Податкові перевірки: як запобігти та мінімізувати ризики

Податкові перевірки стосуються всіх суб`єктів господарювання  – юридичних осіб і ФОП.

Які податкові перевірки дозволені у 2025 році.

Податковий кодекс України (ПКУ) визначає декілька типів податкових перевірок:

1.. Фактична перевірка.

Це перевірка оформлених працівників, отримання заробітної плати в конвертах, перевірка ліцензій, перевірка каси та РРО.

Про фактичну перевірку не попереджають. Вона є позаплановою перевіркою.

2. Камеральна перевірка.

Камеральна перевірка – це перевірка звітності, яку подали до ДПС.

Під час камеральної перевірки податкова не має права вимагати вас додаткових документів. Така перевірка проводиться на підставі інформації з податкової звітності, сплати податкових зобов’язань і відповідної інформації, яка є у податкової. Але є особливість – податкова може ставити запитання за підсумками камеральної перевірки.

3. Документальні перевірки.

Поділяються на два типи: планова і позапланова.

Планова перевірка покликана перевірити всю діяльність платника за конкретний період. Вона проводиться згідно з графіком, який встановлюється один раз на рік.

Документальна позапланова не передбачає графіку, але передбачає підстави для її виникнення. 

Залежно від місця проведення розрізняють невиїзну та виїзну

В процесі документальної перевірки перевіряють всі документи, які пов`язані з предметом перевірки.

Перевіряти можуть (є предметом перевірки):

• у випадку планової перевірки - усе, що пов’язано з податками та зборами за певний період,
• у випадку позапланової перевірки - окремий податок або певні правовідносини (наприклад, трудові відносини або правочини із окремим платником).

За який період може бути проведена перевірка.

Ст. 102 ПКУ визначає загальний строк для проведення перевірок.

Згідно до неї, проведення перевірок та визначення сум грошових зобов’язань платника податків, мають здійснюватися не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня – у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 (трансфертне ціноутворення) і 39-2 (контрольовані іноземні компанії) ПКУ), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації. А якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання.

Однак, відбулися зміни в обчисленні строків у зв’язку з надзвичайними подіями.

Відповідно до пп. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ "Перехідні положення" ПКУ з 18 березня 2020 року по 01 серпня 2023 року час зупинився більшості податкових термінів, крім (стосовно перевірок):

• подання звітності та / або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 та 39-2, п. 46.2 ПКУ;
• сплати податків та зборів платниками податків;
• строків проведення камеральних перевірок;
• строків проведення фактичних та документальних позапланових перевірок.

Мораторій на перевірки.

Діє мораторій на податкові перевірки.

Він пов`язаний із тим, що неможливо проводити податкові перевірки у тих випадках, коли є небезпечні умови для їх проведення. Тому що пункт 69.2-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ чітко зазначає, що документальні та фактичні перевірки під час дії воєнного стану проводяться за наявності безпечних умов для їх проведення.

Мається на увазі безпечні умови і для податківців, і для самих підприємств.

Тобто є мораторій для суб`єктів господарювання, які зареєстровані на територіях за Переліком №376 – можливих бойових дій, активних бойових дій і окупованих територій.

Є виключення: платники акцизного збору, гральний бізнес, лотереї і фінансові установи – на них такий мораторій не розповсюджується.

Що означає безпечні умови?

Це доступ (допуск) до територій, приміщень або майна, що використовуються для впровадження господарської діяльності, а також до об`єктів оподаткування або таких, що використовуються для отримання доходів, або пов`язані з іншими об`єктами оподаткування таких платників податків.

Документальна або фактична перевірка під час дії воєнного стану може бути проведена, якщо є доступ або допуск до документів, за умови якщо податківці можуть провести інвентаризацію.

Що означає безпечні умови?

Це доступ (допуск) до територій, приміщень або майна, що використовуються для впровадження господарської діяльності, а також до об`єктів оподаткування або таких, що використовуються для отримання доходів, або пов`язані з іншими об`єктами оподаткування таких платників податків.

Документальна або фактична перевірка під час дії воєнного стану може бути проведена, якщо є доступ або допуск до документів, за умови якщо податківці можуть провести інвентаризацію.

Оцінка ризиків та включення до плану-графіку.

До плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.

На сьогодні існує три типи ризиків:

• високий ступінь ризику (податкова перевірку не частіше, ніж раз на рік),
• середній ступінь ризику (податкова перевірку не частіше, ніж раз на два роки),
• незначна ступінь ризику (податкова перевірку не частіше, ніж раз на три роки).

Слід зауважити, податкове законодавство, а також накази Мінфіну, які передбачають алгоритми формування плану-графіка перевірок, не містять норми стосовно обов`язковості перевірок. Вони говорять про можливу частоту перевірок.

На визначення типу ризику можуть впливати наступні фактори:

1.. Великі обороти.

2. Виробництво або продаж платником податків певних груп товарів (зокрема: пальне, алкоголь, тютюн, продукти, складна побутова техніка).

3. Сумнівний контрагент

Особливо такий, щодо якого порушена кримінальна справа.

4. Недостатньо ресурсів чи персоналу.

Наприклад, відсутність у перевізника автотранспорту, водіїв, придбання палива тощо.

4. Не пунктуальність платника у поданні звітності, постійне подання уточнюючих розрахунків.

Слід також зазначити, що велика кількість платників податків просто не цікаві податковій. Наприклад, які мають: середній обіг, нормальну чисельність працівників, високий рівень заробітної плати, повне виконання податкового навантаження та відсутність ризикових видів діяльності.

