Питання по військове

Вітаю!

1.

Частиною п'ятою статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон) передбачено, що Контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби на підставах:

• у мирний час;
• під час дії особливого періоду (крім періодів проведення мобілізації та дії воєнного стану);
• під час проведення мобілізації та дії воєнного стану.

Згідно статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визнано, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Відповідно статті 1 Закону України «Про оборону України» визнано, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Керуючись пунктом 3 частини п'ятої статті 26 Закону під час проведення мобілізації та дії воєнного стану контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби на підставах:

а) за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;

б) за станом здоров’я:

• на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби або про тимчасову непридатність до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців;
• за наявності інвалідності (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);

в) у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі або обмеження волі;

г) через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною 12 статті 26 Закону (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);

ґ) за власним бажанням (для військовослужбовців із числа іноземців та осіб без громадянства, які проходять військову службу за контрактом у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту та Національній гвардії України), але не раніше шести місяців проходження ними безперервної військової служби);

д) у зв’язку із звільненням з полону (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);

е) у зв’язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів - у разі неможливості їх використання на службі (для осіб вищого офіцерського складу);

ж) у зв’язку з закінченням строку служби (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу) у разі закінчення строку контракту, укладеного під час дії воєнного стану;

з) у зв’язку з призначенням (обранням) на посаду судді, судді Конституційного Суду України, члена Вищої ради правосуддя, члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, керівника служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, його заступника, дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя.

Відповідно до частини сьомої статті 26 Закону звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється в порядку, передбаченому Положенням про проходження військової служби громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153.

2.

В порядку адміністративного оскарження рішення ВЛК можна оскаржити протягом 1 місяця з моменту вручення довідки. Даний строк можна продовжити за наявності поважних причин його пропуску. В судовому порядку рішення ВЛК можна оскаржити протягом 6 місяців з моменту отримання висновку.

Рішення ВЛК може скасувати комісія вищого рівня, наприклад регіональна або центральна військово-лікарська комісія. У випадку задоволення позовної заяви рішення про скасування висновку ВЛК може прийняти адміністративний суд.

Комісію ВЛК можна пройти повторно після закінчення строку дії висновку, також у випадку, якщо у стані здоровʼя зʼявились суттєві зміни, які можуть свідчити про зміни висновку про ступінь придатності. Також повторно на комісію особа направляється у випадку позитивного розгляду скарги на рішення ВЛК.

АЛЕ З ТОЮ ДОВІДКОЮ (2020 РОКУ) ЩО ВИ НАВЕЛИ ПРАКТИЧНО НЕМАЄ СУДОВОЇ  ПЕРСПЕКТИВИ ОСКАРЖЕННЯ.

Законодавством передбачено можливість оскарження постанов ВЛК у досудовому порядку. Зокрема, відповідно до абзацу 3 пункту 2.12 наказу Міноборони № 402, у спірних питаннях, пов'язаних із незгодою призовника з висновками лікарів, питаннях контролю за об'єктивністю висновків лікарів, за рішенням штатної ВЛК призовник може бути направлений на контрольне обстеження у військовий лікувальний заклад.

Досудовий порядок оскарження передбачає перегляд постанови ВЛК вищою інстанцією за принципом інстанційності:

1. Постанови ВЛК районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки можна оскаржити до ВЛК області або м. Києва.

2. Перегляд постанов підпорядкованих ВЛК (ВЛК областей) мають право здійснювати ВЛК регіонів.

3. Постанови будь-яких ВЛК має право переглядати Центральна ВЛК, яка є керівним органом.

За наслідками розгляду заяви вища інстанція ВЛК може прийняти рішення про проведення повторного або контрольного медичного огляду з метою остаточного вирішення питання щодо придатності до військової служби.

Для оскарження постанови ВЛК у досудовому порядку необхідно підготувати відповідну заяву про перегляд такої постанови та додати всі необхідні документи, видані військово-лікарською комісією. У заяві важливо чітко викласти підстави для оскарження, наприклад, непомічену хворобу, помилку ВЛК у встановленні причинного зв'язку захворювання тощо.

Крім досудового порядку, постанови ВЛК можуть бути оскаржені й у судовому порядку відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України (КАСУ). Оскарження рішень ВЛК у суді здійснюється в порядку адміністративного судочинства, оскільки ВЛК є органами військового управління, які виконують владні управлінські функції.

Строки для оскарження регулюються статтею 122 КАСУ:

1. Три місяці з дня вручення відповідного рішення за результатами розгляду заяви щодо оскарження постанови, тобто у разі попереднього застосування досудового порядку. Цей строк починає свій перебіг із дня вручення рішення вищої інстанції ВЛК за результатами розгляду заяви про перегляд постанови.

2. Шість місяців із дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, тобто з дня винесення відповідної постанови ВЛК.

