Податки на дохід для моряка і податки на дохід з дивідендів від іноземних компаній

Я моряк, тимчасово проживаю в Румунії, в Україні не був більше 2х років. Чи маю я платити податки в Україні?
З березня 2024 року інвестую в акції Сша, Канади, Нідерландів. Маю доходи з дивідендів та також прибуток з продажу акцій. Чи маю я сплачувати податки в Україні?
Які можуть бути наслідки несплати податків або несвоєчасних сплати податків?
25.08.2025 12:11 42

Консультация исполнителя

Андрей Карпенко
Адвокат Київ
На портале: 4 года
181 отзыв (180 +) (1 -)
Консультации: 1001

Вітаю!

1.

Податковий кодекс України визначає, що податок з доходів сплачують резиденти України з доходів, отриманих як в Україні, так і за кордоном, а нерезиденти тільки з доходів, отриманих в Україні.

Резидентами України для цілей оподаткування є фізичні особи, які мають місце постійного проживання в Україні. Якщо фізична особа має також місце постійного проживання в іншій державі, то вона вважається резидентом країни, де знаходиться центр її життєвих інтересів. Якщо неможливо визначити центр життєвих інтересів, то фізична особа вважається резидентом країни, в якій вона перебуває не менше ніж 183 днів.

Достатньою, але не виключною умовою визначення місця життєвих інтересів фізичної особи є місце проживання членів її сім'ї або місце її реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності. Якщо всі вищезазначені ознаки не дають можливості визначити резидентність особи, то особа вважається резидентом України, якщо вона має українське громадянство.

Громадяни України, які були працевлаштовані за кордоном та отримували доходи мають подавати декларацію про майновий стан та доходи за минулий рік відповідно порядку оподаткування іноземних доходів фізичних осіб визначених п.170.11 ПКУ.

При цьому у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, фізична особа зобов`язана подати річну податкову декларацію та сплатити податок на доходи фізичних осіб за ставкою 18 % та військовий збір за ставкою - 5 %.

Така фізична особа, має право зарахувати суми податків та зборів, сплачених за межами України, при визначені податкових зобов’язань у декларації, за умови надання довідки про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об'єкт оподаткування, від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок. Зазначена довідка має бути легалізована у відповідній країні та відповідній закордонній дипломатичній установі України.

 Перелік діючих міжнародних договорів про усунення подвійного оподаткування розміщено на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України http://sfs.gov.ua/ у розділі «Діяльність» у рубриці «міжнародне співробітництво».

Для одержання права на зарахування податків, сплачених за межами України, платник зобов'язаний одержати від державного органу країни, де був отриманий дохід (прибуток), уповноваженого стягувати такий податок, довідку про суму сплаченого податку, а також про базу та/або об'єкт оподатковування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, у відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено діючими міжнародними договорами України.

Сума податку з іноземного доходу платника податку - резидента, сплаченого за межами України, не може перевищувати суму податку, розраховану на базі загального річного оподатковуваного доходу такого платника податку відповідно до законодавства України.

При цьому, військовий збір сплачується фізичною особою з загальної суми отриманих іноземних доходів, оскільки норми міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування не поширюються на цей податок. 

Таким чином, якщо відповідно до вищевказаних норм Податкового кодексу моряк не є резидентом України для цілей оподаткування, то податок на доходи в Україні не потрібно сплачувати.

-----------

24 липня 2025 року  на сайті Верховної Ради зареєстровано законопроєкт №13530 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо заохочення моряків до підтримки української економіки».

У пояснювальній записці йдеться про те, що метою проєкту є створення ефективного механізму оподаткування доходів моряків для забезпечення додаткових надходжень до бюджету та легалізації морської галузі.

На сьогодні існують такі проблеми:

  • відсутнє чітке визначення статусу моряків для податкових цілей;
  • неможливість контролю фактичних доходів через специфіку морської діяльності;
  • складність обліку доходів в іноземній валюті.

 

Проєктом Закону пропонуються концептуальні засади спеціального режиму

База оподаткування: ставки ITF (International Transport Workers' Federation) – міжнародні стандарти заробітної плати моряків, що щорічно встановлюються та визнаються всіма провідними морськими державами.

