Як звільнити з роботи сімейного лікаря, який не укладає декларацій з пацієнтами?

Згідно з положенням Про лікаря загальної практики-сімейної медицини, п. 1.13. Положення:  "Призначення і звільнення сімейного лікаря здійснюється відповідно до чинного законодавства й умов контракту".

Згідно з наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19 березня 2018 року № 503 «Про затвердження Порядку вибору лікаря, який надає первинну медичну допомогу, та форми декларації про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу», лікар ПМД може відмовитись від подальшого ведення пацієнта, якщо:

• Пацієнт не виконує медичних приписів і при цьому нічого не загрожує життю пацієнта. (Усі порушення мають бути зафіксовані і задокументовані, а задовільний стан здоров’я пацієнта підтверджений).


• Пацієнт порушує правила внутрішнього розпорядку закладу охорони здоров’я і при цьому нічого не загрожує життю пацієнта чи здоров’ю людей, які його оточують.

З січня 2019 року всі лікарі мають технічну можливість укладати декларації навіть понад оптимальну кількість. Для таких декларацій вводяться коригувальні коефіцієнти.

Лікар не має права відмовляти пацієнту у прийнятті декларації:

• через місце реєстрації: пацієнт має право обрати лікаря, який надає ПМД, незалежно від зареєстрованого місця проживання;


• через місце проживання у іншому селі/місті/районі/області: фактичне місце проживання не має значення при підписанні декларації, хоча лікар може звернути увагу пацієнта на ймовірні труднощі у логістиці, оскільки до медиків пацієнти звертаються не лише за медичною допомогою, але й за довідками, направленням до інших спеціалістів тощо;


• через вік, стать, соціальний статус, матеріальне становище чи інші характеристики пацієнта (звісно, виняток становлять випадки, коли з педіатром хочуть підписати декларацією дорослі чи навпаки – батьки хочуть підписати декларацію для дитини з терапевтом);


• через історію хвороби пацієнта: люди, які мають хронічні чи інші захворювання, підписують декларації на рівних умовах. Інше суперечить не лише нормативно-правовим актам, а й етичному кодексу лікаря;


• через те, що у людини немає паспорта: щоб підписати декларацію про вибір лікаря, будь-яка людина, яка на законних підставах перебуває на території України, може подати один із документів: тимчасове посвідчення громадянина України; посвідка на постійне проживання в Україні; посвідчення біженця; посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту;


• через те, що людина є тимчасово переміщеною особою: для внутрішньо переміщених осіб немає жодної перешкоди, щоб підписати декларацію з вибраним лікарем, незалежно від місця реєстрації. Якщо ви маєте паспорт громадянина України, ніякі додаткові довідки, окрім індивідуального податкового номеру, не потрібні.

Таким чином, неукладення декларацій в зв'язку з власними релігійними переконаннями не входить до переліку можливих умов відмови та є незаконним. Власні релігійні переконання особа може застосувати тільки по відношенню до себе особисто. А в даному випадку це впливає на інших людей.

За таких умов звільнення можливе на підставі Статті 40 Кодексу Законів про Працю: "Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу", а саме, п.3 цієї статті: "систематичне невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення".

В той же час, потрібно аналізувати умови контракту лікаря. Можливо, там більш детально прописана дана ситуація.

В разі виникненя додаткових питань звертайтеся на мою ел. пошту [email protected]

З повагою, Дмитро Дончак.