Перевод работника: вопросы компенсации, налогообложения, предоставления отпуска на новом месте работы

АКТУАЛЬНО НА 18.07.2011

Следует обратить внимание, что в настоящее время отсутствуют какие либо разъяснения контролирующих органов относительно начисления и удержания НДФЛ и ЕСВ при переводе работнику в условиях действия Налогового кодекса и Закона о ЕСВ (в самих же законодательных актах отсутствуют нормы о выплате отпускных при переводе работника). Но с учетом предоставляемых ранее разъяснений этих органов и на основании анализа нового законодательства можно прийти к выводу, что обязанность уплатить НДФЛ в бюджет и ЕСВ в Пенсионный фонд лежит на предприятии, с которого увольняется работник.

Таким образом, при переводе работника на другое предприятие, первое предприятие обязано начислить НДФЛ и ЕСВ. Другое предприятие (получатель средств) не осуществляет эти обязательные отчисления при выплате компенсации работнику.

Проводки у предприятия – получателя средств:

Далее прилагаются ответы на разные вопросы, связанные с переводом на другое предприятие. Несмотря на то, что данные ответы даны в 2010 году, по нашему мнению, их можно использовать также при выплате компенсации отпуска в 2011г.

Працівника прийнято на підприємство 12.04.10 р. за переведенням з іншого підприємства. Із 07.06.10 р. він попросив відпустку на 24 дні. Чи може підприємство надати таку відпустку, якщо працівник після переведення пропрацював менше шести місяців?

Працівник, переведений на роботу з одного підприємства на інше, може отримати щорічну відпустку (причому повної тривалості) на новому місці роботи і до закінчення шестимісячного строку безперервної роботи після переведення. Проте це можливо тільки в тому випадку, якщо виконуються три умови (ст. 81 КЗпП; п. 8 ст. 10 та ст. 24 Закону від 15.11.96 p. N 504/96-ВР, див. "БАЛАНС", 2010, N 39, с. 14):

– працівник на попередньому місці роботи не використав щорічну відпустку (повну або часткову);

– грошову компенсацію за невикористану відпустку працівник не отримував;

– за бажанням працівника така компенсація була перерахована на поточний рахунок підприємства, на яке його прийнято на роботу в порядку переведення. Прохання про перерахування суми компенсації на нове місце роботи повинне бути вказане або в заяві про звільнення за переведенням, або в окремо складеній заяві.

При виконанні перелічених умов до стажу роботи, що дає право на щорічні основну та додаткові відпустки, зараховується час, за який працівник не використав ці відпустки на попередньому місці роботи (ст. 81 КЗпП).

Але якщо не виконано хоча б одну з указаних умов, тоді працівникові можна буде надати щорічну відпустку тільки після шести місяців роботи на новому підприємстві (у нашому випадку - після 12 жовтня).

Працівник при звільненні за переведенням на інше підприємство просить перерахувати компенсацію за невикористану відпустку новому роботодавцеві. Що у цьому випадку необхідно зробити бухгалтеру?

Отже, працівник у заяві про звільнення (або в окремій заяві) просить перерахувати компенсацію за невикористану відпустку на поточний рахунок нового роботодавця. У цьому випадку бухгалтер підприємства, з якого звільняється працівник, зобов'язаний:

– визначити тривалість щорічних відпусток (основної і додаткових), на які має право цей працівник;

– підрахувати кількість днів відпочинку, що належать працівникові, виходячи зі стажу його роботи, який дає право на щорічну відпустку;

– розрахувати суму компенсації, виходячи з кількості днів невикористаної відпустки і середньомісячного заробітку, визначеного згідно з Порядком, затвердженим постановою КМУ від 08.02.95 р. N 100;

– перерахувати суму компенсації на рахунок нового роботодавця працівника, який звільняється;

– видати працівникові довідку (довільної форми), у якій повинно бути вказано: кількість днів невикористаної відпустки, період, за який не використана відпустка, і сума компенсації. Цю довідку працівник пред'явить до бухгалтерії за новим місцем роботи. Довідка може мати, наприклад, такий вигляд:

Фрагмент

ТОВ "Престиж"

Довідка

від 10.06.10 p. N 23/1

Для пред'явлення до бухгалтерії ТОВ "Нові технології".