Ставки податків:

  • ПДФО: 18% (базова ставка)
  • Військовий збір: 5% від ставок ITF

 

Процедури адміністрування

Постановка на облік (8 робочих днів):

  1. Подання документів (заява, паспорт, кваліфікаційні документи, трудовий договір/довідка, із можливістю ретушування відомостей про розмір винагороди)
  2. Верифікація морською адміністрацією (5 днів)
  3. Прийняття рішення ДПС (3 дні)

Сплата: щокварталу або одноразово при поданні декларації

 

Механізми контролю та забезпечення

Верифікація через морську адміністрацію

  • Перевірка справжності кваліфікаційних документів
  • Звірення з міжнародними реєстрами моряків
  • Підтвердження відповідності обійманій посаді

Податковий контроль

  • Перевірка відповідності заявленої посади фактичній
  • Контроль за своєчасністю сплати податків

2.

ДОКЛАДНО ПРО РЕЗИДЕНСТВО ТА ПОДАТКИ:

МАЙТЕ НА УВАЗІ, ЩО УКРАЇНА ПОЧАЛА ОБМІН ДАНИМИ ПРО ДОХОДИ З ІНШИМИ КРАЇНАМИ.

28 квітня набрав чинності Закон № 2970-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо імплементації міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки».

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2970-IX#Text

"39-3.2.2. У випадках, визначених Угодою FATCA та/або Загальним стандартом звітності CRS, фінансові агенти повинні вимагати, а власники рахунків зобов’язані надавати фінансовим агентам:

1) документи самостійної оцінки стосовно себе та/або стосовно контролюючих осіб відповідно до вимог Додатка 1 до Угоди FATCA для встановлення (перевірки) статусу зазначеної американської особи;

2) документ самостійної оцінки статусу податкового резидентства стосовно себе та/або стосовно контролюючих осіб відповідно до вимог Загального стандарту звітності CRS для встановлення держави (території), резидентом якої є власник рахунку та/або контролююча особа (далі - документ самостійної оцінки CRS);

3) іншу інформацію та/або документи, необхідні фінансовому агенту для вжиття заходів належної комплексної перевірки фінансових рахунків, встановлення їх підзвітності та складання звітності за підзвітними рахунками на виконання вимог Угоди FATCA та/або Загального стандарту звітності CRS відповідно до підпункту 39-3.1.3 пункту 39-3.1 цієї статті."

---

Україна приєдналась до CRS.

ОБМІН БУДЕ В АВТОМАТИЧНОМУ РЕЖИМІ.

Із впровадженням автоматичного обміну українські податкові органи отримуватимуть аналогічну детальну фінансову інформацію щодо рахунків українців. відкритих в іноземних фінансових установах, зокрема про українських бенефіціарів (контролерів) іноземних компаній та їхні рахунки.

Громадяни України, які залишили Україну (в тому числі у зв’язку з повномасштабною війною), також повинні повідомляти свої банки (як в Україні, так і за її межами) про зміну свого особистого резидентського статусу.

CRS вимагає від країн, які його імплементують, здійснювати збір інформації від фінансових установ про фінансові рахунки власників рахунків та щорічно на автоматичній основі обмінюватись такою інформацією з юрисдикціями-партнерами з обміну в рамках Багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки (англ. Multilateral Competent Authority Agreement on Automatic Exchange of Financial Account Information), скорочено – Багатостороння угода MCAA CRS. Ця угода передбачає забезпечення відповідності національного законодавства та практики вимогам CRS.

Відповідно до CRS фінансові установи країни-учасниці зобов’язані здійснювати належну комплексну перевірку (due diligence) фінансових рахунків та серед власників рахунків (у певних випадках і серед їх контролюючих осіб) виявляти осіб, які є податковими резидентами інших юрисдикцій-партнерів з обміну інформацією. Інформація про такі рахунки подається фінансовими установами до компетентного органу країни-учасниці, який надалі надсилає відомості про фінансові рахунки юрисдикціям, резидентами яких є власники та контролюючі особи власників фінансових рахунків.

