"ятого виду житлово-комунальним законодавством не визначається, натомість контрагентам договору (Споживачу та Виконавцю) надається можливість узгодити порядок доступу в істотних умовах Договору.Так як КП «Чигирин» відмовляється оговорювати і узгоджувати умови доступу п"ятого виду, то в Договорі з"явилася невизначеність умов доступу. Згідно ч.8 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача, а споживач (тобто, я) настоює на доступі працівників комунального підприємства в його приватне приміщення тільки в складі комісії (згідно ч.8 ст.8 ЦПК, ст.8 ЦК. Якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини) або за Рішенням суду про примусове проникнення в приміщення.Ситуація усугубляється тим, що КП "Чигирин", як постачальник послуг з водопостачання та водовідведення, має зону відповідальності (та обслуговування) - "до зовнішньої стіни будинку", а внутрішньобудинкові мережі обслуговує друге, КП "ЄРЦ".А тому я вважаю,що працівники КП «Чигирин» МАЮТЬ право доступу до приватного приміщення ТІЛЬКИ в складі комісій, створених згідно законодавства. Або за рішенням суду про примусове проникнення до приміщення.ПИТАННЯ : ЧИ ВІРНО Я ВВАЖАЮ ? (Директор КП "Чигирин" погрожує прийти з міліцією та виламати двері).