Доброго вечора! Чи може сплата МПЗ орендаря за орендодавця трактуватися як виплата орендної плати в частині податків.Адже ПК каже,що в рахунок МПЗ можуть включатися ПДФО з орендної плати та військовий збір? Дякую!
Договірні відносини щодо оренди земельних ділянок регулюються ЦКУ та ЗКУ, Законом України від 06.10.1998 №161-XIV «Про оренду землі» із змінами та доповненнями (далі – Закон №161).
Частиною 2 ст. 2 ЗКУ визначено, що суб’єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.
Орендна плата за землю – це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі (ч. 1 ст. 21 Закону №161).
Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до ПКУ) (ч. 2 ст. 21 Закону №161).
Таким чином, строки та порядок здійснення орендних платежів підлягають урегулюванню в договорі оренди земельної ділянки.
Відповідно до пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України (Оренда плата), розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:
В розрахунок мінімального податкового зобов'язання включаються такі сплачені податки, збори, платежі та витрати:
Відповідно, при розрахунку МПЗ, яке підлягає сплаті, загальний розмір МПЗ зменшується на суму сплачених протягом податкового року податків, зборів, платежів та витрати на оренду земельних ділянок.
Згідно з Законом №161 (стаття 23), орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін.
Орендар має право вимагати відповідного зменшення орендної плати в разі, якщо стан орендованої земельної ділянки погіршився не з його вини.
Орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності, передані в оренду на земельних торгах, не може бути зменшена за згодою сторін протягом строку дії договору оренди, а також у разі його поновлення (крім випадків консервації таких земельних ділянок, а також визнання земельних ділянок забрудненими (потенційно забрудненими) вибухонебезпечними предметами).
Згідно з роз'ясненням Державної податкової служби, платниками мінімального податкового зобов’язання є резиденти, які володіють та/або користуються земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь.
Визначення загального мінімального податкового зобов’язання фізичним особам здійснюється контролюючими органами за податковою адресою таких осіб до 01 липня року, наступного за звітним.
До бюджету сплачується позитивне значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та сумою сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь.
До загальної суми сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів для платника податку – фізичної особи включаються: податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з доходів від продажу власної сільськогосподарської продукції; земельний податок за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь.
У разі передачі земельних ділянок в оренду, суборенду, емфітевзис або інше користування, мінімальне податкове зобов’язання визначається для орендарів, користувачів на інших умовах таких земельних ділянок у порядку, визначеному нормами Податкового кодексу України. Тобто, для фізичних осіб, які відповідно до норм Цивільного кодексу України, Земельного кодексу та Закону України від 06.10.1998 року № 161 «Про оренду землі» із змінами та доповненнями оформили взаємовідносини щодо передачі сільськогосподарських угідь в оренду/суборенду, емфітевзис або інше користування, мінімальне податкове зобов’язання контролюючим органом не визначається, а має сплачувати за такі землі орендар.
У підсумку, мінімальне податкове зобов'язання - це податкове зобов'язання, виражене в грошовій формі; до складу МПЗ враховуються податки та збори, виплачені користувачем земельних ділянок. Однак мінімальне податкове зобов'язання не включається до сум орендої плати, які підлягають виплаті власнику земельної ділянки (орендодавцю). Чинне земельне законодавство не передбачає можливості зменшення орендної плати на суму нарахованого та сплаченого мінімального податкового зобов'язання.
Коли земельна ділянка перебуває в оренді, обовязок зі сплати МПЗ переходить від власника до орендаря, який фактично користується земельною ділянкою та отримує прибуток від результатів використання земельної ділянки за її призначенням. Орендна плата - це грошова винагорода, яку отримує власник земельної ділянки (орендодавець) від користувача (орендаря) земельної ділянки. Оскільки законодавство розділяє сплату мінімального податкового зобов'язання та виплату орендної плати, зменшення орендної плати на суму сплаченого МПЗ суперечитиме закону.
Тож сплата мінімального податкового зобов'язання не є тотожною до виплати орендної плати за користування земельною ділянкою - ці платежі мають різну правову природу, хоча і виникають на одній і тій самій правовій підставі - користуванні земельною ділянкою на підставі договору оренди. Виплата мінімального податкового зобов'язання не включається до орендної плати й не зменшує її розміру, однак виплата орендної плати (у сукупності з іншими платежами) впливає на зменшення розміру мінімального податкового зобов'язання.