Відомості, які передаються у межах автоматичного обміну інформацією, включають ідентифікаційні дані фізичної або юридичної особи, яка є власником рахунку, номер рахунку, інформацію про залишок або вартість рахунку на кінець звітного року або на дату закриття рахунку, інформацію про суми доходів (проценти, дивіденди, доходи від продажу фінансових активів тощо) та інші надходження на рахунок.Автоматичному обміну інформацією підлягають усі рахунки незалежно від розміру залишку або вартості рахунку, окрім рахунків, які не є підзвітними рахунками. До рахунків, які не є підзвітними рахунками, належать накопичувальні та пенсійні рахунки, рахунки з пільговим оподаткуванням, строкові договори страхування життя (за певних умов) та деякі інші рахунки, які не використовуються для отримання прибутку або мають низький ризик уникнення оподаткування.

Запровадження автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки покладає на банки та інші підзвітні фінансові установи обов’язок застосовувати заходи належної комплексної перевірки для виявлення підзвітних рахунків, що підлягають автоматичному обміну інформацією. В межах належної перевірки банки мають право вимагати від власника рахунку надати стосовно себе або контролюючої особи (у випадку організації) документ самостійної оцінки. Документ самостійної оцінки містить ідентифікаційні дані власника рахунку, інформацію про місце проживання, поштову адресу і податкову резидентність фізичної особи, а також відомості про тип організації згідно із загальним стандартом звітності CRS, якщо власником рахунку є організація. Фінансова установа може вимагати додаткові документи та інформацію, необхідні для належної перевірки.Власник рахунку зобов’язаний надавати документи та інформацію, про які запитує фінансова установа, а також повідомляти фінансову установу протягом 30 календарних днів про зміну статусу податкового резидентства та/або статусу контролюючої особи. Якщо власник рахунку не надає документи та інформацію на запит фінансової установи або не повідомляє про зміну статусу податкового резидентства, фінансова установа має право відмовити у встановленні ділових відносин, у наданні фінансових чи інших послуг, або навіть розірвати договірні відносин з власником рахунку.

За надання документа самостійної оцінки з недостовірною інформацією, в результаті чого рахунок не був встановлений як підзвітний, власник рахунку несе відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 100 мінімальних заробітних плат. У 2024 році сума штрафу відповідатиме 710 000 грн. (близько 18 000 Євро), проте згідно із перехідними положеннями Податкового кодексу за порушення, вчинені у 2024 році, штрафні санкції не застосовуватимуться, а за порушення, вчинені у 2025 році, санкції будуть застосовуватися у розмірі 50% від встановленого розміру. Для фінансових установ також передбачена відповідальність за невиконання обов’язків щодо виявлення і звітування про підзвітні фінансові рахунки.На період дії воєнного стану Податковий кодекс передбачає, що інформація про фінансові рахунки громадян України, яка надійшла від іноземних компетентних органів у межах автоматичного обміну інформацією, не може бути використана податковими органами України для визначення податкових зобов’язань таким громадянам, якщо сукупний залишок або вартість усіх рахунків, що належать одній особі, не перевищує еквівалент 250 000 дол. США станом на 31 грудня відповідного календарного року.Слід зауважити, що автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки між Україною та іншими країнами-учасницями багатосторонньої угоди про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки розпочнеться за умови, що угода почала діяти у відносинах між Україною та відповідною юрисдикцією. Для цього компетентні органи інших країн мають повідомити Секретаріат Координуючого Органу ОЕСР про намір вважати угоду такою, що набрала чинності з Україною. Передумовою для надання такого повідомлення може бути проведення перевірки і підтвердження експертами ОЕСР, що в Україні дотримані стандарти щодо конфіденційності та гарантій захисту даних.

Зважаючи на триваючу військову агресію РФ проти України, проведення такої перевірки може бути ускладненим, що може затримати початок обміну інформацією між Україною та країнами-учасницями багатосторонньої угоди про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки. Проте вже зараз платникам податків варто враховувати запровадження автоматичного обміну інформацією і бути готовими надавати банкам та іншим фінансовим установам запитувані ними інформацію і документи, а також своєчасно декларувати іноземні доходи.

-----------

ВИ МОЖЕТЕ БУТИ ПОДАТКОВИМ РЕЗИДЕНТОМ ДВОХ КРАЇН.

ПРОСТІШЕ - ДОХОДИ В УКРАЇНІ ОПОДАТКОВУЮТЬСЯ ЗА ЗАКОНОДАВСТВОМ УКРАЇНИ, ДОХОДИ В КРАЇНІ ПЕРЕБУВАННЯ , ОПОДАТКОВУЮТЬСЯ ЗА ЗАКОНОДАВСТВОМ КРАЇНИ ПЕРЕБУВАННЯ .