Розмір судового збору за подання заяви до суду фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Вимоги до позовної заяви та необхідні додатки подаються з урахуванням вимог статей 160 і 161 КАСУ. Зокрема, позовна заява має містити:

• найменування адміністративного суду, до якого подається заява;

• повне найменування сторін та їх місцезнаходження (місце проживання);

• зміст оспорюваного рішення (постанови ВЛК);

• виклад обставин, на яких ґрунтуються вимоги;

• вимоги позивача і їх обґрунтування;

• перелік документів, що додаються до заяви.

До заяви мають бути додані копії оскаржуваної постанови ВЛК та документи, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються вимоги (наприклад, медичні висновки, довідки тощо).

Верховний Суд у своїй практиці виробив низку важливих позицій щодо оскарження постанов військово-лікарських комісій. Зокрема, у постанові від 12 червня 2020 року у справі № 810/5009/18 Верховний Суд висловив такі ключові положення:

1. Судовий контроль за рішеннями ВЛК здійснюється в межах компетенції адміністративних судів. Суд не може підміняти собою ВЛК та самостійно визначати ступінь придатності до військової служби, однак має право оцінити повноту й об'єктивність проведеного медичного огляду та встановлення причинного зв'язку захворювання.

2. Суд зобов'язаний перевірити дотримання процедури проведення медичного огляду та прийняття рішення ВЛК, а також проаналізувати наявність усіх необхідних документів, на підставі яких приймалося рішення.

3. У випадку встановлення судом недоліків у процедурі проведення медичного огляду або прийняття рішення ВЛК, постанова ВЛК може бути визнана незаконною та скасована із зобов'язанням провести повторний медичний огляд.

4. Суд не має права самостійно встановлювати причинний зв'язок хвороби з проходженням військової служби або визначати ступінь втрати працездатності. Це належить до компетенції ВЛК.

Обґрунтовується позов такими міркуваннями:

1) При проведенні медичного огляду позивача членами ВЛК не було дотримано встановленої Положенням № 402 процедури. Зокрема, у медичній картці позивача відсутні результати обов'язкових досліджень - рентгенологічного, аналізів крові та сечі, електрокардіограми тощо, що свідчить про неповний медогляд і порушення вимог законодавства.

2) Спірне рішення ВЛК про непридатність позивача до військової служби прийнято необґрунтовано, без урахування всіх наявних матеріалів справи та обставин. Воно є непропорційним можливому обмеженню прав особи та таким, що не забезпечує належного балансу приватних і публічних інтересів. Відповідач (ВЛК) не довів правомірність свого рішення.

3) Хоча питання визначення придатності до військової служби є дискреційним повноваженням ВЛК, проте оскільки оскаржуване рішення прийнято з порушенням встановленої законом процедури, воно підлягає скасуванню судом.

4) Суд не має компетенції для оцінки правильності медичних висновків ВЛК щодо діагнозу та ступеня придатності особи до військової служби. Однак суд уповноважений перевіряти законність самого рішення ВЛК в частині дотримання встановленої процедури його прийняття.

_________

Я ВАМ НАДАМ КОНСУЛЬТАЦІЮ З ЮРИДИЧНОЇ ТОЧКИ ЗОРУ, БО МЕДИЧНА СТОРОНА ВАШОГО ПИТАННЯ НЕ В МОЄЇ КОМПЕТЕНЦІЇ (Я НЕ ЛІКАР-ФАХІВЕЦЬ).

СТУПІНЬ ПОРУШЕННЯ ФУНКЦІЙ ВАШОГО ОРГАНІЗМУ ТА ПРИДАТНІСТЬ ДО ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ ВИЗНАЧАЄ ТІЛЬКИ ВІЙСЬКОВО - ЛІКАРСЬКА КОМІСІЯ.

Постанови ВЛК приймаються на підставі (Наказ МОУ 402) Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров'я (далі - ТДВ) (додаток 3).

ВАШІ ХВОРОБИ Є В ПЕРЕЛІКУ , АЛЕ СТУПІНЬ ПОРУШЕННЯ ФУНКЦІЙ ВАШОГО ОРГАНІЗМУ МОЖЕ ВСТАНОВИТИ ТІЛЬКИ ЛІКАР-ФАХІВЕЦЬ ПОРІВНЯВШІ ВАШІ ПОКАЗНИКИКИ З ДОДАТКАМИ  ТА ВИМОГАМИ НАКАЗУ МОУ 402.

ЗРОБИТИ ЦЕ ОНЛАЙН НЕ ЗМОЖЕ НАВІТЬ ЛІКАР, ТИМ БІЛЬШЕ ПО ДОВІДЦІ 2020 РОКУ. 

3.

