Позовна давність

За договором позики 1 січня 2009 р. Коваленко (позичальник) отримав від Романова (позикодавця) грошову суму, еквівалентну 1000 доларів США без ви-значення строку повернення. Через місяць (1 лютого) позикодавець письмово по-просив повернення грошей, але їх не отримав, а 10 лютого того ж року Коваленко відбув у довгострокове відрядження. Переказом через систему “Вестерн-Юніон” 1 квітня 2009 р. він повернув позикодавцю ½ частку позики, а решту обіцяв сплатити не пізніше 1 травня 2009 р. Після повернення із відрядження у грудні 2010 р. Кова-ленка було включено до складу обмеженого військового контингенту Збройних Сил України під егідою ООН і направлено в Косово, звідки він повернувся у лютому 2011 р. У серпні 2012 р. Романов звернувся до суду з позовом про сплату залишку боргу. Суд у позові відмовив у зв’язку із пропуском позовної давності. У скарзі на рішення суду позикодавець зазначив, що позовну давність ним не пропущено, а суд припустився помилки.На яке питання розраховане завдання? Чи є підстави для задоволення скарги?