Кожна країна виборює своє право на утримання податків з осіб, що в ній проживають незалежно від їх громадянства. Для цього застосовується термін “податковий резидентський статус”. Громадянство особи і його резидентський статус для цілей оподаткування не тотожні поняття. Так, особа може бути громадянином України, а податки сплачувати в іншій державі - в країні проживання.

Тому, аби попередити подвійне оподаткування необхідно визначити резидентський статус фізособи.

Фізична особа має сплачувати податки в Україні, якщо підпадає хоча б під один із критеріїв ( згідно пп.14.1.213.

наявність тісних особистих чи економічних зв'язків (центр життєвих інтересів) в Україні;

- перебування в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від'їзду) протягом податкового року;

- місце постійного проживання в Україні членів сім'ї;

- місце реєстрації фізособи, як суб'єкта підприємницької діяльності (ФОП).

Отже, невідповідність цим критеріям дозволяє змінити податковий резидентський статус та розглянути іншу країну як місце сплати податків.

Тепер перейдемо до іноземних доходів та джерел їх походження для більш детального їх аналізу. Податковий кодекс України визначає іноземні джерела як доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України (пункт 163.1.3 ПК України). При цьому дана норма міститься в статті 163 ПК України, яка має назву «об`єкт оподаткування». Тобто, це те, що має оподатковуватись (на що накладається податок).

Ставка податку на іноземні доходи

Загальна ставка податку на іноземні доходи фізичної особи становить 18% від його суми. Не забуваємо також про військовий збір (ВЗ), який до 01 грудня 2024 року становив 1,5%, а з 01 грудня 2024 року складає 5%. Таким чином, за отриманий іноземний дохід доводилось сплачувати 19,5% (до 01 грудня 2024 року), а починаючи з 01 грудня 2024 року сума податків збільшилась до 23% від загальної суми іноземного доходу.

Інші ставки податку:

  • Доходи у вигляді дивідендів по акціях та/або інвестиційних сертифікатах, корпоративних правах, нарахованих нерезидентами, інститутами спільного інвестування та суб’єктами господарювання, які не є платниками податку на прибуток, оподатковуються за ставкою 9% + військовий збір.
  • Прибуток від операцій з інвестиційними активами (цінні папери, деривативи та корпоративні права) оподатковуються в більшості випадків за ставкою ПДФО 18% + військовий збір. Проте, є й інші спеціальні ставки для доходів з цієї категорії (наприклад, 5% або 9% залежно від виду).
  • Прибуток контрольованих іноземних компаній (КІК) оподатковується за ставкою ПДФО 18% в тому разі, якщо платник податку - резидент, що визнається контролюючою особою щодо контрольованої іноземної компанії. У разі якщо КІК розподіляє прибуток або його частину на користь контролюючої особи, і така особа фактично отримує розподілені кошти (як безпосередньо, так і через ланцюг опосередкованого володіння), застосовуються інші правила та ставки ПДФО (наприклад, 5% або 9% в залежності від виду прибутку).
  • Виплати у грошовій чи негрошовій формі у зв’язку з розподілом прибутку, або його частини, джерелом яких є утворення без статусу юридичної особи, створене на підставі правочину або зареєстроване відповідно до законодавства іноземної держави (території) без створення юридичної особи (партнерство, траст, фонд), оподатковуються за ставкою ПДФО 9%.

Не оподатковуються такі види іноземних доходів, як соціальна або гуманітарна допомога (кошти або товари), отримані резидентами України за кордоном в статусі біженця або тимчасового захисту, а також ті види іноземних доходів, які визначені у конкретній міжнародній угоді про уникнення подвійного оподаткування.

Зазначимо, що сума іноземного доходу має бути включена до загального річного оподатковуваного доходу платника податку - отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію.

Подвійне оподаткування доходів, отриманих закордоном

Гадаю, що цей підзаголовок відповіді міг викликати у вас не дуже приємні відчуття. І так ці податки ніхто не любить сплачувати, а тут мова ще й про подвійні починає йти. Давайте розбиратись. Якщо уявити логічний ланцюжок руху коштів, то зазвичай ситуація наступна. Фізичній особі виплачується певна сума доходу в іноземній країні.

