Видача безвідсоткового кредиту - як дисконтувати суму за МСФЗ 9

Доброго дня.

Чинне законодавство дозволяє юридичним особам, які не є фінансовими установами, надавати за рахунок власних коштів безпроцентні грошові позики в т. ч. працівникам підприємства.

За умовами Вашого запиту підприємством надана безпроцентна позика в сумі 300000,00 грн. строком на 2 роки, зі сплатою щомісячного платежу у розмірі 16100,00грн., але не менше 12000,00грн.

Слід зазначити, що у даному випадку щомісячний платіж повинен бути не менше 12500,00 грн., оскільки на час повернення позики буде мати місце недоплата. Якщо ж працівник щомісячно повертатиме суму у розмірі 16100,00 грн., то сума позики буде повернута до закінчення строку кредитування. У цьому разі необхідно слідкувати щоб не утворилася переплата, яка може бути врахована податковими органами як плата за кредитом. Це може мати  негативні наслідки для підприємства, адже надання оплатної позики нефінансовою установою заборонено чинним законодавством.

Щодо дисконтування позики.

Видана позика – це фінансовий актив, оскільки є правом отримати кошти у майбутньому на підставі договору. Договір позики є фінансовим інструментом, оскільки призводить до виникнення фінансового активу у кредитора і фінансового зобов'язання у отримувача.

При первинному визнанні фінансові активи оцінюються за справедливою вартістю (§ 5.1 МСФЗ 9).

Із позицій МСФЗ 9 за амортизовуваною вартістю фінансовий актив можна оцінити, якщо виконуються одночасно дві умови (§ 4.1.2 МСФЗ 9):

· актив використовується підприємством лише для отримання суми коштів, передбаченої договором;

· договором передбачено в зазначені строки виплату основної суми боргу і процентів.

Усі інші фінансові активи оцінюються за справедливою вартістю.

Оскільки у Вашому випадку видана позика не передбачає виплату процентів, то при первісному визнанні та надалі її слід оцінювати за справедливою вартістю.

При первісному визнанні фінансові зобов'язання оцінюються за справедливою вартістю (§ 5.1 МСФЗ 9). Подальша оцінка фінансових зобов'язань – так само, як і фінансових активів – виконується за справедливою або амортизовуваною вартістю. Оцінка зобов'язання з позики із процентною ставкою, нижчою за ринкову, є одним із винятків і виконується за справедливою вартістю (§ 4.1.4 МСФЗ 9; абзац «г» § 4.2.1 МСФЗ 9). Таким чином, отримана позика оцінюється за справедливою вартістю – як на дату отримання, так і при подальшій оцінці.

Для визначення справедливої вартості позики застосовується дисконтування. Тобто слід визначити сьогоднішню вартість тієї суми, яку буде отримано при поверненні позики (інакше кажучи, визначити вартість майбутніх потоків з урахуванням змін вартості грошей у часі). Справедливу вартість позики можна дізнатися, застосовуючи поточні процентні ставки за аналогічними борговими інструментами (§ Б5.1.1 МСФЗ 9).

Як правило, ставка дисконтування складається з трьох складових: процентна ставка на позикові кошти – це та винагорода, яку отримав би кредитор, у разі надання у користування на певний строк певної суми; процентна ставка кредитного ризику – ризик, на який зважає кредитор у разі неповернення позиченої суми; очікувана процентна ставка інфляції.

Ні в яких випадках ставка дисконтування не може бути нижчою від очікуваної процентної ставки інфляції. Зазвичай для дисконтування дебіторської заборгованості застосовується ставка дисконтування, що відповідає процентній ставці, за якою контрагент міг би залучити позикові кошти на аналогічних умовах.

Для визначення ставки дисконтування можна порадити декілька способів:

1. Взяти ставку кредитування, що пропонується обслуговуючим банком Вашого підприємства за кредитними лімітами для зарплатних карток фізичних осіб (якщо така послуга наявна у банку) або за аналогічними кредитами для фізичних осіб.

Перевага такого підходу - ставка може бути відносно невисокою, тому надання позики не матиме значного впливу на доходи й витрати підприємства.

Недоліки:

— може виникнути спір з податковими органами щодо коректності застосування ставки, адже фізична особа могла б звернутися й до іншого банку.

— доказова база ставки на момент видачі позики. Скріншоти із сайта не допоможуть, оскільки на час перевірки там будуть інші ставки, але можливо взяти довідку у банку на день видачі позики.

2. Середня відсоткова ставка за даними НБУ (вартість кредитів за даними статистичної звітності банків). Переваги:

- по-перше, нічого не потрібно рахувати — НБУ вже порахував.

- по-друге, це офіційна інформація регулятора, тому її складно заперечити.

- по-третє, ця інформація є на офіційному сайті НБУ в розділі «Грошово-кредитна статистика»      (https://bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=27843415&cat_id=44578 - Процентні ставки за кредитами та депозитами. Цінні папери резидентів. Інекс ПТФС. -  пп. 4.1.1.8. Процентні ставки за новими кредитами домашнім господарствам у розрізі видів валют і строків погашення).

Недоліки: у певні дні ставка може бути вищою, якщо порівнювати, наприклад, зі ставкою обслуговуючого банку.

3. Також можливо використовувати облікову ставку НБУ, але вважаю, що середньозважена ставка за кредитами банків більше відповідає вимогам щодо справедливої вартості позики.

У Вашому випадку, у разі застосування середньої відсоткової ставки за даними НБУ, яка визначена станом на серпень 2019 р. на рівні 33,8 % річних, оцінена вартість позики буде розраховуватись наступним чином:

Щоб визначити теперішню (поточну) вартість позики, орієнтуються на коефіцієнт дисконтування. Його розраховують за формулою:

К = 1/(1 + i)n, де

і — ефективна ставка відсотка;

n — кількість періодів до дати погашення (24 міс.).

У даному випадку цей коефіцієнт дорівнює: К= 1/(1+0.02816666666)24 = 0,51342324 

Далі визначаємо теперішню (поточну) вартість позики на дату отримання:

300000 грн. х 0,51342324 = 154026,97 грн.

При оцінці активу або зобов'язання за справедливою вартістю всі зміни визнаються у складі прибутку (збитку) за період (§ 5.7 МСФЗ 9). Якщо підприємство видає позику не на ринкових умовах (без нарахування та отримання процентів), то в момент її видачі в бухобліку слід визнати витрати у вигляді нарахованих процентів, які є різницею між номіналом коштів та оцінкою фінансового активу на момент видачі. У даному випадку сума витрат буде: 300000 грн. - 154026,97 грн. = 145973,03 грн. У момент повернення позики визнається дохід у цій самій сумі.

У разі пролонгації позики на строк до 12 місяців її подальше дисконтування не вимагається, оскільки між підприємством і працівником підписується додаткова угода щодо повернення залишку боргу і строку його повернення у зв’язку з чим заборгованість за позикою залишатиметься поточним зобов’язанням. Дисконтують зазвичай довгострокові позики, оскільки вплив дисконтування на короткострокову заборгованість прийнято вважати несуттєвим.