Мобілізація обмежено придатних

Усна скарга на гарячі лінії Міністерства оборони України за цими номерами: 0-800-500-442, 0-800-500-410, 044-454-44-99.

Звернення на електронну пошту Міністерства оборони України: zvernmou@post.mil.gov.ua, vzg@mil.gov.ua. У зверненні має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання військовослужбовця, викладено суть скарги. На письмовому зверненні має бути підпис заявника та дата. Строк розгляду – один місяць. Контролювати процес можна за номером (044) 253-11-56.

Звернення до регіональних приймалень Міноборони України.

Звернення до Командування медичних сил ЗС України, яке об'єднує під своїм управлінням усі військові шпиталі, санаторії, медичні служби військових частин тощо: +38 (044) 230-73-64, kms_zsu@post.mil.gov.ua.

У тексті звернення потрібно зазначити, що скарга подається на підставі п. 110 Дисциплінарного статуту ЗСУ на неправомірні дії / бездіяльність стосовно військовослужбовця з боку командирів або інших військовослужбовців. Це важливо зазначити, оскільки ст. 1 Закону "Про звернення громадян" забороняє звертатися військовослужбовцям щодо питань службової діяльності.

За Дисциплінарним статутом ЗСУ звернутись особисто або подати скаргу можна також до:

– посадових осіб, органів військового управління, органів управління Служби правопорядку та інших державних органів;

– з інших питань службової діяльності, крім зазначених, до безпосереднього командира (начальника), дії якого оскаржуються;

– якщо особа, яка порушує права, невідома, то скарга подається в порядку підпорядкованості.

Зокрема, командири військових частин, начальники органів військового управління зобов’язані проводити особисте приймання військовослужбовців, членів їхніх сімей з питань, що стосуються діяльності військової частини.

Варто проконтролювати внесення скарги до Журналу реєстрації пропозицій, заяв і скарг, а також мати в себе підписану копію скарги, якщо подання здійснюється в письмовому вигляді.

Військовослужбовець має право на отримання письмової відповіді на скаргу. Подання скарги не звільняє від виконання службових обов’язків і наказів командирів (начальників). Таку скаргу можна спробувати подати до Військової служби правопорядку в ЗСУ (och_vsp@mil.gov.ua, (044) 454-73-08, (044) 454-73-03) з проханням видати подання відповідним державним органам чи посадовим особам щодо усунення порушень закону, причин і умов, що їм сприяють.

хххххххххх

ВІДМОВА ВІД НАКАЗУ ТЯГНЕ ЗА СОБОЮ КРИМІНАЛЬНУ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ.

Я РАДЖУ ПИСАТИ РАПОРТ НА ПРОВЕДЕННЯ МЕДИЧНОГО ОБСТЕЖЕННЯ, В КОТРОМ ВКАЗАТИ, ЩО ЙОГО ІГНОРУВАННЯ ПОРУШУЄ ВАШІ ПРАВА ТА ВИ БУДЕТЕ СКАРЖИТИСЯ. 

Законодавство передбачає можливість оскарження неправомірних рішень та дій.

Стаття 55 Конституції України гарантує право на оскарження в суді рішень, дій та бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Також військовослужбовцям надається право звернутися за захистом своїх прав до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також до відповідних міжнародних судових установ. Водночас скарги, пов’язані з проходженням служби, подаються, розглядаються і вирішуються відповідно до Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України та Статуту внутрішньої служби, якими передбачено певні особливості щодо порядку їх надання і вирішення. На незаконні дії чи розпорядження командирів військовослужбовець подає скаргу безпосередньому начальнику тієї особи, чию дію він оскаржує, а якщо особа, по чиїй вині порушені права, невідома, то скарга подається за командою. Заборонено подавати скарги під час бойового чергування, в добовому наряді та під час занять. Законодавство України дозволяє військовим та їхнім родинам створювати громадські об’єднання і бути їх членами. Їхня діяльність також може бути спрямована на захист соціальних прав військовослужбовців, а співпраця з Міністерством оборони України сприяє ефективності такого захисту. Однак громадські організації військовослужбовців не повинні втручатися у професійну компетенцію відомства.

Стаття 41. Виконання наказу або розпорядження

Кримінальний кодекс України

1. Дія або бездіяльність особи, що заподіяла шкоду правоохоронюваним інтересам, визнається правомірною, якщо вона була вчинена з метою виконання законного наказу або розпорядження.

2. Наказ або розпорядження є законними, якщо вони віддані відповідною особою в належному порядку та в межах її повноважень і за змістом не суперечать чинному законодавству та не пов'язані з порушенням конституційних прав та свобод людини і громадянина.

3. Не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка відмовилася виконувати явно кримінально протиправний наказ або розпорядження.

4. Особа, що виконала явно кримінально протиправний наказ або розпорядження, за діяння, вчинені з метою виконання такого наказу або розпорядження, підлягає кримінальній відповідальності на загальних підставах.

5. Якщо особа не усвідомлювала і не могла усвідомлювати кримінально протиправного характеру наказу чи розпорядження, то за діяння, вчинене з метою виконання такого наказу чи розпорядження, відповідальності підлягає тільки особа, що віддала кримінально протиправний наказ чи розпорядження.

ЗА НЕ ВИКОНАННЯ НАКАЗУ:

Стаття 402. Непокора

Кримінальний кодекс України 

1. Непокора, тобто відкрита відмова виконати наказ начальника, а також інше умисне невиконання наказу -

карається службовим обмеженням на строк до двох років або триманням у дисциплінарному батальйоні на строк до двох років, або позбавленням волі на строк до трьох років.

2. Те саме діяння, якщо воно вчинено групою осіб або спричинило тяжкі наслідки, -

карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років.

3. Непокора, вчинена в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, -

карається позбавленням волі на строк від п’яти до семи років.

4. Непокора, вчинена в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, -

карається позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.

Примітка. Під бойовою обстановкою в розділі XIX цього Кодексу слід розуміти обстановку наступального, оборонного чи іншого загальновійськового, танкового, протиповітряного, повітряного, морського тощо бою, тобто безпосереднього застосування військової зброї і техніки стосовно військового супротивника або військовим супротивником. Обстановка бою, в якому бере участь військове з’єднання, частина (корабель) або підрозділ, розпочинається і закінчується з наказу про вступ у бій (припинення бою) або з фактичного початку (завершення) бою.

КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ОСОБИ МОЖЕ БУТИ, АЛЕ ПОТІМ ДЛЯ ЇЇ ПРИТЯГНЕННЯ ПОТРІБНО БУДЕ ПРОВЕСТИ ДОСУДОВЕ РОЗСЛІДУВАННЯ, ПІД ЧАС ЯКОГО ВИ АРГУМЕНТУЄ ВІДМОВУ ВИКОНАННЯ НАКАЗУ КРИТИЧНИМ СТАНОМ ЗДОРОВ'Я!