Наприклад, заробітна плата. Місцевий роботодавець має сплатити податки в бюджет цієї країни. Але якщо фізична особа є резидентом України, то ця заробітна плата буде вважатись іноземним доходом в розумінні ПК України. Чи має застосовуватись стандартна ставка ПДФО 18% та ВЗ 1,5% (до 01.12.2024 р.) і 5% (з 01.12.2024 р.)? Чи відбувається подвійне оподаткування?

Розуміючи, що ця ситуація м`яко кажучи «не дуже», законодавець передбачив можливість уникнення від подвійного оподаткування. Для цього між Україною та іншими країнами укладаються двосторонні міжнародні договори про уникнення оподаткування. Вони передбачають, що сума сплаченого ПДФО, отриманий в іншій країні, має зараховуватись в рахунок податку на дохід в Україні (тобто, сума податку, яка має бути сплачена в Україні, може бути зменшена на суму податків, які вже сплачено за кордоном). Військовий збір має бути сплачений в повному обсязі в будь-якому випадку! Важливо зазначити, що навіть якщо ви сплатили податок в іншій країні по ставці, яка більше ніж визначена в ПКУ, то в Україні вам просто зарахується цей податок. Маємо на увазі, що не буде ніяких доплат з боку України. Або доплата з боку платника (якщо ставка ПДФО менше ніж 18%), або повне врахування вже сплаченого податку.

Звертаємо вашу увагу!

  • Кожна така міжнародна угода може враховувати різні види доходів. Якщо в угоді про уникнення подвійного оподаткування не визначений певний вид доходу, то він буде оподатковуватись в Україні, незалежно від наявності сплати податку в іноземній країні (наприклад, прибуток від продажу криптовалюти, тощо). Тобто, перш ніж отримувати прибуток/дохід за кордоном, українцям варто вивчити умови угоди про уникнення подвійного оподаткування між Україною та країною походження джерела прибутків такого українця і чітко визначити ті види доходів/прибутків, які звільняються від оподаткування в Україні.
  • Якщо особа окрім громадянства України має також громадянство іншої країни і податкова про це дізнається, то така можливість (звільнення від сплати податків в Україні) втрачає свою силу.

Пам’ятайте, що українська податкова запитує документальне підтвердження факту сплати податків в іноземній країні. Мова йде про довідку про суму сплаченого податку, та про базу/об'єкт оподаткування. Довідку, видану іноземним органом, до якого були сплачені податки за кордоном, необхідно легалізувати в установленому діючим законодавстовм порядку (апостиль, легалізація іншим способом). Деякі документи можуть бути подані англійською, але більшість документів підлягає нотаріальному перекладу українською.

Після отримання цієї довідки наступним кроком буде подання податкової декларації про майновий стан і доходи (форму для заповнення можна знайти в Наказі Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859). При заповненні декларації необхідно порахувати суму податку, який має бути сплачений (з врахуванням вже сплаченого податку за кордоном). Не забуваємо, що в декларації вказується сума сплаченого податку в іноземній країні в гривнях. Тобто, суму, сплачену в іноземній валюті, необхідно перевести в національну валюту України за курсом Національного банку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів. І не забуваємо, військовий збір ми сюди не враховуємо.

Декларація про майновий стан і доходи подається до 1 травня року, наступного за звітним (можна заповнити та подати особисто або через уповноваженого представника (з чим ми також успішно допомагаємо). Податки мають бути сплачені до 1 серпня року, наступного за звітним.

Якщо ви не встигаєте отримати необхідні підтверджуючі документи до податкової в Україні, ви маєте право на обгрунтоване перенесення строків подачі декларації.

----------

ПРО АКЦІЇ:

США утримують 30% податку з дивідендів, які отримують іноземні інвестори. Це відбувається автоматично на рівні брокера або депозитарія. Однак завдяки Угоді про уникнення подвійного оподаткування між США та Україною, підписаній 1999 року, для українців діє знижена ставка.
Для фізичних осіб-резидентів України ставка податку на дивіденди становить 5%, якщо інвестор володіє менше ніж 10% акцій компанії (що є типовою ситуацією для роздрібних інвесторів). Якщо частка перевищує 10%, то ставка підіймається до 15%.
Проте знижка не застосовується автоматично. Щоб скористатися пільговими ставками, необхідно заповнити форму W-8BEN та її подати брокеру. Важливо це зробити до отримання дивідендів.
Форма W-8BEN складається з трьох частин: персональна інформація про інвестора, заява про статус податкового резидента та заява про право на пільги за угодою. Термін дії цієї форми обмежений ― три роки. Потім її треба повторно подавати.
На відміну від дивідендів, прибуток від продажу акцій для нерезидентів США, які не ведуть бізнес у Штатах, не обкладається американським податком. Тобто ви сплатите податок лише в Україні.

