Нові критерії і умови для віднесення операцій до контрольованих, які діють з 01.01.2025 (ТЦУ, контрольовані операції)

Звертаємо увагу на публікацію податківців на сайті Податкової служби України відносно нових критеріїв і умов для віднесення операцій до контрольованих, які діють з 01.01.2025 (https://www.tax.gov.ua/media-tsentr/novini/855824.html).

По результатам аналізу цієї інформації податківців і відповідних нових норм ПКУ можемо зробити наступні висновки.

1. Додаткові критерії пов’язаності з нерезидентами.

З 01.01.2025 року тісна співпраця з нерезидентом, який формально не є пов’язаною особою та не відповідає критеріям з переліків КМУ (№1045 і №480), може привести к визнанню операцій з нерезидентом контрольованими, якщо доходи, отримані від такого нерезидента, перевищать 75% від всіх доходів, отриманих від нерезидентів, і одночасно ці всі доходи від нерезидентів перевищать 50% від всіх доходів підприємства від реалізації. Ці самі критерії стосуються також придбання у нерезидентів продукції (товарів, робіт, послуг). Чи було перевищення цих критеріїв у 2024 році не має значення, оскільки їх перевищення у 2025 робить вашу компанію пов’язаною з таким нерезидентом тільки на 2025 рік. Такі висновки випливають з підпункту «а» підпункту 14.1.159 ПКУ, який доповнено абзацами такого змісту (наводимо ці абзаци повністю, оскільки в них умови цих нових  критеріїв пов’язаності викладені детально):

«доходи (виручка) юридичної особи – резидента від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (за вирахуванням непрямих податків), окремій юридичній особі – нерезиденту або окремому іноземному утворенню без статусу юридичної особи (в тому числі нерезиденту, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України) протягом календарного року становлять 75 і більше відсотків доходів (виручки) такої юридичної особи – резидента від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (за вирахуванням непрямих податків) всім нерезидентам, за умови що такі доходи становлять 50 і більше відсотків загальної суми доходу такої юридичної особи від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за правилами бухгалтерського обліку;

вартість продукції (товарів, робіт, послуг), придбаної юридичною особою – резидентом в іншої окремої юридичної особи – нерезидента або окремого іноземного утворення без статусу юридичної особи (в тому числі у нерезидента, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України) протягом календарного року, становить 75 і більше відсотків вартості продукції (товарів, робіт, послуг), придбаної такою особою у всіх нерезидентів, за умови, що сума таких операцій з придбання становить 50 і більше відсотків загальної вартості продукції (товарів, робіт, послуг), придбаної такою юридичною особою – резидентом».

2. Збільшено нижню межу частки володіння корпоративними правами кожної особи в наступній юридичній особі в ланцюгу для визначення пов’язаності (незалежно від результатів множення) з 20 до 25 відсотків.

3. Податківці отримали право доказувати пов’язаність осіб не тільки у судовому порядку, а також і за результатами перевірки (підстава - підпункт 14.1.159 ПКУ). Виходячи з того, як викладена ця норма, вважаємо, що таке право податківці будуть використовувати при перевірках не тільки періодів починаючи з 2025 року, а також і при перевірках попередніх років. На нашу думку, тепер податківці будуть в основному намагатися вже в акті перевірки звинуватити платника у пов’язаності з нерезидентом, а платник вимушений буде в суді доказувати, що він не пов’язаний. До цього було навпаки, податківці повинні були в суді доказувати пов’язаність.

4. Пом’якшено критерії визнання операцій контрольованими. Операції не будуть визнаватись контрольованими з нерезидентами, організаційно-правова форма яких внесена до переліку ОПФ (Перелік КМУ № 480), якщо з країною нерезидента Україна має міжнародний договір про уникнення подвійного оподаткування або такий міжнародний договір укладено з країною реєстрації учасника (учасників). Але цього недостатньо. Потрібно обов’язково отримати від нерезидента (або від усіх учасників нерезидента) довідку, яка підтверджує, що він є податковим резидентом відповідної країни. Також ці довідки потрібно подати до податкового органу до 1 жовтня наступного року за звітним.

Для таких висновків підставою є доповнення, внесені у п.39.2.1.21 ПКУ, згідно яких операції не є контрольованими, за наявності хоча б однієї з таких умов:

«нерезидент є резидентом держави (території), з якою Україною укладено міжнародний договір про уникнення подвійного оподаткування, що підтверджується шляхом подання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 1 жовтня року, що настає за звітним, довідки у паперовій або електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (крім держави (території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Кодексу), відповідно до пункту 103.5 статті 103 Кодексу;

всі учасники (партнери) нерезидента є резидентами держав (територій), з якими Україною укладено міжнародні договори про уникнення подвійного оподаткування, що підтверджується шляхом подання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 1 жовтня року, що настає за звітним, довідки у паперовій або електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», яка підтверджує, що всі учасники (партнери) нерезидента є резидентами країни, з якою укладено міжнародний договір України (крім держав (територій), що включені до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Кодексу), відповідно до пункту 103.5 статті 103 Кодексу».

Звертаємо увагу, що фактично це пом’якшення не можна застосовувати для цілей п.140.5 ПКУ (податкова різниця 30%). На нашу думку це нелогічно, але якщо податківці письмово не підтвердять можливість застосовувати цю норму і для п.140.5 ПКУ, то не рекомендуємо цього робити.

Аудитор Сергій Гонтаровський