ЯКЩО ВИ РАХУЄТЕ, ЩО СТАН ВАШОГО ЗДОРОВ'Я НЕ ДОЗВОЛЯЄ ВАМ ПРОХОДИТИ ВІЙСЬКОВУ СЛУЖБУ ОСЬ АЛГОРИТМ ДІЙ В ТАКИХ СИТУАЦІЯХ ЯК ВАША ВІД МО УКРАЇНИ:

https://turbota.mil.gov.ua/dovidnyk-poranenogo

ВИ МОЖЕТЕ ЗВЕРНУТИСЯ ДО КОМАНДУВАННЯ З РАПОРТОМ (ВІДПРАВТЕ ЧЕРЕЗ АРМІЮ+ ТА ПРДУБЛЮЙТЕ ПОШТОЮ), ПРО НАПРАВЛЕННЯ ВАС НА ВЛК ТА ПОПЕРЕДИТИ, ЩО В РАЗІ ІГНОРУВАННЯ ВАШИХ ПРАВ, ВИ БУДЕТЕ СКАРЖИТИСЯ ЗГІДНО РОЗДІЛУ V ДИСЦИПЛІНАРНОГО СТАТУТУ ЗСУ.

Командири чи начальники не можуть встановлювати власні вимоги до паперових рапортів військовослужбовців, наприклад, вимоги щодо розміру полів, відступів, шрифтів, кольору чорнила чи друку, розміру та якості паперу тощо. Також забороняється ставити в залежність розгляд рапорту від наявності у ньому граматичних, синтаксичних чи інших помилок, які не впливають на суть рапорту. Про це йдеться у новому Порядку організації роботи з рапортами військовослужбовців у системі Міністерстві оборони, який затверджено наказом Міноборони від 6 серпня №531.

Крім того, командиру, уповноваженому приймати рішення стосовно порушеного у рапорті питання, забороняється відмовляти у задоволенні рапорту у разі, якщо до рапорту не додано документів, які є або повинні бути в розпорядженні відповідного командира (начальника).

Міноборони визначає, що рапорти подаються в усній та письмовій (паперовій або електронній) формах. Військовослужбовець має право усно рапортувати за допомогою технічних засобів комунікації.

Усні рапорти розглядаються негайно, але не пізніше ніж у строки, для розгляду рапортів у паперовій формі. Тобто, або невідкладно, але не пізніше ніж за 48 годин із часу подання рапорту - щодо питань, які стосуються військової дисципліни, обов'язків особового складу під час виконання бойових наказів (розпоряджень), збереження життя та здоров'я особового складу, відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин; або у строк не більше 14 днів із дня подання рапорту - з усіх інших питань.

Непогодження рапорту безпосереднім та/або прямими командирами (начальниками) не перешкоджає подальшому руху рапорту для його розгляду командиром (начальником) або іншою посадовою особою, яка уповноважена приймати рішення стосовно порушеного в рапорті питання, та прийняття рішення по суті рапорту. Відмова у задоволенні рапорту має бути вмотивованою.

Якщо для прийняття рішення по суті рапорту недостатньо наданих військовослужбовцем інформації або документів, безпосередній або прямий командир (начальник) військовослужбовця, уповноважений приймати рішення стосовно порушеного в рапорті питання, може не погодити рапорт, зазначивши вичерпний перелік підстав та документів (копій документів), які необхідно додати до рапорту для вирішення його по суті.

Командиру (начальнику) забороняється відмовляти у задоволенні рапорту у разі, якщо до рапорту не додано документів, які є або повинні бути в розпорядженні відповідного командира (начальника).

Усі рапорти, які потребують розгляду (прийняття рішення) командиром військової частини, попередньо обов'язково реєструються службою діловодства.

Якщо на Ваш рапорт командування не реагує, тоді вступає в дію положення Розділу V Дисциплінарного статуту ЗСУ.

В такому разі Ви може скаржитися на дії командування.

ЗАКОН УКРАЇНИ

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-14#Text

РОЗДІЛ V.

110. Усі військовослужбовці мають право надсилати заяви чи скарги або особисто звертатися до посадових осіб, органів військового управління, органів управління Служби правопорядку, органів, які проводять досудове слідство, та інших державних органів у разі:

прийняття незаконних рішень, дій (бездіяльності) стосовно них командирами (начальниками) або іншими військовослужбовцями, порушення їх прав, законних інтересів та свобод;

незаконного покладення на них обов’язків або незаконного притягнення до відповідальності.

111. Заява чи скарга з інших питань службової діяльності подається безпосередньому командирові (начальникові) тієї особи, дії якої він оскаржує, а в разі, якщо особи, які подають скаргу, не знають, з чиєї вини порушені їх права, заява чи скарга подається в порядку підпорядкованості. У такому самому порядку подаються пропозиції.

ххх

• В Україні почала роботу гаряча лінія для військових — так зване «вікно довіри».Через цей сервіс військовослужбовці зможуть повідомляти про можливі порушення, неправомірні дії або інші проблеми, які можуть негативно впливати на боєздатність окремих підрозділів.Військові можуть надсилати текстові або голосові повідомлення через месенджер WhatsApp за номером +38 066 355 67 30.
• Контакти для звернень до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини:• за адресою: вул. Інститутська, 21/8, м. Київ, 01008;• на електронну пошту: hotline@ombudsman.gov.ua;• за номерами телефонів: 0 800 501 720; 044 299 74 08.
• В Міноборони функціонує “гаряча лінія” – 1512.