Податки в Україні

Згідно з чинним законодавством, українські інвестори, які отримують дивіденди, що нараховуються за корпоративні права або акції іноземної країни, мають заплатити податок у розмірі 9%. До цього ж треба заплатити військовий збір, який сьогодні складає 5%.
Якщо українці інвестують у вітчизняні компанії, то прибуток від дивідендів оподатковується за ставкою 5%.
Інші види пасивного доходу оподатковуються за стандартною ставкою 18% + 5% військового збору.
Враховуйте, що сума податків в Україні зменшується, якщо їх утримали у США. Наприклад, якщо заплачено 5% доходу від дивідендів, то в Україні треба буде доплатити 4% і ще 5% військового збору (замість 9% + 5%).
Важливо розуміти, що всі ці відсотки рахуються від суми прибутку, а не загального обсягу інвестицій. Другий важливий момент ― звітування. Інвестори повинні подати податкову декларацію за попередній рік до 1 травня поточного року, а до 1 серпня ― сплатити податок.
Усі доходи, отримані за межами країни, варто фіксувати у рядку 10.10 («Доходи, отримані з джерел за межами України»). Там треба записувати суми, валюти та навіть країну.
3.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах, встановлених законом. Усі громадяни щороку подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за минулий рік у порядку, встановленому законом.

Згідно з п. 1.1 ПКУ відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються ПКУ.

Податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб – до 01 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розд. IV ПКУ (пп. 49.18.4 ПКУ).

Згідно з п. 15.1 ПКУ платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об’єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об’єктом оподаткування згідно з ПКУ або податковими законами, і на яких покладено обов’язок із сплати податків та зборів згідно з ПКУ.

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб врегульовано розд. ІV ПКУ, згідно з п. 162.1 якого платником податку, зокрема, є фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Обов’язки платника податків визначені ст. 16 ПКУ, у якій зазначено, що платник податків зобов’язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Водночас п. 179.1 ПКУ передбачено, що платник податку зобов’язаний подавати річну податкову декларацію відповідно до ПКУ.

Відповідно до п. 110.1 ПКУ платники податків, податкові агенти, а також інші суб’єкти у випадках, прямо передбачених ПКУ, несуть фінансову відповідальність за вчинення податкових правопорушень.

Фізична особа – платник податку несе фінансову відповідальність за умови наявності на момент вчинення податкового правопорушення повної цивільної дієздатності (п. 110.2 ПКУ).

Законні представники платників податків – фізичних осіб згідно зі ст. 242 ЦКУ у разі невиконання обов’язків, визначених ПКУ, несуть фінансову відповідальність, встановлену для платників податків (п. 110.4 ПКУ).

Статтею 111 ПКУ визначено, що за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності, як фінансова, адміністративна та кримінальна. Зокрема, фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

Згідно з п. 120.1 ПКУ, неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до п. 49.2 ПКУ) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 грн за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Таким чином, громадянин України (платник податку – фізична особа), у якого виникає об’єкт оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором, зобов’язаний подати податкову декларацію (крім випадків, передбачених п. 179.2 ПКУ) та сплатити відповідні податкові зобов’язання відповідно до ПКУ.

Проте несвоєчасне подання платником податків – фізичною особою податкової декларації, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 340 гривень.

Крім того, відповідно до ст. 164-1 КУпАП, за неподання або несвоєчасне подання громадянами декларацій про доходи чи включення до декларацій перекручених даних, неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, тягне за собою попередження або накладення штрафу в розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Якщо подобається, тисни кнопку
Не нашли ответа на свой вопрос? Тогда задайте платный или бесплатный вопрос
Підписуйтесь на B2BConsult.ua в соціальних мережах!
І будьте в курсі правових, податкових, фінансових новин України, а також нашого сервісу!

Підписатися в Facebook

Підписатися в Instagram

Підписатися в Telegram