Видана Міщенко Варварі Іванівні, провідному бухгалтеру, ідентифікаційний номер 1541033970, у тому, що вона не використала щорічну основну відпустку за період з 02.11.09 р. по 10.06.10 р.

Загальна сума нарахованої компенсації за невикористану відпустку за цей період становить 650 грн. Сума до виплати після утримання ПДФО і внесків до Пенсійного фонду та фондів загальнообов'язкового соціального страхування становила 532,61 грн. Компенсація за невикористану відпустку в сумі 532,61 грн. перерахована на рахунок ТОВ "Нові технології" відповідно до заяви Міщенко В. І. Із суми компенсації за невикористану відпустку обчислені та сплачені ПДФО, внески до Пенсійного фонду та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування (нарахування й утримання).

Директор                (підпис)      О. В. Прокопенко

 Головний бухгалтер        (підпис)      Є. А. Дем'яненко 

Працівник звільняється за переведенням на інше підприємство. Компенсацію за невикористану відпустку за його бажанням буде перераховано на рахунок нового роботодавця. Хто і коли повинен утримати ПДФО із суми компенсації, нарахувати й утримати внески до ПФУ та ФСС?

Утримати ПДФО із суми компенсації, а також нарахувати й утримати внески до Пенсійного фонду та до ФСС зобов'язаний бухгалтер підприємства, з якого звільняється працівник.

Пояснимо докладніше.

Страхові внески. Компенсація за невикористану відпустку є оплатою невідпрацьованого часу, яка входить до фонду додаткової заробітної плати (пп. 2.2.12 Інструкції, затвердженої наказом Держкомстату від 13.01.04 р. N 5). Тому така компенсація - об'єкт для нарахування й утримання внесків до Пенсійного фонду та ФСС.

ПДФО. Оскільки сума грошової компенсації за невикористану відпустку нараховується працівникові першим роботодавцем у рамках трудових відносин, то в розумінні Закону від 22.05.03 р. N 889-IV (далі - Закон N 889) вона належить до зарплати. Тому сума такої компенсації є об'єктом обкладення ПДФО за ставкою 15 % (п. 1.1, пп. 4.2.1 Закону N 889). Для визначення оподатковуваного доходу суму компенсації слід зменшити на суму внесків до Пенсійного фонду та ФСС. У Податковому розрахунку форми N 1ДФ сума нарахованої та перерахованої компенсації відображається у складі зарплати під кодом ознаки доходу "01". При цьому в графі За слід відобразити суму нарахованої компенсації, а у графі 3 - вказати суму перерахованої компенсації як умовну виплату. У графах 4а та 4 відповідно вказати суму утриманого та сплаченого ПДФО. Нагадаємо, що незалежно від суми нарахованого доходу в місяці звільнення працівник права на податкову соціальну пільгу (ПСП) не має (п. 4 Порядку, затвердженого постановою КМУ від 26.12.03 р. N 2035).

Таким чином, колишній роботодавець - як податковий агент - при нарахуванні компенсації за невикористану відпустку зобов'язаний утримати ПДФО, а також нарахувати й утримати із суми компенсації внески до ПФУ та ФСС.

У нового роботодавця зобов'язань із нарахування та сплати ПДФО і внесків до ПФУ та ФСС із суми компенсації, яку він із часом виплатить працівникові, не виникає. Тому суму відпусткових, виплачену за рахунок надходжень від колишнього роботодавця, відображати у формі N 1ДФ йому не потрібно.

При переведенні працівника компенсація за невикористану відпустку була перерахована новому роботодавцеві. Коли треба перераховувати ПДФО та страхові внески?

Суму ПДФО, утриману з нарахованої компенсації, колишній роботодавець повинен сплатити до бюджету під час перерахування компенсації новому роботодавцеві. Якщо компенсація буде нарахована, але не перерахована новому роботодавцеві, колишній роботодавець зобов'язаний сплатити ПДФО протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, у якому було нараховано компенсацію (пп. 8.1.2 Закону N 889).