Білий та чорний бізнес: чи впливає це на перевірки

Слід враховувати, що платник, якого включено до Клубу білого бізнесу, має несуттєві потурання щодо податкових перевірок.

Але є ще й неформальний Клуб чорного бізнесу. І якщо платник податків туди потрапив – його будуть постійно перевіряти, у тому числі шляхом позапланових чи фактичних перевірок.

Як відтермінувати проведення перевірки.

Відтермінувати можна лише документальні перевірки: планові та позапланові.

Відтермінувати проведення перевірки можна у випадку:

1.. Неналежного повідомлення платника податків про початок перевірки.

2. Недопуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної планової виїзної перевірки внаслідок не пред’явлення або не надіслання таких документів:

• направлення на проведення такої перевірки з відповідними реквізитами. Направлення на перевірку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;
• копії наказу про проведення перевірки з відповідними реквізитами. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;
• службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки. У цьому разі варто звернути увагу на реквізити такого посвідчення, оскільки у зв’язку з періодичною реорганізацією центрального фіскального відомства, посвідчення можуть бути "застарілими", а тому в деяких випадках можна стверджувати про їх відсутність.

3. Своєчасного надання відповіді на запит податкового органу (може не лише відтермінувати початок документальної позапланової перевірки, а й взагалі створити умову для її уникнення).

4. Зупинення перевірки.

Перевірка може бути зупинена на загальний строк, що не перевищує 30 робочих днів, а в разі необхідності проведення експертизи, отримання інформації від іноземних державних органів щодо діяльності платника податків, завершення розгляду судом позовів з питань, пов’язаних з предметом перевірки, відновлення платником податків втрачених документів перевірка може бути зупинена на строк, необхідний для завершення таких процедур.

Ініціатором залучення експерта може бути платник податків. Тож, ініціювання залучення експерта можна використати не лише для обґрунтування своєї позиції платником податків, а й як підставу для зупинення перебігу строку проведення перевірки.

5. Застосування процедури відновлення документів, необхідних для проведення перевірки.

Згідно з п. 44.5. ПКУ у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів обліку платник податків зобов’язаний у п’ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити (із наданням оформлених відповідно до законодавства документів, підтверджуючих настання події, що призвела до такої втрати, пошкодження або дострокового знищення документів) контролюючий орган за місцем обліку.

У такому разі платник податків зобов’язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, наступних за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.

У разі надання платником податків у порядку та строки, визначені вище, повідомлення та неможливості проведення перевірки платника податків у зв’язку з втратою, пошкодженням або достроковим знищенням платником податків документів строки проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків, але на строк не більше ніж 120 днів.

6. Оскарження наказу про проведення податкової перевірки при недопуску контролюючого органу.

Порядок проведення документальної перевірки

За вимогою п. 79.3 ПКУ, присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не є обов`язковою. Але, п. 79.5 ПКУ передбачає, що за наявності письмового звернення платника податків замість документальної невиїзної перевірки може проводитися документальна виїзна перевірка.

Згідно з п. 77.3 ПКУ, забороняється проведення документальної планової перевірки за окремими видами зобов`язань перед бюджетами, крім правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати:

• митних платежів;
• податків, зборів та єдиного внеску при виплаті (нарахуванні) доходів фізичним особам, податку з доходів фізичних осіб;
• зобов`язань за бюджетними позиками і кредитами, що гарантовані бюджетними коштами.

Планову перевірку ДПС може проводити виключно за умови вручення платнику (його представнику) копії наказу про її проведення та письмового повідомлення про дату початку.
У п. 82.1 ПКУ встановлені такі граничні строки проведення планових перевірок:

• великі платники податків - 30 робочих днів (максимум),
• суб`єкти малого підприємництва - 10 робочих днів (максимум),
• інші платники податків - 20 робочих днів (максимум).

Строки перевірки можуть продовжити:

• для великих платників податків – 15 днів,
• для суб’єктів малого підприємництва – 5 днів,
• для інших платників податків – 10 днів.

Згідно з п. 82.4 ПКУ проведення документальної планової та позапланової перевірки платника податків, крім платника податків - суб’єкта малого підприємництва, може бути зупинено за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що оформляється наказом, копія якого не пізніше наступного робочого дня вручається платнику податків чи його уповноваженому представнику під розписку або надсилається платнику податків у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, з подальшим поновленням її проведення на невикористаний строк.

Тривалість позапланових перевірок не повинна перевищувати для:

• для великих платників податків - 15 робочих днів,
• для суб’єктів малого підприємництва – 5 робочих днів,
• для фізичних осіб - підприємців, які не мають найманих працівників, за наявності певних умов – 3 робочі дні,
• для інших платників податків – 10 робочих днів.

Продовження цих строків проведення перевірок можливе за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу не більш як:

• для великих платників податків - на 10 робочих днів,
• для суб’єктів малого підприємництва – на 2 робочих дні,
• для інших платників податків – на 5 робочих днів.

Чи надавати податковій всі документи на її запит.

Недоцільно відмовляти податковій у наданні документів. Ненадання певних документів (наприклад, ТТН перевізником) спричинить проблеми.

Краще згідно п. 86.7 ПКУ у разі незгоди з висновками перевірки подати заперечення та додаткові документи.

Крім того, судова практика стає на сторону платника податків у випадку відмови у наданні документів, які не є первинними документами у розумінні статті 9 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".