Сервісні центри за кордоном відмовляють юнакам віком від 18р. які виїхали за кордон у видачі паспорту. З чим це пов'язано?

Чому сервісні центри за кордоном відмовляють юнакам віком від 18р. які виїхали за кордон у видачі паспорту. Як буде вирішуватися питання та чи справлі юнаків будуть притягувати до відповідальності у разі не перебування на військовому обліку  в ТЦК та СП.

13.12.2024 23:33 51

Консультация исполнителя

Марина Бекало
Адвокат Одеса
На портале: 5 лет
830 отзывов (829 +) (1 -)
Консультации: 2125
Топ 3 специализации:
  • Податкове право
  • Зовніншньоекономічна діяльність
  • Військове право

1. Сервісні центри за кордоном відмовляють юнакам віком від 18р. які виїхали за кордон у видачі паспорту. З чим це пов`язано?

Паспортні сервіси за кордоном ДП «Документ» відмовляють у прийманні документів для оформлення чи обміну паспорта громадянина України і закордонного паспорту  чоловікам в віці від 18 років, які не перебувають на обліку призовників та щодо яких відсутній запис в  реєстрі "Оберіг". Це повязано із  травневими змінами до профільного законодавства  , зокрема щодо обовязку мати військово-обліковий документ, перебувати на військовому обліку та щодо умов отримання адміністративних послуг чоловіками в віці від 18-60 років, які перебувають за кордоном.

Отже, хлопці з 18 років, які наразі перебувають за кордоном  та не мають військово-облікового документу, фізично не можуть виконати вимоги правил військового обліку ( стати на військовий облік призовників, пройти ВЛК, внести свої відомості в систему «Оберіг» та отримати військово-обліковий документ)  за кордоном, оскільки  ці процедури можливо пройти лише  в ТЦК та СП за зареєстрованим  місцем проживання в Україні. Ми всі розуміємо, що якщо хлопець прибуде в Україну для виконання вимог правил військового обліку, він вже виїхати не зможе, а значить втратить статус захисту за кордоном,  буде відрахований із іноземних закладів освіти тощо.

2. Щодо репліки пані заступниці Міністра оборони щодо притягнення до відповідальності таких юнаків.

Якщо хлопець не перебуває на військовому обліку призовників, то юридично це вважатиметься порушенням правил військового обліку, а отже це є підставою для притягнення такої особи до відповідальності за ст. 210 -1 КУпАП.

Так, ТЦК та СП ймовірно будуть складати щодо таких  осіб постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

При цьому, ТЦК та СП зобов’язанe   повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за 3 дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення. Факт несвоєчасного повідомлення або неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання такої постанови неправомірною та такої, що винесена з порушенням процедури, а отже така постанова підлягає скасуванню в судовому порядку. Копія постанови протягом 3 днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.

Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. Після спливу цього строку, постанова набуває законної сили та передається в державну виконавчу службу на примусове виконання, яка в свою чергу має відкрити виконавче провадження,  в рамках якого приймається рішення про подвоєння штрафу (згідно до ст. 308 КУпАП) та арештовуються рахунки в банківських установах.

Після відкриття виконавчого провадження, державний виконавець має надіслати боржнику постанову про відкриття провадження. Якщо боржник не проживає за адресою реєстрації, він може побачити відомості про наявні виконавчі  провадження стосовно нього в застосунку «Дія».

У разі ігнорування штрафу кримінальної відповідальності не передбачено, але для боржника можуть наступити не менш неприємні правові наслідки в Україні: арешти рахунків в банку, рухомого чи нерухомого майна, майнових прав, опис та примусова реалізація майна, обмеження виїзду за кордон (ці обмеження будуть діяти також і у разі скасування правового режиму військового стану, у разі несплати штрафу).

Будь-які права хлопців  за кордоном обмежити ніяк не зможуть, окрім як в праві на отримання адміністративних послуги від держави Україна: невидача паспортних документів та отримання консульських послуг в дипломатичних службах за кордоном у разі відсутності військово-облікового документу та запису в реєстрі «Оберіг». І це насправді проблема, адже до консульських послуг належить дуже широкий об’єм послуг, які насправді можуть знадобитися кожному хто перебуває за кордоном та не зможуть фізично прибути в Україну, наприклад: оформлення спадщини, посвідчення довіреностей, договорів та інших документів, укладання чи розірвання шлюбу між громадянами України, оформлення свідоцтва про народження дитини тощо.

3.Чи можливо оскаржити постанову дистанційно?

Так, оскаржити постанову можливо дистанційно, якщо укласти з адвокатом угоду про надання правової допомоги або безпосередньо через Електронний суд. Питання наскільки успішним буде це оскарження. Це вже залежить від індивідуальних обставин кожної конкретної особи, які оцінує адвокат при підготовці матеріалів до суду. Але можу сказати що основна підстава для оскарження може бути порушення з боку ТЦК та СП порядку та процедури винесення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності. Якщо процедурних порушень з боку ТЦК та СП немає, то перспективи оскарження такої постанови до суду не дуже оптимістичні.

4. Чи отримають юнаки паспорт якщо стануть на військовий облік перебуваючи за кордоном, тобто, дистанційно?

Не зважаючи на Постанову КМУ від 16 серпня 2024 р. № 932  «Про реалізацію експериментального проекту з автоматичної верифікації та перевірки відомостей про призовників, військовозобов’язаних та резервістів», процедури постановки на військовий облік призовників за кордоном чітко не  врегульовано, зокрема і в питаннях технічного характеру, а отже реалізувати цю постанову поки що проблематично. Але зі слів пані заступниці Міністра оборони, над усуненням прогалин та технічних процесів вже працюють. Отже, як запрацює механізм дистанційної постановки на військовий облік призовників в віці від 18-25 років без проходження ВЛК, вони зможуть оформлювати паспортні документи за кордоном

Сам факт перебування за кордоном не є порушенням законодавства, тим більше що ці юнаки вихали віком до 18 років без жодних обмежень, їх держава випустила. З іншої сторони, перебування  за кордоном не звільняє їх обовязку стати на військовий облік призовників. Що звісно є підставою для притягнення до відповідальності за порушення правил військового обліку. Отже, Постанова КМУ  №932 має вирішити це питання, оскільки обєктивно хлопці не можуть повернутися в Україну в ТЦК та СП для постановки на облік, адже їх потім не випустять.  Якщо хлопці виконають вимогу щодо постановки на військовий облік призовників перебуваючи за кордоном (дистанційно), коли цей механізм запустять,  підстави для притягнення їх до адміністративної відповідальності відпадуть самі собою.

Якщо подобається, тисни кнопку
Не нашли ответа на свой вопрос? Тогда задайте платный или бесплатный вопрос
Підписуйтесь на B2BConsult.ua в соціальних мережах!
І будьте в курсі правових, податкових, фінансових новин України, а також нашого сервісу!

Підписатися в Facebook

Підписатися в Instagram

Підписатися в Telegram