Страхові внески можуть бути перераховані в різні строки. А саме:

– внески до ПФУ перераховуються незалежно від факту виплати доходу не пізніше ніж через 20 календарних днів, що настають за періодом, у якому такі внески було нараховано (ст. 20 Закону від 09.07.03 p. N 1058-IV);

– внески до ФСС з ТВП перераховуються раз на місяць - у день, установлений для отримання в банку коштів на оплату праці за відповідний період (ч. 1 ст. 23 Закону від 18.01.01 р. N 2240-ІІІ);

– внески до ФСС на випадок безробіття сплачуються одночасно з отриманням у банку коштів на оплату праці (ст. 17 Закону від 102.03.2000 p. N 1533-ІІІ);

– внески до ФСС від нещасних випадків на виробництві сплачуються в день отримання в банку коштів на оплату праці (ст. 49 Закону від 23.09.99 p. N 1105-XIV).

Але щоб уникнути зайвого клопоту, рекомендуємо підприємству страхові внески разом із ПДФО сплачувати в день перерахування компенсації на рахунок нового роботодавця.

Працівника філії звільнено за переведенням на головне підприємство. Зарплата за відпрацьовані дні в місяці звільнення склала 1220 грн. Крім того, йому нараховано компенсацію за невикористану відпустку в сумі 650 грн., яку згідно із заявою працівника перераховано на нове підприємство. Як відобразити ці операції в обліку підприємства та філії (їй надано повноваження з нарахування, утримання та сплати ПДФО до бюджету)?

 Облік операцій покажемо в таблиці.

                                                                                                                                                                                                                                   (грн.)    

  (прилагается письмо ПФ от 21.07.2010 г. N 12575/03-30)

ПЕНСІЙНИЙ ФОНД УКРАЇНИ

від 21.07.2010 р. N 12575/03-30

Щодо сплати внесків до ПФУ з компенсації за невикористану відпустку

Пенсійний фонд України розглянув листа <...> щодо нарахування внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування і повідомляє.

Згідно з пунктом 1 статті 14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон) підприємства, установи і організації (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами, є страхувальниками для фізичних осіб, що працюють у них на умовах трудового договору (контракту) або інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, а згідно статті 15 - платниками страхових внесків.

Відповідно до частини першої статті 19 Закону об'єктом для нарахування страхових внесків для роботодавців є суми фактичних витрат на оплату праці працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", виплату винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності.

Застраховані особи сплачують страхові внески з сум доходу у вигляді заробітної плати, інших виплат та винагород, нарахованих (виплачених) платнику відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору, що включаються до складу загального оподатковуваного доходу.

Єдиним нормативним документом, який розроблено відповідно до Закону України "Про оплату праці", що визначає складові фонду оплати, є Інструкція зі статистики заробітної плати, яка затверджена наказом Державного комітету статистики від 13 січня 2004 року N 5 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27.01.2004 р. за N 114/8713.

Відповідно до пункту 2.2.12 Інструкції зі статистики заробітної плати оплата, а також суми грошових компенсацій у разі невикористання щорічних (основної та додаткових) відпусток та додаткових відпусток працівникам, які мають дітей, у розмірах, передбачених законодавством, відносяться до фонду оплати праці у складі інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Таким чином, вищезазначені виплати є об'єктом для нарахування (33,2 %) та утримання (2 %) страхових внесків до Пенсійного фонду.

Згідно зі статтею 24 Закону України "Про відпустки" у разі переведення працівника на роботу на інше підприємство грошова компенсація за невикористані ним дні щорічних відпусток за його бажанням повинна бути перерахована на рахунок підприємства, на яке перейшов працівник.

Виходячи з вищевикладеного, підприємство, що нараховує та перераховує грошову компенсацію за невикористану щорічну відпустку, є страхувальником, який зобов'язаний нарахувати, утримати та сплатити внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.